Лисин, 01-02.07.2017

Компаньйони: старший син, молодший син.

Погода: в суботу цілий день легенький дощ, на вечір небо стало чистим, але здійнявся доволі сильний вітер. В неділю була перемінна хмарність, холодно та й вітер не припинявся.

Рівень води: вищий тутешньої "норми".

Час ловлі: 19:25-21:30 та наступного дня 04:45-12:45.

Місце: на повороті ріки, який називають “Пратва”.

Вартість рибалки: тут ловити безкоштовно.

Зловлено: першого дня старший син насмикав вудкою на опариша 5 верховодок і одну густерку. Зранку я фідером спіймав до 30 невеликих риб (верховодка, плоскирка, плотвиця, окунь і навіть карасик).

Наживка: варена пшениця та опариш.

Прикормка: Lastia фідер світла (залишилась в морозильнику аж з цієї риболовлі) + земля з кротівні + варена пшениця + мертві опариші. Все це замішано на воді з річки, в якій було розбавлено меласу з ароматом кориці і мускатного горіху.

Снасті: фідер та коротенька махова вудка.

Настав час випробувати моє новеньке авто непростою дорогою в село тестя. Поїхали всі родичі, які змогли залізти всередину. Головна ціль поїздки — вибирання малини і порпання в городі. Принаймі так думали мої теща з тестем. Всі ж мої читачі добре знають за чим насправді поїхав я ;)

Цілий день в суботу йшов дощ з перемінним успіхом і ми вибирали ту малину. Як тільки почала намічатись нормальна погодка я почав збиратись на риболовлю. Копав з синами хробаків (безуспішно, на кількох гноянках по нулями), варили пшеницю (успішно).

Після сьомої вечора пішли на річку. Головна ціль була прикормити місце на ранок. Заодно і порибалили двома поплавчанками. На одній опариш, а на іншій пшеничка. На останню бачили лише декілька клювань, за те на білих бридких личинок старший син успішно натягав верховодки з двометрової глибини. Хоча рибка й маленька, але доставила хлопцю велику радість :)

Зранку я навів два будильники. Один на 04:04, інший контрольний на 04:07. Сам встав без чогось четверта) Бігом за речі і на річку. Відразу замішав прикормку і склав фідера. Як тільки стало щось видно, то закинув поплавчаночку в прикормлене місце. Чомусь там майже не клювало нічого. Та й на фідер покльовки були нечасті.

Прийшов сусід перевірити закидушки з ночі: росяників ніде не було, а живці на місця. Він повиймав всі снасті й пішов додому. На його місце став інших смішних дідок. Він ловив на хробаки, які видерав з дерну прямо на березі. Клювали у нього лише бички (їх тут називають кобликами). І то такого розміру, що іноді хробак був більшим за рибку. Потім на протилежному пологому березі засів якийсь селянин поміж лепехи з вудочкою, мабуть сподівався на якогось карася. Але його вистачило буквально на години півтори і він забрався геть. Також була ще якась компанія з ночі на Жигулях, що стала на найбільших ямах, праворуч мене метрів двісті. Їх теж не стало до дев'ятої ранку. Ну й останній колега по цеху пробував щастя ліворуч від мене через зарічок. Порибалив він годинку й пропав. Отже, я пережив всіх конкурентів цього дня на річці Стир.

Нормально почало клювати на фідер з години сьомої. Риба була не велика, але клювала чітко. Кидав я на вихід з ями, в якості насадки використовував опариші, дві личинки. Цікавий факт: весь опариш поснув в своїх коробочках, тому ловив я на мертвого. Також додавав його і в прикормку.

З поплавчанкою покінчив десь о восьмій, толку з неї було нуль. Якраз тоді дружина і привела мені молодшого сина Матвія. Рибалити стало веселіше :)

На фідер по черзі клювала то плотвичка, то плоскирка. Також відбулася рідкість (тепер) і на фідер клюнув карась, не великий грам на 150. Радості сина не було меж, тепер він грався у відеречку з тієї рибкою і майже не смикав мою вудку і не крутив котушку. 

Я пробував кидати трішки далі чи ближче від загодованої точки, але це особливо нічого не змінювало. Риба всюди клювала приблизно однаково.

Десь після десятої прибіг ще й мій старший син Артем. Він заходився було ловити на поплавчанку, але сильний вітер не давав йому ніяких шансів. Тож він пробував витягувати рибку фідером. Як виявилось палка 3.6 метра з шиманівською котушкою розміром 3000 для нього все ще дуже тяжка. Але щось там пробував підсікати і навіть витягнув рибку. 

Цього дня тепліше не робилось, вітер став ще сильнішим. Але риба продовжувала клювати. Я вже відверто втомився з двома дітьми на березі, обвітрився і добряче змерз. Подумати лише, друге липня на дворі, а я сиджу в шапці! Але покльовки ще протримали мене біля води до першої дня.

Діти були щасливими, я збив оскому по класичній фідерній ловлі на річці. На мою думку риболовля вдалась. Я ще записував відео під час перебування в селі, воно має мало сенсу, але особисто мені дороге як пам'ять.