Вірля, 13.06.2015

Компаньйони: Петро Данилович Кулик.

Погода: гарна літня погода, але перебита короткою грозою. Температура +25, вітер південний 2-3 м/с, тиск 732 мм.рт.ст..

Рівень води: норма.

Час ловлі: 05:00-10:00.

Місце: крайній пірс на дамбі з протележної сторони від будинку охорони.

Вартість рибалки: 100 грн.

Зловлено: мною до 8-ми кілограм карасів, один не великий коропчик, Петро злапав рівно 5 кілограм.

Наживка: опариш, хробак.

Прикормка: Traper.

Снасті: махова вудка, пікер.

Є у мого тестя кращий друг – дядя Петя. І він чомусь захотів ловити риби, захотів вже доволі давно. Цілу зиму читав якісь статті, книги про рибалку і дивився повчальні відео. Навіть на моєму сайті читав звіти про рибалку і все мене розпитував, як то воно правильно рибалити. У нього видались вільні дні між роботою і він запропонував кудись поїхати. Потрібно було обрати місце, де точно щось налапаємо, бо перше враження дуже важливе. Якщо не буде успіху, то людина навіть може й кинути справу. Вибір впав на ставок з дуже великою щільністю риби – Вірля.

Будильник на 02:30, але прокинувся завчасно(хвилювання все-таки перед такою улюбленою справою) навіть нікого з домашніх не збудив. Дорога в сотню кілометрів промайнула як мить, бо ми постійно обговорювали рибалку в цілому і наш виїзд зокрема. На ставку нас зустрів керуючий і ми швиденько зайняли свої попередньо узгоджені місця. Що мене кардинально вразило по приїзді, то це снасті мого компаньйона: просто дві поплавчанки 🙂

Собі я замішав складну прикормку з наголосом на карася, а Петру дав якусь минулорічну з морозильника, у якому вже й запах залишився лише льоду. Це був сміливий експеремент, я хотів порівняти дію двох прикормок: свіжесенької з кількома сильними атрактантами і геть погану. Забігаючи вперед скажу: навіщо платити більше?))

Спочатку клювала лише якась плотва. Але через деякий час у мене почали проскакувати карасі. Дуже гарні, вони чинили шалений опір на вудочці, витягувати кожного було приємно. У Петра клювати почало трішки пізніше, ніж у мене. Але що дивно, він ловив набагато менше плотви. Можливо допоміг горох, який був у нього в прикормці? В другій половині рибалки у нього взагалі плотвичка чи краснопірка не клювали, суто карасі.

Десь після години восьмої, щоб плотва по-менше мене турбувала, я почав підсажувати до опаришів хробака. Ефект був чудовим. Я навіть перейшов на вудці суто на гнойового хробака. Коли це побачив Петро, то теж поступив так сама. З його слів почало клювати краще.
А от на кукурудзу взагалі нічого не брало, щось ця наживка тут не в пошані взагалі.

Найкращий кльов був десь в районі дев’ятої години, ми не встигали тягати карасів на дві вудки 🙂

Раптом хлинула злива і загриміло небо. Оскільки риби ми вже наловились, то я в цей час собі спокійно поснідав, а Петро ховався між деревами. Він від дощу нічого не мав, на відміну від мене.

Після дощу ми почали по-трохи збиратись, бо умовою від жінки було те, що я скоро повернусь додому і буду займатись з дітьми.

Відео рибалки:

Петро Данилович був в захваті від рибалки. Обіцяв мені тепер їздити періодично на рибалки. А ще ніяк не міг повірити, що за один ранок можна наловити стільки карасів.

Всі фото з рибалки:

 

З радістю в коментарях відповім на ваші запитання і буду вдячним за поширення даного звіту з рибалки в соціальних мережах, ↓↓↓ кнопки знизу ↓↓↓