Бочаниця, 06-07.07.2011

Знову поїхали в Бочаницю, на цей раз на найбільший пірс, який на вихідних завжди зайнятий карпятниками. Звичайно з надією зловити карпа. Для цього я запарив гороху і ми взяли з собою аж дві банки кукурудзи бондюель.

Але не так склалося як гадалося. Жодного пристойного карпа ми не зловили.

Прямо переді мною було кимось позначене місце пластиковою пляшкою з-під мінералки в метрах 50, охоронець сказав, що це місцевий карпятник який тут постійно ловить, позначив якусь ямку. Ну от я одним фідером постійно в ту бутилку й кидав. А іншим спочатку пробував ловити лівіше від неї, але кльов однозначно був кращим правіше від неї – там де ловив Сергій. Я також закормив звечора два місця для вудок, але чомусь знову на вудки нічого нормального не клювало, лише маленькі карасики.

Взагалі кльов був такий собі, гірший ніж минулого разу. Вночі як завжди клювало гірше ніж в світлий час доби, тому я спав.

Зранку ставок огорнув такий сильний туман, що навіть сонця не було видно. Мою вудку з кукурудзою затягнуло в комиші і я лазив її визволяти, звичайно, що риби вже там не було. Але навряд чи це було щось крупне, бо компаньйон ловив таким способом і попадались лише маленькі дзеркальні карпики.

На фідер я мав дуже гарні клювання, але не завжди міг їх реалізувати. Було багато сходів. Сергій порадив мені замінити гачка, але це не домогло. Один раз після відчуття важкості на тому боці я дістав обріваний гачок, ще один раз риба розігнула мого камасана! Хоча я б не сказав, що це по відчуттям було вже щось таке велике. І три рази риба просто сходила з гачка. Отож я не зміг дістати з води мінімум 5 риб, які на мою думку були дуже пристойними.

Приблизно о дев’ятій ранку як туман розсівся я все-таки реалізував фідерну покльовку, дістав з води кілограмового амура. Красавчик! Знову взяв на пучок опаришів.

Всі мої снасті з горохом простояли не тронутими. Ну що ж мені так з цим горохом не щастить, незнаю. Тільки вже десь о дванадцятій годині дня на метод з горошинкою на волосі я підсікнув кльового карася, але не зміг його підачити – він зійшов під берегом.

Компаньйон дістав на вудку з кукурудзою ще ввечері пристойного рака. Також ввечері він дістав карася грам на 350 фідером. Той карася зайшов в комиші і заплутався, так ми його і дістали прямо з вирваним з коріння комишем – це везіння. Також на спутнік Сергій дістав одного разу відразу два карасики.

Взагалі на ця рибалка виявилась рекордною по кількості не реалізованих покльовок. Були навіть покльовки, коли фідер розгинало на 90 градусів у воду, я бігом хапаюсь за нього – а там пусто.. Було багато дивних покльовок, ніби на тому кінці якийсь робот потягував гачка точно на 5 сантиметрів і відпускав, і так впродовж хвилин 10.

За класикою жанру: після того як ми пообідали прийшли на пірс, майже на всіх вудках клювання(просші лески). Шнур мого фідеру зміщений метрів на 20 вправо точки закидання, у Сергія два спутніики опущені, а фідер чудом зачепився за пірс і не у воді. Я дістаю свій фідер і тягну якусь леску, я майже дотягнув її, але вона порвалась і на гачку в мене залишились маленькі грузки, як вони так зачепились неясно. А Сергій лише на одному спутніку дістав малого карасика.

Я втратив десь 4 своїх улюблених гачків, обірвав одного спутіка і не зміг дістати з п’ять залікових риб з води. Отака рибалка на Івана Купала.