Шацькі озера, 06-08.08.2026

Моя дружина відпочивали з дітьми в санаторії Лісова Пісня, на березі великого озера в системі Шацьких озер з назвою Пісочне. Вони там провели пару тижнів, поки я холостякував і тягав осетрів.

Під кінець відпочинку ми домовились, щоб я приїхав за ними й ми побули всі разом там в цьому національному парку. В самому санаторії було доволі дорого за мене доплачувати, плюс саме на ті дні ще й номерів не було нормальних, то ж ми переїхали жити в тамтешнє найближче село Мельники до приватної садиби і о чудо, на території в них був власний ставочок. На якому я й рибалив з дітьми.

Найбільше радості доставляв пікером, яким можна було діставати рибку прямо з центру цієї водоймочки. В улові багато плітки малого розміру й один доволі величенький сомик. Моїм незмінними напарником був місцевий жирний кіт, який працював за їжу (свіжчу рибу).

Діти теж рибалили і раділи кожній покльовці та в результаті невеличкій рибі. І хоча зі слів господарів тут було зариблено й карасем й коропцем, саме вони нам жодного разу не потрапили.

Окрім такої лінивої риболовлі я, звісно ж, хотів спробувавти помочити поплавка й одному з цих величезних озер. Озер, які до речі, зараз сильно втратили води через посуху й відсутність нормальних опадів й ще хто-зна яких екологічних факторів. Трохи навівши справок стало ясно, без місцевого гіда ти навіть місця собі не знайдеш, де можна було б нормально до води підійти з притомною глибиною. А гратися з човном я зовсім не хотів.

То ж познайомившись з місцеовою барменкою на території Лісової Пісні, мені було надано контакт її мами в кафе "Пристань" біля міста Шацьк. Та пані мала мені показати місточки на Великому Чорному озері, де є можливість ловити з берега. Приїхав я в той заклад і отримав інформацію, що це не варіант. Натомість ось тут неподалік є славний канал, який поєднує два величезні озера: Люцемер та ось це Чорне глибоке.

Що ж, поплавчанки вперед!! На каналі було чимало місцевих рибалок, а це показник. На превеликий жаль, саме цього дня кльов "був найгірший, який я коли-небудь тут бачив", - місцевий вусатий чоловік. То ж ми з середнім сином просто насолоджувались унікальною природою, чудовою погодою та зрідка покльовками всякого дріб'язку.

Хоча місцеві аборигени свої дринами при нас де-не-де, та й витягували карасів!!

Що ж, чудовий привід приїхати сюди ще.