озеро Люцимер
Люцимер (також відоме як Люцимир) — озеро карстового походження у Шацькому районі Волинської області, у групі Шацьких озер.
Зі слів вчений, назва озера походить від німецьких слів «Luce» – світло та «Meer» – море. Але існує давня легенда, яка розказує іншу версію:
Дуже давно, ще в глибокій древності на північному березі (там, де зараз величезний пагорб, який місцеві жителі називають «острів») височів замок князя. Це був володар озера і всіх земель навколо. Одного разу цей князь, через своїх слуг, розіслав звістку серед місцевих, що йому необхідні робочі для того, щоб зробити ремонт в палаці, викопати рів, добудувати оборонну стіну і т.д. За це він пообіцяв величезну грошову винагороду. Дуже багато бажаючих заробити грошей прийшли в замок. Люди зробити все, що їм наказали: відремонтували палац, викопали рів, добудували оборонну стіну. І ось, коли діло дійшло до розрахунку, князь зі своїм військом вигнали всіх працівників, не заплативши їм ні гроша. З тих пір про князя стали говорити, що він лицемір. І ось, по легенді, якраз від цього слова і пішла назва.
Сполучене з озерами Чорним, Великим і Круглим. Довжина 2,97 км, ширина понад 2 км, пл. 4,3 кв.км, пересічна глибина 4,1 м, максимальна — 11,2 м.
Довжина берегової лінії 8,7 км. Улоговина округлої форми. Береги озера Люцимер переважно низькі, піщано-мулисті, східні — заболочені, торф'янисті. Живиться озеро атмосферними і ґрунтовими водами. Взимку замерзає. Прозорість води до 1,6 м. Величина рН змінюється від 7,9 влітку до 6,6 взимку. Дно переважно рівне, зі зниженням у північній частині улоговини. Донні відклади представлені пісками, глинистим мулом та шаром сапропелю.
3 водяної рослинності поширені очерет звичайний, куга озерна, стрілолист звичайний, елодея канадська, рдесники та ін.
Широко розповсюджені тут щука, судак, плотва, краснопірка, окунь, йорж, карась сріблястий, в'юн, верховодка, лящ, лин, короп. Дуже рідко зустрічається миньок та карась золотистий. Добре прижились в озері такі риби, як вугор, карликовий сомик, рідше можна зустріти сазана амурського, білого амура, строкатого товстолобика, які також добре акліматизувались тут.
Має місце забруднення озера стічними водами, що прискорює процес евтрофування водойми.
Не стало на Шацьких озерах риби-колючки, зате почали з’являтися ротан і раки. До речі, останні живуть лише в озерах з чистою водою, на сьогодні – лише в Світязі і Люцимері. Інколи в снасті рибалок потрапляє вугор, але він, яку уже згадувалося, зникає з водойм.
