Бочаниця, 07-08.08.2011

На цей раз ми підійшли до рибалки дуже відповідально й серйозно. У нас в арсеналі були майже всі можливі принади й наживки. Приїхавши на місце я взяв ціле відро прикормки(запарена макуха+варена картопля+парена пшениця), поставив це відро у надувного круга і поплив в намічене місце ловлі. Там я поставив поплавок з 0.75-літрової пластикової бутилки з-під Pepsi. В радіусі двух метрів все гарненько закормив. Місце ми обрали якраз посередині наших з Славіком пірсів в метрах 50-ти від берегу.

Під комишем ми закормились твердющою макухою великими кусками+дитяче харчування. Робили з цієї суміші кулі розміром з апельсин.

Славік десь в годині о восьмій отримав залікове клювання на вудку(наживка – перловка запарена з коноплею), але взяти карпа не зміг. Поки лівою рукою тягнувся до підсака, а правою тягнув рибу до пірсу риб зійшов. Причому під самим пірсом. Трішки пізніше він взяв пару не великих карасів на вудку(теж перловка).

Сергій на своєму третьому пірсі на фідер ввечері витягнув три плотвички, і вже коли мав йти до нас на вечерю вирішив чомусь затриматись на десять хвилин. Я вже почав хвилюватись і пішов перевірити, що ж там сталось. Коли я прийшов Сергій якраз діставав з води білого амура(стандартного як для цієї водойми розміру з кілограм). Ото вже везіння, справжній рибак як відчував, що потрібно ще трішки-трішки почекати з вечерею.

За цілий вечір у мене взагалі було глухо як в танку. Лише десь о десятій вечора я взяв йорша . Всі сподівання були лише на наступний день – коли на нашу принаду припливуть старожили цієї водойми

Десь о пів на одинадцяту ми почали смажити шашлик, пекти барабольку і потім відповідно святково повечеряли. Це мабуть були найпозитивніші моменти відпочинку .

Вночі я не ловив – спав. Всі мої чотири спутніки, два фідери і занесений й прикормлений Славіком спінінг з горошинами теж спали міцним богатирським сном. Жодного ворушіння.

Всі снасті я освіжив ще десь о пів на четверту ранку. Коли тільки ще сіріло, і кольорів навіть не можна було ще толком розрізнити, Славік зробив неймовірну штуку. Він так вправно і влучну кидав свою фідерну кормушку в район нашого маркера, що зумів попасти прямо в бутилочку, а гачок при підмотці пробив шнурка, на якому був груз. Це неможливо було зробити і з тисячі спроб, якби хтось пробував би зробити цей трюк спеціально. Славіку було дуже наломно ще за півгодини до сходу сонця лізти у воду, тому він дістав нашого маркера. Пічалька . Ну нічого, ми вже й так без проблем кидали в саме той район, що потрібно.

Забігаючи вперед напишу – в тому районі майже нічого і не клювало. Майже вся моя риба зловлена на другий фідер, який я кидав набагато лівіше від тієї точки і далі метрів на 20. З тієї зони ловилась майже виключно якась мала плотва.

Десь з досвіту почало потрохи покльовувати, але жодного крупного екземпляру. Славік також казав, що о третій ночі у нього був схід карпа на вудці(кукурудза).

Десь о восьмій ранку об’явився Сергій, якому потрібно було вже їхати на роботу. Він був такий радий і щасливий: взяв вночі нормально карасів, одного карпика на півкіло(на фідер), і крупного карася(теж фідер). Серьога дуже шкодував, що потрібно їхати, бо весь кльов за його словами почнеться з одинадцятої години, коли пригріє сонечко.

У Ярослава знову відбулось клювання на вудку(кукурудза), але в боротьбі з рибою за комиші відбувся схід. У мене ж на вудки все глухо: що перловка, що кукурудза. Я поплив й заніс заново горох на спінінгу, і прикормив звичайно. Заніс далеко, метрів з сто. Коли вже збирались додому, то виявилось, що там глухий зацеп – довелось рвати всю оснастку.

Час все минав, а справжнього кльову так і не було. Прикормелене місце нічого взагалі не працювало, покльовки невеликих карасів відбувались на другий фідер, добре, щоб хоч в Бочаниці карась клює дуже впевнено і надійно, бо через сильний вітер і хвилі я ніжних покльовок не фіксував. Славік же поставив для цього найтугіший кінчик. Десь о дванадцятій у мене на кукурудзу клюнув дзеркальний карпик грам на триста, але він відразу чмирнув у комиші – без шансів для мене все запутав. Хоча я його вже й тягнув нахрапом, але марно. Довелось купатись.

Мені вдалось засняти на відео як клювала у мене плотва грамів на 250(якраз з закормленого місця), але на жаль якість відео дуже бажає бути кращим, але маємо те, що маємо. Можливо у майбутньому в кожному телефоні буде HD-камера, і коштуватиме це все копійки, а так поки знімаю все на свій фотік A540. Ну принаймі хоч видно в яких умовах проходила рибалка.

Що цікаво, на спутніки не було жодного клювання! Причому я використовував аж чотири різних мастики: просту, з медом, з часником і з анісом. Капець.

На метод ні одної покльовки теж, і на горох також. Ну на горох як завжди в принципі. Після обіду нас вимочив до нитки сильнющий короткочасний дощ. В машині їхали в одних труселях

Отже. Не вдала виявилась рибалка загалом. Тому що дуже відповідально готувались до цього, а віддача зовсім не така, на яку очікували. Але це не означає, що потрібно готуватись менше і більше розраховувати лише на удачу. Не відступати, не здаватись