Найкращий Відпочинок

Вітаю всіх рибаків з Новим Роком та Різдвяними святами. Бажаю всім побільше вільного часу, щоб можна було його провести за улюбленою справою – риболовлею!
Довгими зимовими вечорами находить такий стан, коли починаєш шукати в фотоальбомі старі фотографії на яких літо, схід сонця, легенькі хвилі, вудочка, трофеї, вогнище, шашлик і задоволені лиця. І знову і знову переживаєш ті хвилюючі і незабутні моменти життя. Вкотре аналізуєш все, робиш висновки та будуєш не завжди здійсненні плани на майбутнє (От прийде весна і щонеділі буду на рибалці…. В серпні 100 відсотків махну на Нобель…. Чи щось типу того). От і мене понесло на ностальгію, і за відсутності рибальської практики (вже 2 місяці без рибалки) вирішив поділитися найприємнішими моментами мого рибальського життя.
Мабуть Найкращий Відпочинок в житті.
Було це на початку серпня 2009 року (звіт з запізненням в 7 років). Запросив мене кум Валєра з собою на 2 неділі на відпочинок на Нобель. Три дні на підготовку і от ми вже летим Таврольотом з кумою та хрещеницею з повним причепом продуктів та снастей та ще й з дерев’яним човном по сарненській трасі. Швидка дорога до Зарічного та жахливо довга до Нобля, але вид озера, його чиста вода та неймовірні перспективи перекрили всю втому від дороги. По 20 капель за приїзд і швидко розбивати табір, щоб встигнути на вечір випливти та зловити пару пліточок на вечерю.
Зупинилися ми на подвір’ї в приємної бабці на хуторі Котира. Нам дали світло та навіть дозволили користуватись льохом, щоб не псувалась риба та продукти.


Там же кум домовився за нормального човна, бо наш майже розлетівся на бруківці і досить серйозно пропускав воду.
Природа Нобля заслуговує окремої розповіді, хоча ні слова ні навіть фото не можуть передати ті відчуття та той емоційний стан коли ти на воді посеред чарівного озера, а особливо в штильову погоду.



Тепер про рибалку. Основна ставка була на Ляща. Кум тут був не перший раз тож знав що робити та де шукати. Рибалили на 12 м глибини поплавочними вудочками. Особливу увагу приділили пошуку місця ловлі. Пів дня плавали з глибиноміром по воді, шукаючи перепад глибини. Це була відверто кажучи дуже складна задача, адже на 10-12 м опір шнурка був досить великим і чималий груз відставав від човна на метрів 2-3. От би тоді ехолота…, стали б за 10 хвилин. Човен ставили на 10м а заброс робили на 10-20м від човна на глибину близько 12м. Для мене ловити на такій глибині було дико, і я рибалок з 5 ніяк не міг до цього пристосуватись. Спробували половити на вибраній точці і впіймали пару невеликих підлящів близько 500 грам і вирішили остаточно зафіксуватись тут. Почали прикормлювати точку. Кормили щовечора з настанням сутінок гороховою кашою (на половину розварені половинки гороху) з додаванням невеликої кількості заводської прикорми (вроді Фішка). Ловили на консервований зелений горошок, яким і підкормлювали під час ловлі. Нормальні лящі почали заходити після третього дня.



Але лящ був прохідний. На підході риби поплавкі лягали один за одним, а бувало що і на всіх трьох вудках одночасно, як дівчата в синхронному плаванні. В цей момент потрібно було щедро посипати горохом, щоб зграя лящів затрималась ще на хвильку. Крупніші екземпляри ляща ловилися з дальньої відстані. Я спочатку пов’язував це з боязню човна, але зараз думаю, що ми трішки неправильно стали. Найбільший Лящ попався куму: 50 см і мабуть порядка 3 кг (не важили, тому хто може таких ловив то уточніть вагу).


А я так і толком не призвичаївся і з радістю ловив лящів в районі 1 кг. Відверто кажучи особливого кльову ляща і не було. За день ловили 3-7 штук різного габариту, а бували дні і з бубликом , але емоцій було повно.
В очікуванні кльову бронзових гігантів займалися ловлею плотви з 4 метрової глибини. Бувало що плітка брала так класно, що за лящові вудки просто забувався. З чотирьох метрів на м’якій маховій вудці плітка по 150 грам давала море кайфу.

Декілька раз виходив на хижака, проте мало успішно.

Щойно зловлена жарена плотва, лящі на вуглях, та все це під оригінальні місцеві міцні напої – краще не придумати.

В Рівному всіх друзів та родичів чекало смачне частування в’яленою плотвичкою та печеними в печі лящами.



Якби ще раз туди поїхав би то більше часу приділив би хижаку особливо в перші дні сесії коли ще закормлюєш ляща, бо місця на хижака там супер класні. По лящу скористався б ехолотом, щоб правильно стати та використовувати бортові вудочки для більш компактного закорму. Спробував би вийти на ляща вночі. І оковитої брав би менше, щоб вранці було легше вставать.
Чекаю коли виросте син та ми веселою компанією махнемо на 2 недільки на Нобель на Найкращий Відпочинок.

[DAM]