Омеляна, 15.05.2011

В суботу ввечері зателефонував колега з роботи і запропонував кудись махнути на рибалку. Я розраховував на рибалку в Бочаниці вночі з неділі на понеділок, а мені повідомили що саме там добре клює на хробаки. Тому я погодився поїхати кудись в суботу на рибалку, щоб накопати там в сільській місцевості червів.
Вибір впав на Омеляну, тому що там безкоштовно, недалеко від міста і в минулому році в дану пору там вже клювала риба. Наварити мастирки зайняло у мене годину часу.

Ми виїхали десь о шостій, тому коли прибули на місце вже майже всі місця були зайнятими. Я приютився на дамбі, а Саша сів на кутку. Як виявилось це був якийсь поганий день, і у всіх рибалок клювання не було.
Всі хто ловив на торф’янику переключились на менший став з островом – там хоч клював мілкий карасик, розміром з пальчик. Я ж все-такий розгорнув свої спутніки з мастиркою і почав чекати на покльовки. Поки чекав то пройшовся по всьому ставку подивитись як у рибалок справи. Дійсно, не клювало нічого. Лише в чоловіків на човні карасик хоч трохи клював, і в одного чоловіка на березі в куща з південної сторони непогано клював карась нормального розміру на опариша.

Коли я повернувся на місце, то отримав клювання на один з спутніків і дістав карася. І знову все стало тихо. Від нічого робити пішов копати хробаків, накопав їх на найблищому сміттєзвалищі більш ніж достатньо. Вже був задоволений, оскільки повністю був підготовлений до нічної рибалки: мастирки наварено пару кілограм, хробаків вистачить навіть на чотирьох людей!

В мого товариша взагалі нічого не клювало, лише плотва терлася по поплавкам і залишала там свою ікру.
Я побачив в бінокль, що той мужик в кущах почав збиратись додому і швиденько пішов зайняти його місце. Коли прийшов – вже два хлопці були там, але місця вистачило й мені. На новому місці я спіймав вудкою на мастирку одну плотвичку, а спутніки так і промовчали до кінця рибалки.

Ці дві рибки в кінці рибалки я випустив. Довелось замінити геть спущене колесо в машині і ми поїхали додому.