Відкриття сезону з ловлі коропа 2020 на оз.Кричевичі. Або карантинн, самоізоляція - ЕПІЗОД #1

Новий риболовний сезон якого чекає чи не кожен риболов з нетерпінням готуючись та зкуповуючи речі чи снасті яких не вистачає, чи які варто обновити. Плануються нові поїздки, ставляться нові амбітні завдання та цілі, ведеться постійний діалог та пошук нових спонсорів, завдяки яким виростають трохи більші можливості ніж без них. Через це проходить кожен в період зимового міжсезоння. Те саме і переживає команда «Рівняни» - все як в нормальних людей, проте ми намагаємося з кожним роком піднімати свою планку, щоб не стояти на місці й постійно самовдосконалюватися та розвиватися. Провівши минулий сезон 2019 на мою думку на високому рівні, і організувавши дві цікаві сесії за межами нашої країни, почали планувати новий сезон 2020, який теж мав бути не менш цікавим, оскільки відкривати короповий сезон ми планували за кордоном і було в планах вже зробити традицію відкриття на озері Шумбар що в Хорватії. Мною було пророблено колосальну роботу та підготовку до даної поїздки, все було домовлено та заброньовано, були готові запрошення зі сторони адміністрації озера, щоб уникнути нюансів на кордоні, було все розплановано до найменших дрібниць, лишалося тільки чекати тих заповітних дат поїздки, часу лишалося менш як місяць. Але ніхто в тому числі і я не міг собі уявити, що нас зачепить якийсь вірус який виник на іншому кінці Земної кулі. І поступово надія відкрити сезон на оз.Шумбар почала зникати, хоча до останнього вірив що все стабілізується, але реалії зробили своє діло, і кордони закрили, потрібно було вирішувати що робити, і можливо переносити даний виїзд на інші дати, але то вже інша історія.

Поступово через карантинні обмеження почали закривати інші водойми вже в нас в Україні, сидіти в дома вже набридло, оскільки вирішив поставитися до даної ситуації відповідально і намагався взагалі не виходити на вулицю і присвятити себе роботі й сім’ї. Але погода і сонечко яке кожен ранок світило в вікно, палило на болюче бажання поїхати кудись порибалити. Зідзвонившись з Іваном приймаємо рішення все ж таки змінити карантинну локацію ближче до води. Серед варіантів де порибалити та відкрити сезон вибір був не великим, тому приймаємо рішення їхати на озеро Кричевичі. Набравши попередньо Тараса Чихмана – директора компанії CC Baits, щоб він відправив нам посилочку з його продукцією, якою ми користуємося вже протягом трьох сезонів.

Снасті готові, корма теж, меню на найближчих три дні складене, а продукти закуплені та ми у двох з Іваном 10 квітня вирушаємо в сторону озера Кричевичі. Хоча спочатку планували їхати повним складом, в трьох разом з Олегом, але адміністрація озера дозволила рибалити лише у двох в секторі, зсилаючись на карантинні обмеження. По дорозі на озеро трохи ностальгували, оскільки саме 10 квітня, рік тому ми їхали в напрямку озера Шумбар. Дорога пролетіла досить швидко і ми вже підїжджали до шлагбаума що біля будиночка охорони. Заїхавши на дамбу помітили велику кількість зайнятих секторів, вирішили зупинитися в секторі. Об'їхавши озеро побачили в декількох секторах своїх знайомих, які теж вирішили самоізолюватися на рибалці.

Заїхавши на сектор - 28, почали помалу розкладати речі, снасті, та налаштовувати логістику в секторі. Протягом цього часу вітер з поривами постійно надував з правої сторони в лівий кут озера. Стосовно маркування вирішили цього разу не діставати маркер, оскільки Ваня вже рибалив в даному секторі та досить успішно, до того сильний вітер не давав змогу зробити чітку карту, тому вирішили довіритися записам Івана, і розмістили вудилища драбинкою на зустріч вітру.
Закинути всі чотири прути нам вдалося не раніше 16.00. Далі приготування прикормки. Годувати на старті вирішили не багато, і по ходу п’єси та динаміці клювання робити корективи.

Основу нашого спод мікса складав пелет кріль та халібут 4 мм та ломані й цілі пилящі бойли 24-мм. CC Baits (спеції й полуниця), також в цей мікс ми додавати варену коноплю та CSL CC Baits. Годувати вирішили одну точку (середину), адже шквальний вітер і велика хвиля і так той корм розтягували, тому не хотіли робити ще одну точку і розсипати корм ще більше. На старті ми висипали орієнтовно 3-4 кг міксу та почали займатися своїми побутовими справами, оскільки на швидке клювання не очікували. З діалогу зі знайомих які приїхали раніше, а деякі рибалили вже понад добу – кількість клювань в них була не велика, а деякі з них і того не бачили, тому на ельдорадо ми не розраховували. Основна ціль даного виїзду була – відволіктися від карантину, а риба булав же на другому місці.

Помалу перший день підходив до свого завершення, сонце почало сідати за горизонт, а за ним і почав стихати вітер, клювань ми поки не бачили. З настанням темноти, настала черга вечері – смачним стейкам і гарніром. Все якось проходило на лайті, не поспішаючи. Ближче до ночі вирішили збільшити інтервал між пере закиданням вудилищ. Повечерявши смачно, та перезакинувши вудилища, почали помалу переміщатися в сторону палатки зі спальниками та розкладушками, адже після заходу сонця досить суттєво почала опускатися температура. Так ми провели всю ніч у своїх спальниках.

Ближче до ранку о 6.00 нас будить одиничний пік сигналізатора, за яким лунає відразу шалений паровоз, ми вискакуємо з палатки й на виважуванні – Я. По відчуттям – не грузило тягу, а щось впирається і показує свій характер, і складається враження що риба вже давно відійшла від того стану анабіозу і дає реальний бій. Розуміючи що то перша риба відкриття сезону 2020, намагаюсь виважувати максимально делікатно, не поспішаючи. Івану навіть довелося вдягати заброди щоб взяти рибу в підсак, навіть по при рівень води в озері, який суттєво піднявся, завдяки роботі в даному питанні адміністрації водойми, оскільки минулого року ситуація з рівнем води була не дуже хорошою, а зараз все стає на свої місця – води достатньо щоб брати рибу прямо з помосту, але ми не стали ризикувати і відправили Ваню в забродах. Тривале виважування і перша наша риба сезону 2020 в підсаці, згодом зважування і вага показує 11.500, зпрацювала насадка половина діпованого дамбелса CC Baits Glugged Dumbells Tiger Nut [Тигровий Горіх] з жовтою половинкою поп апа. Поки ми перезакидали вудилища зпрацювала ще одна палка, цього разу виважував Іван. Його риб йшов якось спокійніше тому виважування не затягнулося, і рибу взяли прямо з помосту, на вигляд в підсаці він був не менший за попереднього, вага показала 13.500. Клюнув він на ту ж саму насадку — половина діпованого дамбелса CC Baits Glugged Dumbells Tiger Nut [Тигровий Горіх] з жовтою половинкою поп апа., але на іншому вудилищі з дистанції 100 метрів. Фотосесія з рибульками й відпускаємо назад в рідну стихію. Після чого вирішили загодувати знову точку, поки не розпочався сильний вітер, який по прогнозу передбачався такої ж сили як і минулого дня.

Далі сніданок – гарячі бутерброди з кавою, і очікування клювання. Насадку яка принесла нам вже дві риби ми вирішили поставити ще на одне вудилище, а на решті двох проводили постійні експерименти, міняючи смаки та презентацію насадки. Проте тільки близько 17.00 одна з цих палок зпрацювала, черга виважувати – моя. По відчуттю риба не велика і швиденько вдається завести її в підсак, вага показала 5.500; Клюнув даний короп на 12 мм пилящий бойл з половинкою помаранчевого поп-апа. Так пройшов в нас другий день карантину на озері Кричевичі.
Наближалася ніч, ми стандартно перезакинули всі вудилища та закормили точку кормом який залишився з ранку, і прийняли рішення не кормити на наступний день, оскільки планували по обіді збиратися. Зі сходом сонця цього дня холодати почало ще більше. На нас же чекала вечеря з шашликів, які Ваня думав що нам не вдасця осилити, але він себе недооцінив, і злопав все, Я ж не ризикнув подужати все, і вирішив лишити на ранок. Посьорбавши кави ми полізли у свої спальники, і дякую рибі що не тривожила нас, ми не вилізли з них протягом цієї ночі жодного разу. Мороз був такий, що висунувши носа щоб втягнути свіжого повітря, різко накривався з головою знову тим спальником щоб не обморозити лице.

І вже по традиції одиничний пік о 6.00, далі знову пік, і видно тільки Вані тапки, бо виважувати його черга, мені було байдуже бо все на стільки замерзло і попримерзало, що бланки покрилися інієм, а вода у всіх посудинах перетворилася на великі льодяники, і шашлик який я не осилив перетворився на м'ясні льодяники. Нетривале виважування і лускатий короп вагою 6.000 на маті. Хвіст риби був в ранках, обробивши їх антисептиком ми вирішили відразу відпустити рибу не фотографуючи.

Далі під ранковий морозець, організували сніданок з яєшні з ковбаскою та сиром, і поступово почали збиратися. Цього разу на диво ми з'їхали з сектора після обіду, максимально відтягуючи та розтягуючи ті хвилини перебування на озері, так не хотілося повертатися в той карантин, в ту гнітючу обстановку. Адже біля води й при відсутності інтернету взагалі не думаєш ні про що і максимально розслаблений зі свіжою головою відпочиваєш.

Як результат нам вдалося отримати чотири клювання й успішно їх реалізувати, серед яких дві риби 10+, враховуючи загальну картину в той період на озері, нам вдалося дуже вдало відловитися, хоча чотири риби це не так і багато. Але головна мета даної поїздки була зовсім не риба. Задоволені й відпочивши ми вирушили на Рівне, з надіями що скоро ситуація зміниться в кращу сторону і на водойми України виїде основна маса рибалок, а не поодинокі екстремали як ми.

Р/S До зустрічі на водоймах. Всім здоров’я та 36,6. Команда «Рівняни» м.Рівне