Прилбичі, 21-23.04.2016

Компаньйони: Станіслав Белощук, Северин Хомяк.

Погода: температура +14, першого дня вітер терпимий до 5 м/с, на наступний день вітер перетворився в шквал 9 м/с і був північно-західного напрямку, третього дня вітер карданально змінив свій напрям на південно східни і заспокоївся до 4 м/с. Небо було майже чисте тиск 731 мм.рт.ст., але нестабільний, падав.

Рівень води: трішки вище норми.

Час ловлі: з вечора четверга до вечора суботи.

Місце: п’яте поле(західна частина ставу), четвертий сектор. Северин ловив поруч на третьому секторі.

Вартість рибалки: 120 грн за фідерну снасть і 250 грн за карпові.

Зловлено: мною кілька йоржів, окуньок і велика краснопірка. ЖОДНОГО КАРАСЯ. Навіть й покльовки не бачив! Стас злапав вночі одного карпа кілограм на 5, а от Северин порвав всіх і вся, в його активі з десяток карпів різної ваги, найменший 3 кг, найбільший 15 кг.

Наживка: я перепробував все можливе, карась ігнорував все. Карп краще ловився в хлопців на фрукторі бойли.

Прикормка: сипуха profi полуниця карп-карась, стік-мікс печінка трофей, панірувальні сухарі, смажена мелена конопля, суміш для пва пакетів полуниця rocket baits, пелетс полуниця rocket baits, мелена суха кукурудза, бустер біо-імпульс tandem baits, бустер краб-банан tandem baits, сипуха профі оригінал. Окремо на іншій точці ловив прикормкою Haldorado fluo lemon. Потім ще окремо пробував на Traper carp-lin-karas.

Снасті: фідер з оснасткою патерностер, тяжкий фідер з оснасткою method, пікер.

Знаєте, коли отримуєш отакі вхідні повідомлення просто млієш:

“Поки все в силі сьогодні забронювали 3 і 4 сектор на 5 полі”

Я не міг дочекатись цього моменту: весняна рибалка в Прилбичах. Спочатку рахував тижні, потім дні. За день до виїзду спати не міг просто. І ось цей щасливий момент нарешті настав.

День перший

Северин виїхав зі свого Луцьку ще з самого ранку, але поки заїхав за нами і ми загрузились, поки ми ще в Дубно купили спеціальну венгерську супер-пупер прикормку карасьому, поки владнали свої справи в Бродах, то на водойму потрапили вже аж після обіду, а рибу почали ловити десь о шостій вечора. Перед нами на четвертому секторі сиділи два хлопці, сказали, що карась бере вкрай слабо. Всього за день вони злапали пару рибин. Я тільки посміхнувсь і подумав “Ловити треба вміти”. Як же я помилявся.. До речі, ці хлопці мене впізнали і називали за нікнеймом)

Я намагався знайти й собі щось цікаве на дні, але нічого особливого не знайшов. Ловив на трьох точках: пікер 30 метрів, фідер 46 метрів, метод 63 метри.
Відразу напишу, що за всю рибалку мною не було спіймано жодного карася. Я навіть і не бачив його покльовок. Теж саме у всіх рибалок на ставку.
І якщо в день приїзду ми бачили ще місцевих алконавтів з саморобними підсаками, то потім і близько вони не з’являлись. Карась абсолютно перестав тертись і втратив будь-які прояви своєї активності та й навіть присутності на водоймі.

Хлопці першого дня облаштовували наш табір і готувались до справжнього карпфішингу. Для них цей виїзд — це тренування перед змаганнями і випробовування різних прикормочних програм з дослідженням різноманітних насадок. До цього діла вони підійшли з розмахом. І забігаючи наперед напишу, що висновки вони для себе зробили і тепер готові вигравати всі змагання в Прилбичах 🙂

Вночі під час наших поседеньок біля вогника у мене відбулось клювання на метод (прикормка була Sonu Baits і стояв поп-апчик зі смаком спецій), я трішки потягав ту рибу, але вона відчепилася. Більше покльовок на метод не було взагалі за весь час рибалки.

День другий

Зранку кльову карася так і не було. Тупо ігнор на все і всюди. Пройшовся по берегу, мене впізнають люди – то приємно 🙂 Але й у всіх цих рибалок теж жодного клювання карася. Капець.

І тут почало клювати у Северина. День розпочався з дуплету, — це коли одночасно клює на дві вудки. Вправні командні дії і два красавчики фотографуються на березі 🙂

Вітер все наростав, водойма перетворилася на справжнє море. Ловити фідером (на який і так не клювало) стало взагалі неможливо. Вітер просто виносив палки з підставок, прибійна хвиля заливала мені воду на кріслі аж за спинку(!). Взагалі завивало так, що ми навіть не могли нормально й спілкуватись між собою. Тому я був змушений вийняти прути з води. А хлопцям з родподами хоч би що) От тільки влучно кидати вони вже не могли, а про годування спомбом на відстані 120 метрів й мови нема.
Шторм в Прилбичах.

У Стаса снасті мовчали, а от Северин тягав рибу за рибою. Це так дивно було спостерігати, але дійсно одна прикормочна програма працювала, а інша ні. Ну, або Северин знає що їсти напередодні рибалки 😉

 

 

 

Ввечері був шашличок біля вогнища, душевні розмови та експерименти зі зйомкою зі штатива. А ще навіть в Станіслава нарешті клюнув карпушка на п’ятірочку! От тут він вже думав, що і його програма запрацювала, та дарма. То його єдина риба була 🙂

День третій

Зранку на траві іній, вода в маті позамерзала, всі мої снасті покриті кригою. Дубак страшний. Я відразу зрозумів, годі й цього дня очікувати на прихід карася 🙁

Якщо коротко, то був день Северина. Він настільки розкачав рибу в своєму секторі, що вона клювала у нього постійно. Розміри теж збільшувались і він побив свій особистий рекорд новою рибою вагою понад 15 кеге! Щоб дістати таку машину у воду поліз тепер не лише Стасік, але й Северин.

 

 

Риба йшла одна за одною, якщо чесно, то я стомився бігати в той сектор і робити фото)
Головне, що хлопці таки підібрали ключик з величезного різноманіття продукції Pelzer і зробили для себе нотатки. До речі, це на повному серйозі: постійно щось записували собі в блокнотики (і мені не показували). Питаю я: то на що воно клює? “Після змагань скажу.” Ото вже ці спортсмени 🙂

 

 

 

Нашим дружнім колективом було прийняте вольове рішення їхати додому не в неділю як планували раніше, а в суботу ввечері. Всі добряче стомились від того вітрюгану, у мене ніц не клювало і ще й передавали дощі. Хлопці вже знали що і як працює, тому лишатись ще на добу ми не стали. Як збирали всі палки, то четверта, яка ще залишалась у воді приємно запищала всіма своїми сигналізаторами. Шпуля на котушці почала диміти від розкручування і Северин вручив мені почесну місію з витягання Прилбичського коропа з води. Під його чутким керівництво мені це все-таки вдалось, не знаю чи зробив би це сам. Таких потягів ще тримати не доводилось й близько.
Скажу чесно, я мудохався довго, права рука втомилася, але результат перевершив всі очікування й адреналіну повні штанці.
Без кількох грам десяточка. Ще таких китів я не діставав ніколи, вражень на все життя.

Ось такою дивною видалась ця рибалка. Жодного карасьового клювання, за те стільки трофейного коропа я ще в житті не бачив.
Тут відео, де я записував більшість виважувань риби.

Відео рибалки:

Висновки:

• Карась не клював. Ні в кого. Ні на що. Ніде;
• Команда “Pelzer” Рівне-Луцьк випробовували свої карпові годувальні програми;
• Северин підібрав ключика до риба і відвів душу по повній;
• А от у Станіслава з його кормами чупа-чупс(лише один короп вночі другого дня);
• Всього було злапано два десятки коропів, в середньому вагою понад 5 кілограм, було кілька тузів й кілька десяток і одна п’ятнадцятка;
• Холодно й вітряно, тиск вниз, вночі мороз;
• Особисто мені вкрай не пощастило з погодою з моєю ставкою суто на карася 🙁

Всі фото з рибалки:

З радістю в коментарях відповім на ваші запитання.
Буду вдячним за “лайки” – це пряма підтримка цього сайту ↓↓↓ просто клікнути на кнопки соціальних мереж знизу ↓↓↓