Кричевчі, 14-15.07.2018

Компаньйони: Олександр Чернюк, Сергій Оришняк, Станіслав Белощук та Козловець Іван.

Погода: інколи накрапував дощ, інколи світило сонце, температура вдень від +18 до +23, вітер західний 3 м/с, тиск 742 мм.рт.ст..

Рівень води: трохи таки нижчий норми.

Час ловлі: 07:30-12:30.

Місце: сектор 17.

Вартість рибалки: 500 гривень за сектор з чотирма снастями на коропа, кожен наступний фідер 100 гривень.

Зловлено: кльов був доволі слабим, Стас з Іваном мали лише 9 клювань за дві доби, я зміг спіймати три рибини за добу.

Наживка: поп-апи Haldorado, пелетс. Пробував окремо ловити ще й на кукурудзу і опариші :)

Прикормка: Haldorado синього кольору та Haldorado Chilis Tintahal. Коли перша закінчилась (і насправді ніяк себе не проявила), то я замінив її на Трофей метод халібут. Спомбом я закидав пелетс, до якого додавав варену коноплю і залиту хальдорадівським сиропом "на велику рибу".

Снасті: метод. Також пробував ловити і пікером з класичною оснасткою, але нічого крім плотви не бачив.

Цей тиждень видався мені доволі важким на роботі і я до останнього моменту не знав чи взагалі вдасться кудись вирватись на риболовлю. Хмари поганого настрою почали розходитись аж в десь четвер. Було вже пізно планувати їхати кудись далеко з ночівлею, тому я вирішив просто поїхати в село до тестя на річку Стир. Тим більше, що з минулої риболовлі в Перевередові у мене залишились дуже погані враження про орендовані ставочки нашої області і ще залишилось багато опаришів :)

Я зварив ввечері ціле відро салапінської каші і був вже наче й спокійний за вихідні. І тут в нашому чаті про риболовлю почалося жваве обговорення хто куди їде у цей вікенд. Раптомо масла у вогонь підлив мій друг Станіслав, який з бухти-барахти полетів на Кричевичі, бо: "З наступного тижня будуть вже годувати кукурудзою". Сумуючи всі вищеперелічені фактори я в останній момент змінюю своє рішення: треба рибалити в Кричевичах! Тим більше, що було достатньо бажаючих їхати і місця на водоймі вже готовенькі для нашого приїзду і мені було де спати там)

Отже, я рибалив на два фідери на вимостці з Стасом та Іваном, які вже приїхали сюди ще з пятниці. А мої пасажири Сашко з Сергієм рибалили на сусідньому секторі. Ранішня дорога пролетіла так швидко, що о сьомій ранку вже все було закинуто у воду. Зранку був такий туман сильний, що видимість була лише метрів на 50 вперед. Все в молоці.

Напишу тепер про головну особливість цієї риболовлі. Ми приїхали на озеро 14 липня, а 12 липня закінчились змагання "Кубок України". На цих змаганнях вирішувалось, яка саме команда буде захищати честь нашої країни на чемпіонаті світу в 2019 році в Південно Африканській Республіці. Тому хлопці не жаліли ні сил, ні корму)) Я подзвонив своєму другу Дімі, який рибалив саме на 17 секторі і показав класний результат. Я його просто спитав на якій відстані він рибалив і чи користувався зерновими: "150 метрів загодовування і 155 метрів точка ловлі. Без кукурудзи. Пробуй на 80, там нормальна точка." Мдааааа... 150 метрів - це просто космос. За ці дні змагань було виловлено 1730 кілограм риби, у воду було викинуто сотні кілограм корму. Звісно, що їхати на водойму відразу після змагань було доволі ризиковано, але це був мій шанс і я ним скористався.

Ловив я тяжким фідером з відстані 80 метрів. Медіум фідером з 50 метрів. Ну й від безклів'я ще також закидав пікер на 29 метрів :) Ось цю саму ближну точку я загодував цілим відром залапінської каші. І там на будь-яку наживку у мене як дурна клювала плотва не великого розміру.

Першого дня я заробив клювання з дальньої точки десь в 13:40 - це був восьмикілограмовий білий амур. Вночі було глухо геть, навіть в Стаса жодного клювання. І що цікаво десь о шостій ранку на заряджену ще звечора палку він отримав клювання коропа. Цього ж ранку у мене клюнуло два линка. Один з дальньої точки і один з середньої. Таких великих линів я ще ніколи не ловив, тому був безмежно радий побити свій рекорд.

Варто відзначити, що протягом риболовлі я бачив у себе багато холостих клювань в берег. Можливо виною тому була годівниця вагою в 35 грам з якої вимивався корм і її підтягувала ліска. 

Я вкотре переконався, що з хробаками, опаришами та навіть кукурудзою тут немає що робити. Ловити потрібно лише велику рибу в Кричевичах. На ту кашу мою стала суцільна хмара плотви, яка кидалася на будь-яку наживку. Тому для себе зробив висновок: годувати лише крупою і дуже крупною фракцією. Ніяких живих компонентів!

Сергій кілька разів бив свої особисті рекорди на цій риболовлі. Йому вдалось спіймати коропа з якоюсь аномально здоровою головою, і взагалі від був мега-хеппі від цієї сесії. Сашко ж теж мав кілька клювань та реалізацій гарної риби на свої фетодні фідери, які він мабуть вперше використав за призначенням, хоча й ловив на ближніх дистанціях.

Загалом результати не рясні, але ми знали на що погоджувались, коли їхали відразу після таких змагань. Ну не сидіти ж вдома?)