Кричевичі, 24-25.06.2017

Компаньйони: Петро Кулик, старший син.

Погода: в суботу виїжджали мало не в дощ, на ставку був західний вітер 4 м/с і хмарно. У неділю ж повний штиль і нестримна спека з безхмарним небом

Рівень води: норма.

Час ловлі: 18:30-12:00.

Місце: сектор 34.

Вартість рибалки: 200 гривень за сектор.

Зловлено: вісім амурів, одного карася, чотирьох дзеркальних коропів.

Наживка: поп-апи Haldorado.

Прикормка: Haldorado синього кольору на одному фідері та прикормка, що лишилась з ось цього виїзду в Прилбичі на іншому.

Снасті: метод.

Є у мого тестя найкращий друг. Звати його Петро. Сам він не сильний рибалка, але йому в загальному дуже подобається цей вид відпочинку. Він час від часу читає мої звіти з риболовлі і телефонує мені, щоб я його кудись з собою взяв. Ми вже з ним їздили колись у Вірлю. Ту рибалочку він до сьогоднішнього дня забути не може :)

Обставини склались у мене так, що раптово з'явились вільні вихідні для риболовлю. Один телефонний дзвінок і ми вже мчимо з Петром за десятки кілометрів у пошуках рибальського щастя. Петро дуже досвідчений водій, тому категорично відмовився їхати в якості пасажира з таким зеленим чайником як я за рулем. Поїхали його автівкою. Місця купа, тому я взяв з собою ще й свого старшого сина. Туарег - просто ураган, мені дали ним порулити після Ковеля. То ж ловити лулзи я почав ще навіть не діставшись до води :)

Поки їхали - дощ перестав вже йти і погода почала ставати кращою.

На водоймі рибалок багато, зайнято мабуть було 3/4 секторів. 

Я підгодував точку в 55 метрах за допомогою спомбу: ферментована кукурудза, пелетс халібут-кріль, конопля, трохи гороху, риб'ячий комбікорм і швидкорозчинний пелетс. Ввечері кльову не було, лише поодинокі клювання на махові вудочки дуже дрібної риби. Натомість погодна стала казковою і ми гарно провели вечір в нашій дружній маленькій компанії :)

Після заходу сонця нарешті почали по-трохи працювати мої фідерочки. 

Клювали здебільшого амури і тутешні "лаваші" — дзеркальні коропи.

Петро Данилович стомився після пари риб і пішов відпочивати до себе в машину, а я з сином залишились в темряві над вудочками.

Клювало і з 55 метрів, і з 75. І на синю прикормку Хальдорадо і за розморожену власного приготування. Покльовка була раз в двадцять хвилин. Я вже бачив, як син починав клювати носом і засинав просто в кріслі, але чергове "Пі-пі-пі!!" сигналізатора прямо вприскувало в його кров адреналін і сон знімало як рукою.

То були дуже щасливі моменти в моєму життя, коли мій найнадійніших напарник в світі розділяє зі мною таку радість і всіма силами допомагає справитись з виважуванням і підсачуванням риби. 

Ми пару разів вже мостились лягати спати в намет(який поставили прямо на пірсі), але сигналізатори виганяли нас під нічне небо. У всього є свої межі, тому я просто витягнув вудки з води, щоб син таки ліг спати. Крайню нічну рибу ми втягнули о 02:38. 

Півтори годинки сну і я встаю до справи. Докидав корм спомбом і позакидав вудочки. Невдовзі до мене приєднався і Петро Данилович. На сході сонця ловимо дзеркального коропа і тутешнього дебелого карася.

А з сьомої ранку встановився повний штиль на воді. Ясне небо і повна відсутність кльову. При чому по всьому березі.

Що я лише не виробляв за той ранок з прикормками, насадками і навіть дистанціями. Пробував навіть пікером в заводі щось розшивелити. Але все було марна. Кльов був відсутній абсолютно. Це була суто нічна риболовля.

Сонце почало нестерпно пекти, з мене лився піт, як з олімпійського марафонця. Через силу ми були змушені скручувати і їхати додому. Єдине, про що я жалію, це то що Петро так і не відчув цього разу того всього азарту, що дарують Кричевичі. А з іншої сторони, я безмежно радий, що у мене росте такий новий компаньйон.