Лисин, 24-26.09.2011

Місце риболовлі: Стир, с.Лисин

Початок рибалки: вер. 24, 2011 10:00

Кінець рибалки: вер. 26, 2011 12:00

Тип рибалки: Фідер

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Верховодка15Опариш
Густера0.0701Опариш
Бичок2Опариш
Плотва0.10012Опариш
Йорж1Опариш


Компаньйони: відсутні.
Погода: зранку досить холодно, вдень +22, вітер західного напрямку , доволі сильний. Тиск високий 995 гектопаскаль і постійно зростав.
Рівень води: нижчий норми більше як на півметра, але стабільно не змінювався два тижні.
Час ловлі: в суботу з 10:00 до 13:30, з 17:00 до 20:00. В неділю з 6:15 до 12:00
Місце: пратва.
Зловлено: в суботу на фідер клювала лише верховодка одну густерку, одного йоршика і з десяток плотвиць з-пальчик.
Наживка: опариші.
Прикормка: осипка + макуха + FishDream Лещ Бетаин + варена пшениця.
Снасті: фідер.
Поїхали в село до тестя. Звичайно, що головною метою було попрацювати, але ж рибалку у вільний від роботи час ніхто мені на забороняв :). По дорозі десь перед селом Демидівка в маршрутці, у які ми їхали, зірвало якогось болта в районі переднього колеса. Далі ми їхали трохи помаліше, ніж звичайно і водій навідріз відмовився з’їзджати з траси в село Лопавше. Тому нам довелось ще зробити пересадку. А потім нас машиною вже підібрав брат тестя – Женик.

Прибули на місце і пішли снідати, була десь дев’ята година. Місцевий житель зайшов в гості з радісною новиною до мене: “Сьогодні зранку Ісько(місцевий завзятий рибалка) на пшеничку виудив два ляща: 1.3 кг та 1.5 кг”. Пізніше я говорив з тим рибалкою(до речі на фото з лящем саме він), то він мені сказав, що пару днів назад вчепився йому на пшеничку й карп, при чому дзеркальний. Вага приблизно до 3 кілограм, взяти не зміг. Вже під берегом порвав леску.

Звичайно, що після такої новини я доїв свій сніданок за сім секунд і обмундирувавшись всіма своїми снастями побіг на річку Стир. Там я побачив низький рівень води і одного спінінгіста. Поки я замішав прикормку і закинув фідера цей мужик отримав клювання щуки. В тому районі, що й я минулого разу. Але у нього щука перерізала лесу, ото він вже поматюкався. У мене ж на фідери кльову не було. Ні плотва, ні підлящики не клювали. Лише верховодка.

 

Згодом з’явилася машина, яка зуміла доїхати до річки з Лисинської сторони. З машини вийшли два молодика. Я з ними розговорився – вони були підводними мисливцями, але в цей момент у них було інше заняття. Вони надули човна, взяли величезний магніт, прив’язали його до човна і попливли прочесувати дно вниз по течії з надією знайти якісь козацькі артефакти: шаблі, сокирки і тому подібне. Казала, що в 2000-х роках, коли тут пірнали, то риби було тьма-тьмуща, просто кландайк. А зараз її чомусь значно поменшало. Забігаючи вперед напишу, що вони магнітом так нічого і не знайшли, а пірнали набагато нижче по течії. Бачили не великих щучок і багато головнів.

Ото поки вони там собі надували човника, я через відсутність кльову білої риби зібрав спінінга і почав обловлювати яму на пратві. Ще раз напишу, що “Пратва” – це так місцеві називають місце, ще річка Стир робить поворот, тут є велика яма. Колись за панщини тут всі місцеві жінки прали одяг, тому така назва й повелась, а зараз тут ставлять човни. Так от, я собі кидаю воблерок, кидаю. І тут бачу, що щука прямо під берегом йде поряд з воблером! Але не клюнула. Я ще покидав на цьому місці, але так нічого і не побачив.

Всівся за фідери, знову клювала лише верховодка. Якщо пробував ловити на щось інше крім опариша(хробак, пшеничка) – не клювало взагалі нічого. Тоді я черговий раз почав кидати спінінга, якраз перед собою. І сталось диво: клюнула щука, прямо біля поверхні! Але відразу зрізала поводка, він у мене був з флюрокарбону :(. Розміром вона була не менше 1.5 кілограми це точно. Ну нічого не зробиш.

Через годинку, на цьому ж місці ця щука випригнула з води і робила свічку. А я чув характерний брязкіт свого воблера. Це вона хотіла так від нього позбавитись. В принципі кльову так і не було, то я пішов до хати щось допомагати робити по господарству.

 

Ввечері на рибалку вже прийшов з Жеником, але як і зранку кльову був відсутнім. Тому я лишив фідери і пішов спробувати щастя у ловлі на просту вудку, звичайно, що місце я собі вибрав те, де постійно ловить Ісько. Коли я туди прийшов там вже було три рибалки! Мда, слухи про хороші улови поширюють дуже швидко, ще й по селі. Я сів не далеко від них. Як не дивно, але на вудку покльовувала плотвичка, на пшеничку. От що значить постійно прикормлювати місце. Але розмір риби звичайно був малим. За годину часу мені вдалось зловити три плотиці, інші рибалки мали результати ще гірші. Повернувшись до Женика і переконавшись, що кльову немає ми пішли на базу. До речі Женик за цілий вечір впіймав одну малесеньку плотву, кілька верховодок і бичка. Я на фідер теж піймав бичка(їх тут звуть кобликами) і кілька плотвиць з верховодками.

Зранку вставати було чомусь дуже тяжко, але переборовши свого найсильнішого ворога лінь, я пішов все-таки на рибалку. Поки сонечко вставало і було низенько над горизонтом, то покльовували підлящики маленького розміру. Я їх відразу відпускав. Потім підлящики не клювали зовсім, зате на прикормку стала верховодка. Як же вона мене дістала за той день… Не давала можливості клювати іншій рибі зовсім, а можливо інша риба сьогодні була на дієті якійсь, незнаю. Як би там не було далі клювала лише верховода.

Ісько(справжнє ім’я – Ігор Бондар) сидів на своєму місці. Ловив традиційними ліщиновими вудками на варену пшеницю, прикормлював нею ж. На моїх очах у нього зійшло щось нормальне і одного лящика на кілограмчик він все-таки дістав. Це все відбулось ще до восьмої ранку. Але більше по-суті нічого у нього й не клювало.

На велосипеді під’їхав чоловік, отой, що матюкався вчора через щуку. Він мені сказав, що одна щучка йому зрізала леску вище залізного поводка і двох він зумів зловити. Потім на ловлю спінінгом прийшов чоловік, який сам живе у Львові, але купив тут хату для рибалки. На моїх очах він витягнув щучку десь на грам 700 і сказав, що ще одна зловлена ним десь там нижче по течії.

Потім прийшов мій тесть і теж ловив спінінгом. Безрезультатно, навіть жодного удару не було. Яке ж було наше здивування, коли та щука, яка зрізала мені повідка в суботу знову вискочила з води і робила свічку! А в роті у неї був мій воблер, який знову видавав характерні грим’ячі звуки.

В районі дванадцятої години стався курйозний випадок. Я підсікнув чергову верховодку, але через секунд три відчув велику важкість на тому кінці леси. Вже підтягуючи до берега стало ясно – там сидить щучка! Але вона легко перекусила поводочок і поплила собі геть.


Коментарі