Лисин, річка Стир. 10-11.09.2011

Ми поїхали на всі вихідні до тестя в село. Пам’ятаючи, яка була вдала минула рибалка я дуже серйозно підійшов до підготовки. Я зварив кілограм з шість картоплі, потовк її і замішав з кілограмом запареної макухи. В цю ж суміш додам десь кілограм розпареної пшениці. Це таку я наготував принаду для крупняка

Прибули ще в п’ятницю пізно ввечері. Я взяв відро з принадою і попрямував до річці. Ніч була дуже світлою, навіть ліхтарик не потрібен був. Майже повний місяць освітлював весь луг, який місцеві жителі називають “Берег”. Як тільки я підійшов до річці відразу настрій різко погіршився. Рівень води низький, а берег дуже мокрий. Це означало лише одне – різкий спад води. На гарну рибалку тепер надіятись було не варто адже всім відомо, що риба дуже гостро реагує на зміну рівня води. Особливо погано вона ставиться до падіння рівня і тим більше різького. Ну як би там не було, раз ми вже приїхали, то відступати вже пізно. Я закормив місце та й пішов додому відпочивати.

Зранку приїхав Женик і ми пішли ще в темноті на річку. Комарів стало ще більше, ніж минулого разу. Ми закинули фідери і майже одразу дістали по рибці. Я вже було подумав, що рівень води змінився для прісних жителів непомітно. А не тут то було.. Після сходу сонця покльовки були спочатку дуже рідкими, а потім зовсім припинились. Ми встигли впіймати лише по три-чотири рибинки. Женик пішов додому, а я ще з годинку посидів і зумів впіймати на на опариші окуня грам на 300. Тесть крикнув з хати, щоб я все кидав й йшов помагати працювати. Знаєте, чомусь в селі завжди є якась робота . Після виснажливого трудового дня я ще думав піти на старий Стир спробувати половити карасиків, але роботи виявилось така кількість, що звільнився я лише у сутінках. Чомусь довго не міг заснути, довелось подивитись поєдинок Кличка з якимось поляком. Мабуть виною тому було невиправдані сподівання на вдалу рибалку. Клята ГЕС! Завжди зіпсують відпочинок, ну чому вони не перекрили краника в понеділок? Навіщо це робити в п’ятницю, перед моїм приїздом?

Зранку ми з Жеником вирушаємо на теж місце. Поки я тащив на собі всі речі і йшов до річці надокучливі голодні комарі намагались випити з мене літру крові. Відбиватись від них було дуже тяжко, бо тягнув я багато речей і обидві руки були зайняті. Вже на березі річки нарахував лише на кистях рук 25 укусів. Ух.

“Половивши” рибу десь з годинку-півтори я вирішив спробувати щастя у спінінговій ловлі. Тим паче, що зустрів Олега, молодого жителя Млинова, який приїзжає в Лисин попрацювати на городі своїх предків та пополювати. Він якраз повертався з невдалого полювання. Сказав, що зараз погода якраз на хижака: хмарно й вітряно. Я збігав до хати за спінінгом, до речі за два дні до цього я купив катушку для спінінгу SHIMANO TEHNIUM.

У Олега з собою була якась стара колебалка й пару віброхвостів, я ж нацепив воблерка Bomber Model B кольору FYBS. Ми сіли в човна і поплили на ту сторону зарічка. Я на фарт закинув воблерка за борт і ловив на доріжку. Пливли ми метрів 20, не більше. І вже коли причалили до берега у мене відбулась покльовка! Щучка грам на 400. Радість, переживання, крики й гордість. Ура! Я розмочив катушку

Олег показав мені супер місця для рибалки на Стиру, про які я навіть не здогадувався. Але напревеликий жаль за дві години полоскання приманок жодного удару ми не відчули. Коли повернулись до човна, на тому ж місці де я взяв щучку я вперше в житті побачив так званий вихід хижака на приманку: щука(десь півкіля) пливла за моїм воблерком аж до поверхні води, але так і не хватанула, зараза. Потім ще на місці річка, яке місцеві називають “на піску” вихід щучки спостерігав Олег. В принципі по ловлі спінінгу це все, якось дивно, що я нічого не втратив з приманок .

Після цього я ще пробував ловити на фідер: замінив поводок 0.17 на 0.12 і зробив його сантиметрів 80 довжиною. Почала клювати верховодка. Плюнув і забрався додому.