Гориньград 10 - 12.05.12 р.

Нарешті відіспався і зібрався з думками, тому коротко відпишуся про поїздку у Гориньград 10 -12.05.12р.

Отож після неймовірно довгої тритижневої “протяги”, вирішили з другом поїхати на коропа. Здавалося що спека, яка довго сушила рівненщину вже прогріла водойму і вельмишановний пан короп вже віднерестився й спокійно можна їхати і зваблювати його різними видами риб”ячих харчів. За тиждень до поїздки закупились майже всіми видами бойлів, проконсультувались у бувалих карпятників, зібрали спорядження. Ледь не забув! Із самого початку наша “експедиція” носила характер відпочинку ну і за сумісництвом риболовля, та коли дружини відмовились їхати, приорітети різко змінились))

Нарешті дочекавшись жаданого дня поїздки. О 12:00 загрузили усе спорядження у “мерсюка” і на Гориньград. Прибувши на ставок заїхали до охоронника купили дровеняк на шашлик ну і проплатили двуденний “олінклюзів”)).

Вибрали місце ми ще через “гугл мапс” вдома! Це місце навпроти острову охорони (зліва залив) й гайда щупати дно маркером. Майже 2 години ми тягали “булаву”  по дну у пошуках цікавого місця і єврика!! В метрах 30- ти від берега нащупую яму, скоріше за все русло. Порішали туди й кидати.

Закинулись, закобрились, закораблились(1), ну і почали розбиратися із палатками, зонтами та іншим пробутовим спорядженням.  Допоки накривали стіл на легенький фуршет, почув короткий “пік” сигналізатора й ,одразу згадавши слова знайомого карпятника, відреагував підсічкою та на іншому кінці жилки приємної тяжкості не відчув. На берег було витянуто тільки оснастку та напіврозпилений бойл(((. Після данного інциденту було вирішено поставити “бекліди”, оскільки дуже буянив товстолоб, і напевне це він чипляв жилку.

День пролетів неймовірно швидко. За байками та запеченою куркою із смаженою картоплею так само швидко пролетіло й пів ночі. Вирішили чергувати по черзі, але я так і не заснув, бо товстолоб неймовірно голосно плюхкав цілу ніч та й видовище було неймовірне, коли в 2-х метрах від берега кидаеться неймовірних розмірів риба.Зранку кемарнув тільки годинку з 4:00 до 5:00.

Отже розпочали новий день з перезабросу, прикорму та неймовірної ухи, яку зварили з зловлених Олегом на поплавчанку окуньців)) Та ще зранку був виявлений факт що карась і карп досі нерестяться! В заливі я бачив як біля берега “терлися” такі спини, що їх власники мали не менше 4-5 кг.!!  Заздалегіть зазначу що жодного клювання (окрім 4-х “піків”) за день ми не побачили (не почули). Від “нема що робити” ми вже і грали в нарди, і безрезультатно намагалися “скласти” ракетою вудилище Flagman Sensor Carp. Я навіть намудрував якусь космічну оснастку для полювання на товстолоба))

По завершенню дня мене “клемануло” і я вирішив зробити відчайдушний крок. “Дорвавшись” до маркера я почав стукати дно у протилежному за кутом напрямку вліво ближче до центра озера. Таки нащупавши  перспективну ділянку з переходом муляки на твердіше дно десь на відстані 90 м від берега вирішили закинутись туди. Закинулись, закобрились, закораблились(1) і під смачнючий шашличок з гарячим чаем провели цей спеконтний і зовсім безрезультатний день. На відміну від попередньої ночі, товстолоб вже не буянив і над озером завмерла приємна тиша, в якій я і “відрубився”, поклавши пейджер під голову.

Ну і десь о 5:00 ранку вискочив з палатки почувши “пік” сигналізатора. Підсічка. І знову нуль. Перезакинувши пішов у розвідку на залив, та риба вже не терлася. Напевне відреагувала на скору зміну погоди. Дочекавшись машину, ми зібралися і поїхали з водойми.

Отже за 2 дні було почуто тільки чотири коротеньких “піка”. Звичайно можна подумати що риба просто ціпляла плавцями жилку і сигналка спрацьовувала, але… як пояснити той факт що бойл, на який “піщало” я з кожним перезакидом ставив на інше вудилище????.

P.S. Відпочили – супер, але рибалка не порадувала! Брали з собою і фідери на карасика і спінінг. Все марно(( От поплавчанка виручила і на червячка спокусилося кілька окуньців, завдяки яким без юшки ми не залишились))