Нічна рибалка на карася

В хорошій компанії, за розмовами та спогадами минулорічних виїздів, час в дорозі, промайнув не помітно і ось ми уже на водоймі. Пройшлися по березі, знайшли затишне, для нас, місце і гайда "розкладатися". Я замішую сипучку, адже, щоб гарно карася половити, потрібно його покормити Хто ставить намет, а хто облаштовує місця для столу. Андрій же, традиційно, першим закидає поплавочні вудки у воду, бувало, що він уже ловив першого карася, доки ми припарковували авто.

Цього разу він теж перший побачив клювання, проте рибу засікти не зміг, і так кілька разів. Я розумію, що це не карась і закидаю вудку з легким поплавком і гачком 14го номеру - і "вуаля", дістаю невеличку червонопірку. Спіймавши два десятки таких риб, я вирішив дістати спінінг, залишивши хлопцям цю "цікаву розвагу", адже ця дрібна риба клювала на все, як на поплавки, так і на донки. З неї ухи не звариш, адже і розмір не той, і смаку вона не дає, а традиційно уха має бути. Тому я вирішую спіймати окунів.

Окуньків нащупав швидко, вони були значно цікавішого розміру, проте дуже вередливі та обережні - багато клювак, але погана реалізація, плюс велика кількість відкушених приманок. Проте, за пів години, уже з десяток смугастих був спійманий, а це означало, що буде рибна юшка. Та й чув шум біля вудок, значить товариші теж щось впіймали. Підійшовши до них, я побачив дуже хорошу плотву та пару красенів карасів, як на фото.

Уже почало смеркати, я почув, як щось плюхкало під очеретом - це нагадала про себе щука і я вирішив спробувати впіймати її. Шнур був достатній для воблерків, Intech First 0.3, я лиш прив'язав товстіший флюрокарбоновий повідець, 0,455 діаметру та й почав шукати щуку поверхневими воблерками та поперами, адже водойма доволі заросла і поверхневі приманки там були дуже доречними. І хоч, до темноти, часу лишалося доволі мало, моя ставка спрацювала. Проводячи попер, через чергове вікно в зіллі, на нього, ефектно, як і годиться для поверхневих приманок, вискакує щучка. Вона вилетіла мов дельфін, з відстані не менше, як пів метра, які пролетіла повністтю над водою, і точно вхопила попер, запакувавши його всього в пащу. Це той випадок, коли товстіший флюр врятував приманку, і той рідкий випадок, коли щука поцілює в попер, запакувавши його повністю. В результаті я отримав лише одне щуче клювання, яке й реалізував.

Стало темно, я повернувся до хлопців - в цей час, у них, уже горіло багаття і я взявся чистити овочі та рибу на уху. Микола одягав на шомпорі шашлик, хтось нарізав огірочки та помідорчики, а хтось перевіряв вудки, адже час від часу відбувалися клювання солідних карасів. Все це під світло ліхтариків, потріскування деревини у вогні, під спів цвіркунів та веселі розмови. Невдовзі в повітрі з'явився аромат підсмаженого м'яса, яке почало смажитися. Овочі кипіли в казані, а я швиденько чистив рибу, щоб уха зварилась якраз по закінченню смаження шашлику.

Уха вийшла ароматною та наваристою, адже в ній було вдосталь риби і видове різноманіття: щука, окунь, карась, плотва та червонопірка. Лишилося два інгредієнти - склянка горілки та палаюче полінце, яке тушиться в усі (я думаю багато хто бачив цей відео-процес у моїх історії). Все вийшло вчасно, і підсмажений шашлик і духмяна уха - чудово смакувати м'ясце з ухою. Під таке діло і чарчину наповнили. Уха була настільки смачною, що повного казана нам не вистачило - хотілося добавки. Смачно повечерявши пішли спати, адже вдосвіта прокидатися, далі рибалити. Хто в авто, хто в палатку, я ж ліг на корематі в спальнику, під відкритим небом, спостерігати за зірками, адже зараз серпень - час зорепадів. Нарахувавши з десяток падаючих зірок я заснув...

Вранці уже доволі прохолодно та все вкрите росою, проте в спальнику тепло і сухо. Прокинулись вчасно, якраз світає... Край неба загорівся помаранчевим кольором і на траві почали виблискувати великі краплі роси. Швиденько перевірили снасті - один карасик, сам засікся на гачку, чекав доки його дістануть. Вранці карась клював краще ніж ввечері і дрібнота не заважала. Віталій ловив на донки, але, все таки, на легку поплавочну вудку, таких карасів виважувати одне задоволення. За деякий час, я вирішив покидати спінінгом - окуні стояли у тих же місцях, що і ввечері, проте вранці вони стали більш рішучими і реалізація покращилась. Після десятка окунів, змістився ще далі, я відчув зле клювання і хороший супротив після підсічки - це був дуже хороший окунь, але він завів в зілля і дістати його я не зміг, він зійшов. Проте, за за кілька закидів, сідає ще один такий бонус. Затиснувши фрикціон, мені вдалося його продерти через зілля, дякувати шнур витримав. Це був хороший окунь, який не хотів позувати для фото.

До речі, кілька слів за шнур. У мене якраз закінчився попередній шнур, і доки я чекаю надходження, взяв тимчасовий недорогий шнур - Intech First у діаметрі 03 ціною всього 220грн. Встиг ним відловити уже більше 10 рибалок, як на головня (коливалки та кренки), так і джиг на річці (до 10г), як мормишками, так і мікрохою 1-2,5г. Шнур перевершив мої сподівання, він доволі міцний, інформативний, та непогано летить. Минулого року я багато експериментував із недорогими шнурами, тому готовий сказати, що в ціновому діапазоні до 500грн нічого кращого мені не попадало. Єдині мінуси, трошки грубить (діаметр більший) та зовсім трошки втратив колір. Тому то шукає недорогий шнур, рекомендую звернути увагу на нього.

За деякий час почало припікати сонце, трохи позасмагавши, ми вирішили завершувати цю чудову риболовлю, хоч як нам не хотілося. В результаті вийшов доволі гарний відпочинок і не менш гарна риболовля, шкода, що ми так пізно зібралися на карасика та літо уже закінчується.

Бажаю всім гарних уловів та хорошого відпочинку.

Джерело: https://www.facebook.com/kos.wovka/posts/355462659618470