II місце на Турнірі «Картар Десятка»

 

Призове - II місце на Турнірі «Картар Десятка». Або наскільки важливо вміти різко приймати правильні рішення та бути гнучким на довгій дистанції, а також вірити у свої старі забобони.

Озеро Картар, що знаходиться в с. Тарган, Київської області – Нова водойма як в прямому, так і в переносному значенні. Оскільки ще два роки тому тут господарював інший власник, а від початку Повномасштабної Війни на території нашої України, власник водойми змінився – відповідно почалася зміна і водойми, від повного зариблення, відновлення та заміни містків, облаштування самого сектору та будівництва будиночків, до зміни рельєфу дна (завдяки роботі земснаряда), і ще багато різноманітних робіт було зроблено та в планах для покращення водойми.

Для нашої команди Carpfishing Team «Рівняни» м.Рівне - водойма «Картар» була новою, тому що, тут ми ніколи не були, тому було цікаво приїхати та порибалити там, а в нашому випадку взяти участь в одному з турнірів які були заплановані в даному сезоні. Вибір впав на турнір «Картар Десятка», де визначаються найкращі три команди за загальною вагою найбільших спійманих десяти риб протягом турніру. Годування за допомогою кобри – лише бойли. Формат змагань який ми любим. Тому порадившись з командою вирішили взяти участь в даному турнірі.

Також особливою дана поїздка була тим, що цього разу ми вперше вирішили взяти на змагання своїх дружин і тим сами «вбити два зайці» - заробити собі лайк в карму що вивезли дружин на відпочинок – своєрідний пятидобовий пікнік, а також показати що насправді являють собою змагання, бо зазвичай по приїзду після змагань до дому, більшість дружин не розуміла як можна після «відпочинку на змаганнях» - відпочивати чи відходити ще декілька днів від турніру.

 Тому взяти дружин з собою на турнір була певна авантюра, з багатьма запитаннями на які в ході даної пригоди потрібно було дати відповідь.

Підготовка тривала як завжди у звичному режимі, хтось займався підготовкою оснасток та повідків, перематуванням лісок і т.д, а хтось займався кормовою програмою та складенням плану дій з годування протягом всього турніру. Вже протягом трьох сезонів наша команда Carpfishing Team «Рівняни» м.Рівне співпрацює з компанією Carp Catchers, тому питання обирати з чим їхати та чим годувати рибу - не виникало. Вся кормова програма була побудована на основі розчинних та варених бойлів серії Impulse RED та SKT.

В купі робочих моментів які потрібно було підтягнути перед поїздкою, та купі логістичних та організаторських питань які потрібно було закрити з урахуванням того що цього разу нас буде в секторі перебувати одночасно вісім осіб, а не максимум чотири як зазвичай – пролетів час та настав день виїзду на водойму «Картар». Для мене це був особливо бентежний момент – мені вперше доведеться їхати на турнір на власному авто (після восьмирічної водійської перерви), бо зазвичай я був в ролі пасажира, а зараз в ролі водія. І до цього ще ніколи не їздив на такі довгі дистанції – тому це було своєрідним випробуванням. Також цього разу вирішили повернутися до своїх старих та звичних забобонів в надій хорошого результату. По при те, що я почав трохи махлювати зі своєю «фартовою формою» і часом то шорти обірвані не вдягав то футболку – де в результаті «пролітали» повз кубки та п’єдестал як «фанера над Парижем».

Цього разу прийняв рішення зробити все як і раніше. Напрасував свою забобонну футболку, обірвані – немов прострелені десятком набоїв з рушниці – джинсові шорти, дістав з коробки обшарпані діряві з протертими підошвами кросівки Adidas, та червоні шкарпетки які вдягаю тільки на турніри. Та попередньо приміряв чи влажу я в то своє фартове дрантя – а дружина глянула та перепитала: - «Чи справді я планую їхати в цьому бомже подібному луку?», на що я відповів: - «Так!»

Виїзд на на турнір. День жеребкування та реєстрайії.

Виїзд з Іваном та його дружиною запланували на 6.00 ранку зустрівшись біля супермаркету, щоб докупити необхідні харчі. Але після завантаження свого авто я зрозумів що доведеться Івану заїжджати і забирати частину речей у свій автомобіль. Після чого я в котре переконався, що мені конче потрібний автобокс.

Отже, завантаживши всі шмотки у два автомобілі ми вирушили в сторону озера Картар, де паралельно в сторону водойми рухався Сергій з дружиною. Олег – мав приїхати на день пізніше через завантаженість розв'язання сімейних питань. Для мене як водія новачка дорога пройшла легко та невимушено, я плентався за Івановим авто зі швидкістю 120-135 км. по трасі, і з декількома зупинками на каву та сан.гігієнічні потреби дружин за шість годин, ми дібралися до водойми.

До жеребкування часу лишалося лічені хвилини, особливих побажань секторів в якому б ми хотіли опинитися не було – головне, щоб даний сектор приніс нам медалі. Вступне слово організаторів, розв'язання ключових питань та моментів і початок жеребкування. Мить після якої буде відомо який сектор тобі дістанеться і де доведеться боротися за головні призи турніру. Цього разу особливого мандражу як на диво не було, навіть враховуючи той фактор що черга тягнути сектор мені випала першим. Крокуючи до мішка з кульками на яких написано номера секторів, розумію, що переді мною все різноманіття яке можливе, а не як зазвичай доводиться обирати серед двох кульок де одна найгірша, а інша дуже хороша. Тому зануривши глибоко руку в той «мішок долі» хватаю першу кульку яка попадає під руку і витягую її – головний суддя змагань подивившись на кульку озвучує номер на ній - №15. Я був задоволений сектором який витягнув, оскільки це була ліва крайня частина сектора, хвіст, мілководдя, своєрідний дім риби, праворуч нікого немає, ліворуч сусіди тільки через один сектор. Багато переваг сектора які потрібно було реалізувати, але вже по приїзду в сектор та ознайомленням з жеребкуванням виявилося що в сусіди праворуч нам дістався неабиякий суперник, а своєрідний старожил, постійний учасник турнірів на даній водоймі в різноманітних форматах, і що головне постійний призер та переможець даних турнірів: - команда «Квівертип» м. Вінниця.

Тому розуміли що «легкою дана прогулянка» - не буде, і бувши навіть в крайньому секторі наш сусід мав більше переваг з урахуванням досвіду, або як я кажу «жопо-годин проведених на водоймі».

Заїхавши в сектор ми взялися за облаштування табору, було важливо розмістити правильно всі намети що ми побрали та правильно розмістити тих вісім осіб які мали перебувати і комфортно проживати в нашому секторі. Свого бонусу додала дерев’яна бесідка в секторів – де ми розмістили нашу кухню/столову, своєрідних благ цивілізації надавав бездротовий інтернет з хорошим сигналом.

А далі облаштування риболовного спорядження та маркування сектору. Цього разу вирішили не експериментувати та поставити свої старі віндери (прапори) під якими ми перемагали на всіх своїх турнірах – оскільки ребрендинг не приносив нам бажаного результату.

В ході маркування виявилося що сектор дуже замулений, і чітких місць з твердими ділянками дна особливо не спостерігалося. Середньостатистична глибина в секторі 0,7м (досить мілко), заглиблення починалося на відстані від 110 метрів, найглибше місце яке ми знайшли в зоні досяжності нашого маркера було 146 метрів з глибиною 1,3м. Найкраща і цікава для нас ділянка спостерігалася на відстані 100-105 метрів по центру сектора, а також на відстані 115 метрів, ну і все що за 135 метрів було менш замуленим в порівнянні з тим що робилося на дні ближче. Твердяків, стуків чи ракушок – нічого такого ми не знайшли, за вийнятком мулу, глибокого мулу і дуже глибокого мулу. Отже на початок турніру обрали для себе такі дистанції: перша точка - 70 м (ліва межа сектора, ближняк, нічна точка ловлі та своєрідний бар’єр, щоб не пускати сусіду рибу); друга та третя точка «основні в силу найцікавішої і менш замуленої ділянки дна» 110-115 метрів (центральна частина сектора, де загодовувалася пляма на 105 метрів яка обловлювалася з обох сторін); четверта точка, права межа сектора – 125 метрів (зміна глибини в сторону пониження)

Відповідно до структури дна приймаємо рішення ловити на ковзаючий монтаж від Techno Carp, а також ковзаючий Румунський монтаж для дальніх дистанцій (в ході турніру методом проб зрозуміли що ковзаючий Румунський монтаж кращий, оскільки менш застрявав або і взагалі не застрявав в мул, де звичайний ковзаючий навпаки неможливо було витягнути з мулу, хоча на інших водоймах та інших умовах, ковзаючий монтаж від Techno Carp для нас №1)

Всі приготування було завершено і повечерявши та навівши годинники на 5.00 ми розлізлися по своїм наметам відпочити та набратися сил перед початком чотиридобового марафону. Через втому після довгої дороги, та підготовку до виїзду, та облаштування табору по приїзду, крепко заснути - не складало проблеми. Тому провалившись в солодки та крепкий від втоми сон, проснулися вже на сигнал годинників які сповіщали що сон нам буде тільки снитися наступні чотири доби.

1 доба. День старту, пошук перспективних точок.

Ранок першої доби зустрів нас густим туманом та сходом сонця, яке обіцяло цього дня спекотний день та безхмарне небо.

Година до старту, ранок першої доби розпочався з ранкової кави та вже традиційної граноли з білим йогуртом (до якої мене привчив мій товариш та напарник по звичайним риболовним виїздам - Віталій). А далі традиційні 50 гр. Водяному (я думаю що цього разу ми підібрали улюблений напій який полюбляє Водяний, і це ще доведеться перепровірити на Уляниках, можливо дані вподобання тільки в місцевого водяного), а також змочування підсаків.

Трохи згодом пролунав сигнал старту, і водойма ніби ожила під звуки вудилищ (немов батоги що пронизують повітря) які закидали оснастки з насадками в воду, та шуршання бойлів від час вильоту з кобри. Ми ж не відставали від основного «пелотону» та почали теж неквапливо та поступово загодовувати точки ловлі, але попередньо виставили маркер для того, щоб точно пристрілятися та випрацювати м'язову пам'ять. На старті ми використовували розчинні бойли Carp Catchers RED та SKT, дані бойли використовували як і насадку, періодично міняючи їх розміщення на точках.

Перше клювання ми отримали на перше вудилище об 11.28 з дистанції 70 м. (спрацювала ближня точка) короп вагою 9.775 спокусився на розчинний бойл SKT, початок покладено перший відгук риби є – працюємо далі та поступово. Наступною дала про себе знати третє вудилище з дистанції 120-м – проте схід, далі включилася і четверта палка 14.00 – короп вагою 6,500 клюнув на насадку розчинний бойл SKT. Поступово запрацювали всі точки, але «пасувало задніх» друге вудилище на дистанції 100 м. Ми час від часу отримували клювання з усіх обраних нами точок, але бонусної риби 10-12+ ми практично не ловили, вся нами спіймана риба протягом даного дня коливалася від 4,000-7,000, а для того, щоб робити результат і боротися за призові місця цього було не достатньо. І ми в принципі розуміли що крупна риба буде крутитися на більш глубоководних ділянках водойми, а в даному секторі потрібно робити ставку на кількість та перебирати максимально всю рибу.

Так пройшов у постійній роботі перший день нашого перебування на водоймі. Ми ловили, годували та пере закидалися, а наші дружини займалися хто чим відповідно до своїх вподобань. Ближче до вечора приїхав Олег зі своєю дружиною і тепер нас стало вже восьмеро. Допомогли йому поставити намет та облаштуватися, і відразу з дороги Олег взявся за приготування шашлику з овочами гриль. Адже в даному аспекті – в команді він головний, і за гастрономічну кухню в секторі відповідальний Олег.

 А ми лише «як ті миші»  за столом з мисками та ложками в руках… На цей раз вирішили взяти та спробувати приготувати кукурудзу на грилі (якраз вона почала рости й зараз саме той період іі приготування на грилю) – виявилося не дарма я наполіг на тих качанах які прості в приготуванні, але смачні як ніколи. Короче за великою компанією та смачною вечерею час пролетів як мить, і вже стемніло. Риба як і на більшості водоймах нас не турбувала під час нашої трапези тому, після вечірнього гастрономічного оргазму від шашлику, кукурудзи та овочів гриль. Дівчата розійшлися по своїм ліжкомісцям, а ми готувалися до нічної ловлі, оскільки нам здавалося що даний сектор має вистрелити саме в ночі і основна ловля буде припадати на темний період доби. Але наші здогадки виявилися хибними. Після останнього клювання яке відбулося о 20.00 наступне ми отримали лише близько 3.10 ночі (і то не засікання), далі з інтервалом 30-40 хвилин ми отрмували періодичні клювання. Але для нас було незрозумілим чому в проміжку від 20.00-3.00 сектор замовкав, коли на інших водоймах де ми були період 20.00 та 00.00 одні з активніших в вечірню та нічну пору доби, а тут навпаки - тиша? З даним питанням нам доведеться ще розібратися…

Так пройшла перша доба перебування нашої команди Carpfishing Team «Рівняни» м.Рівне на турнірі «Картар Десятка» що проходив на озері Картар. Протягом даної доби сподіваючись на більш активну та більшу динаміку клювань нам вдалося отримати 12 клювань, з яких 2 сходи, та 2 не засікання. Найбільший спійманий в нашому активі короп вагою 9,775. За підсумками першої доби ми посідали II місце з п'ятьма заліковими рибами. Команда «Квівертип» - наш сусід праворуч, впевнено захопив лідерство і нарощував темп, та вагу своїх найбільших десяти риб

 

2 доба. Зміна точок лову. Зіпсована карма за летючу миш. Мега Гаряча Сковорідка

Ранок другої доби почався з невеличким пониженням температури та з того, що Сергій з дружиною поїхали у справах в Київ, і відразу з інтервалом в пів години ми спіймали два залікові коропи вагою 9,975 та 13,275 (на 3-тє та 4-те вудилище) насадка розчинний SKT.

Цього дня вітер почав надувати з правого боку і косий (ніби з залива який знаходиться навпроти 7-10 секторів), тому вирішили скорегувавши розміщення вудилищ відносно вітру, що почало давати свої результати.

Під час кобріння кожного ранку спостерігався активний виліт нічних «бетменів» кажанів, їх літало в цей період аж занадто багато, таке враження як в якійсь печері знаходишся. Так от, під час кобріння я завівши кобру за спину під час закиду випадково догнав коброю кажана і підбив його, і той впав як якийсь клубок та вдарився об землю, але цього було достатньо щоб відправити його літати, але вже «на небо». Звісно що це я зробив не навмисно, а чисто випадково. Ваня відніс його в посадку і з почестями там залишив «спочивати». Але протягом дня дух кажана мені мстив і кожен раз коли я брав вудилище в руки відбувався то якийсь незрозумілий схід, то не засікання, тому вирішив зробити паузу у виважуванні і віддати це діло Івану та Олегу.

Сергій час від часу телефонував, щоб бути в курсі наших справ, і ми вже почали жартувати що він може не повертатися, бо як тільки він від'їхав наші справи почали різко покращуватися і риба почала клювати активніше і крупніша (проте це були дружні жарти).

Цього дня справи в нас йшли краще, ми отримували клювання практично зі всіх вудилищ і вага риби була трохи більшою, але суттєвих бонусів так і не було. Ближче до вечора повернувся Сергій, а до його приїзду в нас виникла одна ідея змінити розташування одного вудилища, тож Сергій відразу по приїзду відправив дану палку в зазначене нами місце. Не пройшло і пів години як ми отримуємо на його клювання – короп вагою 14,175, а через годину з тієї ж точки коропа вагою 14,750; які клюнули на розчинний бойл Carp Catchers SKT. Сектор ожив, всі щасливі та радісні такими двома бажаними трофеями, викликаємо суддів на зважування та фотосесію. Після чого ми жартували що не настільки Сергій не фартовий як ми думаємо і з ним все гаразд.

Поступово почало темніти, а з настанням темноти наближався час вечері де цього разу нас Олег побалував «Гарячою Сковорідкою» за його словами такого розміру дану страву він ще ніколи не робив, кількість кожного інгрідієнта по окремості вражала, а смак страви перевершив всі сподівання.

З настанням ночі ми змінили розташування вудилищ в надії виходу риби з заливу. Але як і минулої ночі пауза з 20.00 до 3.00 так і залишилася нерозгаданим для нас проміжком часу який залишав нас без клювань та риби. Сектор починав вмикатися тільки після 3.00. Ще однією загадкою для нас було те, що точка 135 м. яка приносила постійно в день рибу, в ночі вимикалася теж (тобто риба в нічний час доби не проходила по «дальому кордону»)

Так пройшла друга доба перебування нашої команди Carpfishing Team «Рівняни» м.Рівне з дружинами на турнірі «Картар Десятка» що проходив на озері Картар. Протягом даної доби нам вдалося отримати 16 клювань, з яких 2 сходи, та 1 зріз ліски. Найбільший спійманий в нашому активі короп вагою 14,175 та 14,750 (який виявився біг фішем доби). За підсумками двох діб ми посідали II місце з закритою таблицею з десяти залікових риб загальною вагою 100,850 гр. Команда «Квівертип» - і надалі посідала першу сходинку з загальною вагою десяти риб 114,300 гр.

 

3 доба. Злам погоди. Буревій – «Блискавичне ельдорадо»

Настав ранок третьої доби під час якого нам вдалося спіймати ще одну залікову рибу вагою 10,925. Цього дня лишили розташування вудилищ так, як було і в ночі. Поступово почали додавати в точки варений бойл, але в малих кількостях, що почало відображатися на клюваннях – динаміка впала, але не суттєво, проте вага риби не збільшилася.

Перше клювання ми отримали на друге вудилище з дистанції 115 м. короп вагою 5.000 спокусився на розчинний бойл SKT, початок покладено перший відгук риби є – працюємо далі та поступово підкидаємо бойл на точку (але перед тим закинули бойли в відро, щоб розуміти орієнтовний час розчинення їх в даних умовах і при даній температурі води). Наступне клювання ми отримали тільки 13.55, але незрозуміле не засікання під час підняття вудилища і знову спрацювало друге вудилище та насадка розчинний бойл SKT. Через пів години дало про себе знати перше вудилище і з періодичністю в тридцять хвилин ми отримуємо два клювання (один схід, інше короп вагою 7,000) – цього разу почала давати клювання розчинний бойл RED.

Протягом всього турніру спостерігали як буде мінятися погода та напрямок вітру, і по прогнозу на цей день помітили сильну грозу з буревієм, тому вирішили загодуватися перед грозою. Зненацька насунули хмари та затягнули все небо навколо і тут розпочалося ельдорадо, але не коропове – а блискавичне. Блискавки лупили зі всіх сторін, гриміло, і це все супроводжувалося шквальним вітром з дощем. Ламало гілки дерев і скидало в воду,і це все несло від дамби в нашу сторону, одна з гілок зачепила дві наші ліски і протягом цього шторму наші сигналізатори пищали через ті гілки, які тягали ліски в різні сторони. Олег з дружиною побачивши той шторм відразу перебазувалися з намету в машину і трохи від'їхали від нашого сектору. Ми ж Сергієм перечікували цю аномалію природи в дерев'яній бесідці/столовій – спостерігаючи за тим як вітер хилить гілля дерев в бік наших Nash Gazebo в надії зламати і привалити намети, але в нашому секторі все обійшлося добре – всі цілі та неушкоджені, короповий скарб теж. Але в п'ятому секторі відбулася подія – блискавка влучила в помост де стояв род под, добре що хлопці знаходилися в укритті далеко від помосту і всі залишилися неушкодженими. Пошумівши з годину чи півтори, гроза з блискавками пішла далі, але були посилання що вона може розвернутися, проте не склалося. Ми ж думали що той шквальний вітер нажене нам рибу у хвіст і ми нарешті почнемо ловити як це повинно бути в таких крайніх секторах.

Але відбулося навпаки, хоч і гроза пройшла температура повітря почала падати і ніч обіцяла бути не теплою, а прохолодною.

Позбиравши поломане гілляча після буревію, ми взялися за приготування до нічної ловлі, а Олег за приготування Червоного Борщу зі смаженими грінками натертими часником та салом.

Цієї ночі клювання розпочалися раніше близько 2.05 та 2.10 ми отримали два клювання, але один не заліковий короп вагою 3,000 та один схід. Активізувалася права частина секторів ті що ближче до дамби, які почали підловлювати непогану рибу та закривати свої таблиці. Ми чітко розуміли що з похолоданням риба почне зкочуватися на глибину, а враховуючи попередні дві доби крупна риба крутилася більше в заливі навпроти 7-10 секторів і виходила під протилежним берегом на зустріч 12 та 13 секторам і ті її успішно підловлювали, і з такою погодою в нас стає все менше шансів на те що ми можемо спіймати щось крупне, а суперники все ближче і ближче і з таким темпом ми можемо лишитися не тільки другої сходинки, а й взагалі п’єдесталу. Потрібно було щось робити і приймати якісь рішення. Ми чітко вже розуміли що дальняк 135 метрів потрібно в ночі знімати – оскільки він не приносив результату і протягом всієї третьої доби дане вудилище дало нам лише одну рибу  вагою 3,000 кг.

 

4 доба. Фінішна пряма. Бонус який приніс нам призове місце. Річниця подружжя Бороденків

Ранок четвертої доби розпочався з кави та граноли, а також з того що ми вже поїли всі «нєштякі», а Івана дружині захотілося якихось смаколиків до кави і Іван довго не думаючи пішов в пошуках смаколиків. Він чітко знав що в моїй сумці пусто, а от в Олега є завжди якісь приховані приколи. Повернувшись він роздобув італійський сир пряний, ще якийсь італійський кокосовий сир, якісь сирні смаколики з перцем та приправами, хамон і ще якісь «нєштякі» - короче сніданок в нас був з дегустації італійських делікатесів з кавою. Але трохи згодом ми мало не отримали тягла від Олега за те що «провели ревізію» його заначки. Як виявилося в Олега та його дружини Юлії в цей день була річниця подружжя 26 років і вони готували такий собі сюрприз з смаколиками та італійським шампанським, але ми трошки той сюрприз надкусили. Було соромно, але не критично.

Протягом дня активно почав ловити 12 сектор – команда «Аквакультура» і досить непогану залікову рибу, і поступово почали наступати нам на п’яти.

Цього ранку Сергій знову відлучився у справах і ми вже подумали що знову доля подарує нам декілька залікових риб, але не цього разу. Через грозу на добу пропав інтернет і ми не мали можливості спостерігати за протоколами, і лише в телефонному режимі з Сергієм мали можливість бути в курсі подій які були не зовсім втішними, «Аквакультура» спіймала дві залікові хороші риби й посунула нас з другого місця, а далі команди що стоять на дамбі почали дихати нам в спину з бажанням посунути нас третього місця.

Погода погіршувалася, проте дощ скінчився і надував холодний вітер, а з погіршенням погоди впала динаміка клювань. Ми ж вирішили ризикнути й прибрати взагалі з корму розчинний бойл на користь вареного, та загодувати точки у два підходи (в ранці та під вечір) і після клювань не підгодовувати. Також було прийняте рішення зробити ближню точку на відстані 50-м. та загодували її відразу 4 кг вареного бойла Carp Catchers RED під маркер.

Ближче до обіду через відсутність клювань сім'я Бороденків вирішила проставитися за свій ювілей, та почала займатися приготуванням святкового столу. Дружина Вані вирішила нарвати польових квітів які росли навколо та зробити символічний подарунок від нас всіх у вигляді букета, але не вистачало подарунка Олегу (хоча про подарунок Олегу трохи згодом.). Отже, святковий обід в колі команди з смаколиками та шампанським які ми «в тіхаря» почали під'їдати ще в ранці, вітання, та традиційне:     - «Гірко Молодим!», все пройшло досить душевно та по сімейному.

Цього дня ми отримали найменшу кількість клювань. Так ми почали наближатися до ночі та фінішного ривка до перемоги або на нижні щаблі команд статистів. Все мала вирішити дана ніч.

По при те, що в ранці фініш о 6.00 та в дорогу, і потрібно бути виспаним, нам було не до сну. Головне завдання було повернути друге місце, а другорядне втриматися на третьому. Тому нікому не хотілося спати. Нам потрібно було ловити дві риби 10+, по при те, що клювань в нас цієї доби було мало і динаміка погіршувалася, риба пішла з мілководдя в сторону дамби (глибини).

Першу свою потрібну рибу ми спіймали в 01.00 короп вагою 9,950 на розчинний бойл SKT яким ми хотіли виділити насадку на фоні варених прикормочних бойлів. Наступною близько 02.00 в нас спрацювала ближня точка 50-м яка принесла нам вирішального бонуса коропа вагою 12,275 який спокусився на розчинний бойл Carp Catchers RED. Ми відразу відкрили останні протоколи та почали рахувати загальну вагу десяти спійманих своїх риб та команди «Аквакультура» і за нашими підрахунками ми їх випереджали на 750 грамів. Викид адреналіну зашкалював, сон зняло рукою і було важливим спіймати ще хоча б одну залікову рибу 10+, щоб закріпитися, і головним було те, щоб 12 сектор не спіймав нічого хорошого. Так в очікуванні свого ще одного бонуса та відсутності клювань в «Аквакультури» ми провели завершальну ніч даного турніру. Поцікавившись в судді чи 12 сектор нічого не спіймав ми зрозуміли що нам вдалося відвоювати та утриматися на другій сходинці, завдяки новій точці на ближняку загодованої лише вареним бойлом Carp Catchers RED, та тому трофею який з неї клюнув.

В результаті за весь турнір нам вдалося отримати 55 клювань, з яких (7 - сходів; 4 - не засікання та один зріз ліски). Загальна вага спійманих десяти риб: 116,225 кг. Що дало нам право посісти II сходинку турніру на водоймі Картар яку відвідали в перше.

Після нагородження одноосібно командою вирішили що виборений автентичний кубок дістанеться Олегу - як подарунок та спогад на його річницю (сподіваємося що це не останнє таке святкування в колі команди на турнірі – бо він раніше говорив що його дружина дуже фартова коли на водоймі, а нам зайвою вдача не завадить).

Щасливі, відпочивши від буденності, проте не від недоспаних ночей, повертаємося до своїх домівок та реалій. Тримаємо Кулаки та Віримо в ЗСУ та перемогу України. Дякуємо всім хто нас підтримував, вболівав, компанії Carp Catchers за довіру та продукцію, завдяки якій ми досягли даного результату. Та дякую дружинам які прикрасили ці незабутні дні перебування на оз. Картар на турнірі "Картар Десятка"

P/S Сarpfishing Team "Рівняни" м. Рівне