Ширина річка: 15-25 метрів.
Характер дна: дно тверде, в основному глинисте. Є досить багато ям, а також ділянки з водоростями й лататтям. Коряг немає, дно річки чисте
Глибина: точна інформація невідома, але взагалі тут доволі глибоко. Деякі ями мають глибину понад 10 метрів.
Рослинність водойми: береги річки в цьому місці майже чисті від рослинності, лише де-не-де ростуть кущі і очерет.
Наявність місць лову: місць для ловлі дуже багато. Практично в будь якому місці біля води можна ловити рибу без проблем.
Риболовецький пресинг: доволі сильний. Майже кожен день хтось ловиться білу рибу, на вихідних обов’язково зустрічаються спінінгісти, які виловлюють по 1-3 щуки(як коли). Один-два рази я помічав як на поверхні несло приглушену током рибу 🙁
Риба: мабуть леше написати якої риби тут зловити не можна. Тут є вся відома мені річна риба України. Ось тут тут не водиться чомусь підуст.
Рекомендовані наживки: місце ловлять майже виключно на варену пшеницю і хробаки. Я на опариші.
Умови риболовлі: жодних обмежень.
Умови для відпочинку: намет поставити можна, питна вода доступна в сусідніх селах в колодязях, дрів немає – треба мати з собою.
Проїзд: проїзд хороший, навіть машиною по лугу можна їхати до самої річки.
Контакт, через який можна замовити місце, просто домовитися приїхати порибалити, розпитати про те чи інше: відсутній.
Джерела в Інтернеті, де можна почитати про дану водойму: наш форум.
Загальна інформація про водойму:
Лисин – рідне село мого тестя, де він народився та виріс. І хоча він залишив рідну бАтьківщину більше 25-ти років тому, його все-одно постійно тягне в рідні місця. Я заведено у нас на Україні молоде покоління повинне шанувати та помагати старшому, то ж я майже завжди їжджу в село разом з ним. Звичайно жоден з цих виїздів не обходиться без рибалки 🙂
Рибалимо ми там, в більшості випадків, на річці Стир. Інколи на її старицях. І зовсім рідко на невеличкому ставку, який місцеві звуть “Ставок біля тракторної бригади” (цієї водойми вже не існує з 2018 року, висохла вся). Все це знаходиться в межах сіл Лопавше, Боримель, Вичавки, Лисин та Хрінники. Що дивно, хоча до найбільшої водойми нашого регіону Хрінницького водосховища звідти рукою подати – ми туди не їздимо.
Місця там автентичні, майже не сплюндровані досягненнями сучасної цивілізації. Населення постійно зменшується, кількість алкоголіків невпинно збільшується. Це сумно. Погано й те, що там погано працює мобільний зв’язок, а про інтернет люди можуть лише почитати в газетах, які туди доходять мабуть з труднощами.
Досить вже полеміки, час перейти до рибалки!
В цьому дописі я буду писати всі свої спостереження і напрацювання, які мені вдалось зробити в цих краях
Спочатку напишу про головну особливість рибалки в цих місцях. Це рівень води. Місця де я рибалю знаходяться нижче Хрінницької гідроелектростанції кілометрів на 5. На тій ГЕС постійно то спускають воду, то набирають її у водосховищі. Відповідно це постійно змінює рівень води у самій річці. А всім добре відомо, що при різкому змінені тиску в воді риба починає “хворіти”, стає в’ялою, малорухливою і головне – зовсім перестає харчуватись. Це часто можна спостерігати на платних водоймах: недобросовісні власники, щоб зекономити на рибі, у вихідні приспускають воду у ставочку сантиметрів на 10-15 і діло в капелюсі! Кльов пропадає. А що говорити про річку, де рівень води може скакати на півметра за добу? Ось дві фотографії одного й того ж місця, на яких добре видно як сильно може змінюватись рівень води:
В річці найбільша доступна для рибалки риба – це плотва. Їх тут називаються плотицею. Клює вона на варену пшеничку. Але і щоб її спіймати потрібно обов’язково прикормлювати місце (тією ж пшеничкою). До речі, місцеві називають процес прикормлювання посипанням, чи підсипанням.
Не так важко тут впіймати й густірку, щоправда переважно клюють особини вагою до 100 грам. Цю рибу тут називаються ляскура. Якщо ж постійно прикормлювати одне й те ж місце і мати рибацьку вдачу, можна спіймати ляща вагою понад кілошку. Рекорд в 2011 році склав лящ вагою 4,2 кілограми!! В той же день, з того ж місця, було виловлено ще одного побратима вагою понад три кілограми! Цю фантастику було здійснено місцевим рибалкою Ігорем, якого кличуть Ісько. Його фото з невеличким лящем можна знайти в галереї нижче.
Окремо потрібно написати про ловлю карася. Були такі часи декілька років тому, що під час жнив на Стир приїзджало купа народу, і займали так щільно берег певної ділянки ріки, що не було де стати. В цей час йшов карась. Справжній дебелий карась, вагою по 500 грам і більше. Але особисто я рибалю на ріці вже більше двух років, і не впіймав ще _жодного_ карася з річки. Ніхто не знає, що сталось: чому карась не нагулюється в кінці літа як раніше. Але наловити карасиків завжди можна в старицях ріки Стир і на ставку біля тракторної бригади. До речі, стариці тут називають Старий Стир. В них водиться багато краснопери, є плотва, звичайно карасі, і герої наступного абзацу.
Лин. Це справжній красень, цінний трофей любого свідомого рибалки. Ніяка інша риба не проносить особисто мені стільки радості й задоволення від процесу ловлі як линок. Водиться він і в річці (поміж водоростей і в мулистих місцях, які порослі лататтям) і в старицях. Правда останні рокі стариці постійно перекриті вздовж і поперек сітками місцевого браконьєра, який колись працював в органах, і тому йому все дозволено. Це дуже сумно. Тому що як розказують старожили, ще 5-10 років тому впіймати кілограмового линка на вудку на Старому Стиру було буденною справою. А зараз линків в 350 грам вже можна вважати трофеями. По класиці жанру лики ловились найкраще у травні місяці на звичайного хробака в тих старицях. Але тепер там все вибито сіткарями, й лин зрідка попадається лише в прилові на самій річці.
Я не буду розписувати про інших мирних риб, які тут ловляться(наприклад верховода, якої не просто неміряно, чи піскарі і бички) тому що ціленаправлено їх ніколи не ловлю і вони мені не цікаві.
Щука. Стандартний розмір щуки, який попадається – це щупачки в 500 грам. Рідко хто ловиться щук більше двух кілограм. Але велика щука теж є. В 2011 році було спіймано щуку на Гусаковій шиї (це таке місце на річці з мисом) вагою понад сім кілограм. Щоб не строїти ілюзій напишу, що за день ходьби зі спінінгом у вас є шанс впіймати одну-дві щучки. Клює вона на все: твістери, віброхвости, воблери, блешні та інше.
Окунь чудово ловиться на “дьоргавку” – зимню блешню. У мене пару раз брав на живця (живцем був бичок). Також вони часто попадаються на опариша/хромака при ловлі фідером.
Під пологим (дуже мілким) берегом постійно б’є жерех. Його тут називають білизна. Але я не бачив і не чув, щоб хтось з місцевих його колись спіймав на спінінг. Всі мої недолугі спроби його ловити, як ви вже здогадались, не увінчались нічим 🙂
Влітку вночі завжди ловиться сом. Звичайно, стандартний розмір – це 200 грамові соменята, який не цураюится забирати додому “рибалки”. Найкраща наживка – росяник. Але в 2011 році у мене була така нічна покльовка, що я втратив вудочку. Детальніше читати тут. Найбільшого сома якого тут виловили в сучасній історії, був екземпляр вагою понад 80 кілограмів. Він зайшов на луг під часу паводку річки навесні і застряг в меліоративному каналі. Час від часу на Стиру ловлять сомів великих розмірів:
Судак став виключною рідкістю. Брат мого тестя в дитинстві неодноразово ловив на живця особин понад чотири кілограми. Але коли то було...
Мінуси рибалки:
Плюси рибалки на річці Стир:
stal1n, 22.01.2012