Радухівка, 24.08.2013

З суботи на неділю знову відвідав дану водойму. Виїхав в суботу десь об 18.00 годині з швагром, по приїзду розложились, вибрали удобне місце для ночівлі і закинули снасті. Місце було прикормлене моїм товаришем заздалегідь місцевим ходовим прикормом, в склад якої входять звичайні сільські і ходові для даної водойми інградієнти такі як: товч (отруби/висівки) запарена разом з картоплею + кубиками картопля, варений домашній горох, пшениця та варена домашня кормова кукурудза
До темноти ми почали розловлювати карасів різного калібру. Брало в основному на убійц карася, мастирочка моя власноруч приготовлена по рецепту Сержа ядовитого, велике йому дякую, адже тепер то мастирка моя виходить краща за куповану, іто значно
По настанні ночі розпалили кострик, підстелили під зади сендвіч з хімзахисту + одіяло і гайда вечеряти військовим набором сніданків/обідів/вечер
спали по черзі, спали на дворі, дубові дрова давали таку температуру шо в машину навіть і нехтіли лізти
Одним словом ніччю із набору фідера/бойла/спутніка посмикувало лише убійцу, іто так що дзвоник навіть неспрацьовував, при підсічці нічого небуло. Одним словом ми трішки подрімали під визги та іржання коней, котрі паслись цілодобово
По настанні ранку ложбище було прибране, пляшки з під пивка кинуті в смітницю і поплавцеві вудки добавились до арсеналу.
Розпочали шморгати карасів, спутники почали мовчати, лише швагро на спутник з насадкою гороху витяг карпика грам 300 , а дальше убійци мовчали, а працювали лише поплавчанки.
І ось тут тепер печалька
При надіванні пшенички на поплавчанку яку я закидав під берегом побачив як дрожить моя 4.00м. китайська далекобійка, я за неї а там ну такий супротив, шо я аж почув холодок по всіх частинах тіла, дальше боротьба, яка просто длилась в моїх очах довго, а насправді декілька секунд. Потужний ривок в берег і в бік, вудка колесом, фрикціон якогось милого я був попередньої рибалки затягнув на всю і забув спустити, за шо і поплативсь відірваною всією снастю А ще до того я понаставляв тих донних вудок, все ну просто тільки заважало для того щоб пустити рибу на спущеному фрикціоні погуляти по ставу та несудьба
Ще довго рибаки гукали шо бачать поплав то там то там, один раз довелось пливсти, я все ще був в надії що риба місно засіклась овнеровським золотистим гачком і що я її таки ще зможу витягти голими руками та нажаль поплав з гачком та грузами був немій, всеодно довольний шо плив, бо поплав хороший і з недешевих
Відловившись зібрались, завів машину та починаємо рухатись як тут товариш що пригласив на рибалку кричить - підсак дайте я відразу в багажник, розгортаю і вперьод помогти рибалці, як оказалось щасливчику, снасті якого мій обірваний коропчик змотав та вже невсилі був втікти і був успішно з допомогою мого підсаку піднятий нагору. Тамто я побачив свій поплавок, свій повідок з тогож калібру шо і основна лєска (моя ж помилка) і мій гачок потужно впившийся в верхню губу я плакать
Пару фото на память, поплавок вернувся і я з уловом під 4-5кг карася різного калібру но без коропа поїхав додому, і тільки воспомінанія недавали покою про повідок з однакової товщини та неспущений фрикціон
От мені і наука.

Но я туди ще повернусь і повоюю

[SashulkaB3]