Лисин, 24-26.08.2019

Компаньйони: мій тесть.

Погода: сонячно й дуже спекотно, як для кінця літа. Небо чисте, вітру майже не було.

Рівень води: нижчий норми на метр.

Час ловлі: порибалили ввечері в суботу та в неділю зранку.

Місце: на цей раз місцевий житель показав нам своє особисте місце, що знаходиться далі вних за течією.

Вартість рибалки: тут ловити безкоштовно.

Зловлено: багато всякого, навіть карпика-недомірка. Але найбільше вразив трофейний річковий карась.

Наживка: варена пшениця та хробаки. Пробував на опариші, але без толку - верховодка і геть щось дрібне.

Прикормка: варена пшениця, зовсім не багато вареного жовтого дрібного пшона та якась прикормка з морозилки, що лишилась з цієї риболовлі.

Снасті: поплавчані вудки.

Настали ці дні, коли потрібно викопати цю грьобану картоплю. І це чергова нагода порибалити на річці Стир в селі мого тестя.

Під кінець першого дня, після того як все бадилля на городі було вже покошено, мій тесть сам запропонував йти на річку. Якраз тут як тут намалювався місцевий житель Олежик, якого я ще в житті не бачив не у станні алкогольного сп'яніння. Він за цигарку й стопку люб'язно поділився з нами не лише насидженним місцем на Стиру, а й приніс ціле відерко з-під йогурту з навареною пшеницею.

На місці після буквально кількох хвилин точечного загодовування ми отримали перші клювання. Ловилась плотвиця. Я вирішив навіть й не діставати фідер, оскільки було дуже зручно ловити саме вудками. Також я закинув ще одну ніби зайву вудочку прямо в берег, яку зарядив жирненьким гнойовим хробаком. І в якийсь момент часу на цю вудку відбулось клювання на в стилі "дзьоб-дзьоб", а "віддай-но свою вудочку".

Дуже добре, що риба засіклась супер надійно, то я довірив тестю тримати рибину, яка вже гуляла на середині річки, а сам (дурна моя башка) швидесенько почав складати сачка) Благо все вдалось втримати під контролем і мій рекордний супер річковий мега карась був добутий. Єєєє!

 

Далі нам почала попадатись ще й густірка. Із заходом сонця температура полетіла вниз з тридцяти градусів до п'ятнадцяти, стало помітно холодніше. Ми задоволені після тажкого сільського робочого дня й чудової рибалки дійшли до хати і впали мертвяцьким сном.

Будильник будить мене десь о п'ятій і я незважаючи на непробутний храп тестя сам валю на те ж місце. Дивно, але нічого ніким не зайнято і я собі сам господар. Ловив рибку так само вудокою на пшеницю, друга вудка заряджена була хробаком. Кльов цього дня був значно гірше за минулий і ловилась плотва з палець. 

Хтось поставив свічку в церкві чи великій страшній скотині стало погано в лісі і вона раптово здохла: у мене знову клюнув карась. Та це просто свято ж якесь!! Цього разу вже підхватка була запопадливо розкладена, в карасюки жодних шансів. Звісно, що це був значно менший трофей, але я радію як другокласник кожному карасю, а тим більше з річки. Життя вдалось)

Клювало далі слабенько і в певний момент вже геть перестало. Вирішив не гаяти часу, бо ж треба було грабати оте все покожене зілля з поля. Та й картопля сама себе не вибере. Повернувся додому, поспав пару хвилин поки мої родичі не повернулись з церкви і за роботу. 

Ще так спина від бульби у мене ніколи не боліла, але чотири рядки (з двадцяти двох) було успішно вибрано, перебрано й спаковано куди слід.

Підведу риску: давненько на Стиру у мене не було такої гарної риболовлі. Клас!