no kill
Колонка автора

Привіт всім хорошим рибалкам. Можливо комусь інформація нижче видасться обурливою, смішною чи неприйнятною. В такому випадку нам з вами на жаль не по дорозі :)

Сьогодні я напишу про те, чому ми ніяк не можемо впіймати нічого путнього в наших річечках, чому так часто відбуваються рибалки, що їх називають ОП.  І чому коли не подивишся будь-які забугорні телепередачі про рибалку, так у них завжди й на все клює та ловиться майже завжди велика риба. Отож, чому в нас так мало попадається великої риби? Чому левову частину рибалок ми навіть не бачимо покльовки? А винні у цьому всьому ми ж самі.

Для того, щоб впіймати рибу потрібно витратити чимало грошей, це не є секретом. Мало того, що потрібно купити вудку з гачком і ліскою, так ще й треба заплатити за бензин, щоб дістатись до водойми. А там потрібно підкормити місце не дешевою привадою, щоб риба “підійшла”. За наживку потрібно теж віддавати на базарі гроші. А на додачу до цього всього на теперішній час ще й потрібно купувати білет на багатьох водоймах, за можливість там відпочивати і ловити рибу. Я опущу ще й інші моменти, такі як їжа, спеціальне спорядження і тому подібне. Все це є витратами на риболовлю.

Звичайно, що витративши стільки коштів людина хоче чогось взамін. І часто взамін бере рибу з водойми. Зараз я вам напишу, що рибу забирати є зайвим . Її якраз і потрібно випускати.

Так а для чого це все? Навіщо топити у воді так важко зароблені кошти і не мати нічого в замін, хоча б декілька банок рибних консерв? А давайте подумаємо, для чого астрономи-любителі купляють дорогі телескопи і ночами на проліт вдивляються в зоряне небо? Для чого акваріумісти викладають кругленькі суми за невидані рибки, які живуть тільки в спеціальній воді, підсоленій спеціальною сіллю? Для чого страйкболісти купляють іграшкові автомати за ціною справжніх? З рештою, для чого наші матері та бабусі вишукують нитки з рідкісними відтінками та вишивають рушники і серветки, які все-рівно потім лежать стопкою в комоді? Тому що це хобі! І на рівні з усіма іншими неймовірними хобі являється дуже хорошим способом боротьби зі стресом, розвиває кругозір, допомагає самореалізуватися.

Ворог у страйкболі гине не по-справжньому і через 15 хвилин він стане знову в стрій, що був новий раунд гри; зорі будуть світити на небі все наше життя; нитки для вишиванок будуть завжди доступними в магазинах. А ось запечений з овочами десятикілограмовий короп не зможе підрости до п’ятнадцяти кілограм. Не зможе тихим літнім вечором вискочити з гладкого плеса водойми та плюхнутись об воду з голосною луною, що розходиться навкруги. Він більше не зможе прогнати по жилах риболова порцію адреналіну, натягуючи жилку як струну. Єдине що він зможе, це стати кісткою в горлі голодного браконьєра.

Коли з захопленням відпускаю рибину в рідну стихію, я впевнений в тому, що через тиждень, через два, через місяць я знову приїду на цю водойму і ця ж сама рибина надасть мені чергову мить задоволення. На багатьох водоймах риба, що була виловлена неодноразово, стає впізнаваною серед рибалок і має своє власне ім’я. Дуже цікаво спостерігати як, наприклад, Шрам за тиждень набрав 120 грам, а товариш казав, що Микита після зимівлі схуд на півкілограма…

Варто лише переглянути будь яку телевізійну передачу про рибалку в країнах Західної Європи. Рибу там з природних місць проживання ніхто з роду не бере, тому і виростає вона там до шалених розмірів. Клює навіть в самій захудалій річечці! А якщо людині вже так не терпиться поїсти риби, то вона іде в супермаркет і купує там собі півтора кілограми риби.

Я свідомо нічого тут не написав про браконьєрів і інших поганих людей, бо на них жодного впливу немає, а от перевиховати себе самого цілком можливо. Все в наших руках.

Відношення до риби потрібно змінювати спочатку в собі, потім не зважаючи на опір і нерозуміння — переконати своїх батьків і близьких людей, що риби це не тільки їжа, а ще й друг. І вінцем результату буде вірне виховання власних дітей.

Я і мій син. Він впіймав першу рибку в своєму житті, якій ми відразу подарували свободу.

 

Переходимо до другої частини допису: як зберегти рибу і правильно з нею поводитись на рибалці.

Спочатку напишу загально прийняті правила в короповій ловлі, які чудово можна апроксимувати для будь якого іншого людського виду рибалки:

  • підсак має бути з мякого матеріалу, щоб не пошкодити плавники великої риби;
  • в короповій рибалці _обов’язково_ використовується спеціальний мат для риби змочений водою, щоб класти на нього рибу. Ніхто рибу на землю не кидає!;
  • рибу на маті постійно поливати водою;
  • не можна тримати велику рибу стоячи – як почне дьоргатись то впаде з висоти і заб’ється;
  • тримати рибу на березі якомога менше часу;
  • зберігати рибу можна в спеціальних мішках по 1 шт. в мішок;
  • щоб відпустити рибу не можна нести рибу в руках. треба в маті, якшо його конструкція дозволяє, або в мішку;
  • у випадку ранок, то потрібно обробити їх спеціальним антисептичним засобом

І декілька основних правил поводження з рибою, які особисто я намагаюсь дотримуватись на кожній рибалці:

  • не кидати рибу з висоти у воду, а акуратно випускати, щоб не забилась;
  • гачок з рота не видирати а діставати акуратно. Уявіть, що ви витягаєте гачок зі свого тіла!;
  • якщо гачок був глибоко чи порвав щось при діставанні то можна і не випускати – все рівно тій рибі не вижити, не варто її мучити;
  • якщо планується зберігання улову для того, щоб поважити і зфотографувати, а потім випустити, то треба зберігати не в металевому садку, а в садку з м’якого матеріалу;
  • якщо фотографувати і цілувати рибу то перед цим не можна пити горілку, бо риба здохне від перегару :)

Тому з даного моменту на моєму сайті зовсім не будуть вітатись повідомлення і дописи, на яких рибу мордують, не правильно зберігають і пропагандують нездорові способи ловлі. В тому числі і рибозаготівлю.
Я вже знаю, що мені багато хто з відвідувачів напише: “А як щодо платних ставків?!” Відповідаю: робіть все на свій власний розсуд і здоровий глузд. Готовий обговорити це питання в коментарях до цього допису або на форумі.
Дякую.

P.S. дякую за допомогу в написанні статті Шевчуку Віктору і Дмитру Приндюку!

Коментарі