Лисин, 24-26.09.2011

Прибули на місце і пішли снідати, була десь дев’ята година. Місцевий житель зайшов в гості з радісною новиною до мене: “Сьогодні зранку Ісько(місцевий завзятий рибалка) на пшеничку виудив два ляща: 1.3 кг та 1.5 кг”. Пізніше я говорив з тим рибалкою(до речі на фото з лящем саме він), то він мені сказав, що пару днів назад вчепився йому на пшеничку й карп, при чому дзеркальний. Вага приблизно до 3 кілограм, взяти не зміг. Вже під берегом порвав леску.

Звичайно, що після такої новини я доїв свій сніданок за сім секунд і обмундирувавшись всіма своїми снастями побіг на річку Стир. Там я побачив низький рівень води і одного спінінгіста. Поки я замішав прикормку і закинув фідера цей мужик отримав клювання щуки. В тому районі, що й я минулого разу. Але у нього щука перерізала лесу, ото він вже поматюкався. У мене ж на фідери кльову не було. Ні плотва, ні підлящики не клювали. Лише верховодка.

Ото поки вони там собі надували човника, я через відсутність кльову білої риби зібрав спінінга і почав обловлювати яму на пратві. Ще раз напишу, що “Пратва” – це так місцеві називають місце, ще річка Стир робить поворот, тут є велика яма. Колись за панщини тут всі місцеві жінки прали одяг, тому така назва й повелась, а зараз тут ставлять човни. Так от, я собі кидаю воблерок, кидаю. І тут бачу, що щука прямо під берегом йде поряд з воблером! Але не клюнула. Я ще покидав на цьому місці, але так нічого і не побачив.

Всівся за фідери, знову клювала лише верховодка. Якщо пробував ловити на щось інше крім опариша(хробак, пшеничка) – не клювало взагалі нічого. Тоді я черговий раз почав кидати спінінга, якраз перед собою. І сталось диво: клюнула щука, прямо біля поверхні! Але відразу зрізала поводка, він у мене був з флюрокарбону :(. Розміром вона була не менше 1.5 кілограми це точно. Ну нічого не зробиш.

Через годинку, на цьому ж місці ця щука випригнула з води і робила свічку. А я чув характерний брязкіт свого воблера. Це вона хотіла так від нього позбавитись. В принципі кльову так і не було, то я пішов до хати щось допомагати робити по господарству.

Зранку вставати було чомусь дуже тяжко, але переборовши свого найсильнішого ворога лінь, я пішов все-таки на рибалку. Поки сонечко вставало і було низенько над горизонтом, то покльовували підлящики маленького розміру. Я їх відразу відпускав. Потім підлящики не клювали зовсім, зате на прикормку стала верховодка. Як же вона мене дістала за той день… Не давала можливості клювати іншій рибі зовсім, а можливо інша риба сьогодні була на дієті якійсь, незнаю. Як би там не було далі клювала лише верховода.

Ісько(справжнє ім’я – Ігор Бондар) сидів на своєму місці. Ловив традиційними ліщиновими вудками на варену пшеницю, прикормлював нею ж. На моїх очах у нього зійшло щось нормальне і одного лящика на кілограмчик він все-таки дістав. Це все відбулось ще до восьмої ранку. Але більше по-суті нічого у нього й не клювало.

На велосипеді під’їхав чоловік, отой, що матюкався вчора через щуку. Він мені сказав, що одна щучка йому зрізала леску вище залізного поводка і двох він зумів зловити. Потім на ловлю спінінгом прийшов чоловік, який сам живе у Львові, але купив тут хату для рибалки. На моїх очах він витягнув щучку десь на грам 700 і сказав, що ще одна зловлена ним десь там нижче по течії.

Потім прийшов мій тесть і теж ловив спінінгом. Безрезультатно, навіть жодного удару не було. Яке ж було наше здивування, коли та щука, яка зрізала мені повідка в суботу знову вискочила з води і робила свічку! А в роті у неї був мій воблер, який знову видавав характерні грим’ячі звуки.

В районі дванадцятої години стався курйозний випадок. Я підсікнув чергову верховодку, але через секунд три відчув велику важкість на тому кінці леси. Вже підтягуючи до берега стало ясно – там сидить щучка! Але вона легко перекусила поводочок і поплила собі геть.