Лоївський залив на Дністрі, 15-18.08.2017

Компаньйони: Тарас Квартерчук, Роман Гуда.

Погода: спека, температура до +36. Рідко, але бували грози.

Рівень води: трохи вищий норми, судячи по затопленому верболозу попід пологим берегом - вище на добрячий метр.

Час ловлі: пробував ловити у всі пори доби. Найкращий кльов з саму-саме спеку, з 12 до 16. Ввечері взагалі не клювало. Зранку поодинокі покльовки.

Місце: ми ловили не в самому Лоївському заливі, а в його заливчику :) замість тисячі слів ось точка ловлі.

Вартість рибалки: все безкоштовно.

Зловлено: від 20 до 60 підлящів щодня, їх вага була від 300 до 600 грм в середньому, менших точно не було. А от найбільшенький потягнув лише на 1,3 кг. За всі ці дні я спіймав аж одну плотву і одного окунчика фідером, а так все лящики й лящики. Також хлопці прекрасно відловлювались по окуню, їм попадались там і бички з судачками. Мабуть Тарас окремо про це сам щось напише.

Наживка: я ловив чудово на опариша. Пробував на хробака - ловилось. Пробував на горох - теж клювала та ж риба. В хлопців підлящі ловились на пінопласт і кук пуфі. Коротше, брало на все.

Прикормка: перший день прикормка з морозилки. Думав, що просто представлю місце, але почало гарно брати. Другий день ловив суто на Traper Leszcz special. Третього дня доловлював цією ж прикормкою, і замішав потім вже свого власного виробництва — клювало так само добре. Зажди в прикормку додавав і опариша і варене на місці пшоно. Пробував також рубати туди хробаків.

Снасті: фідер.

Поїхати на Дністер — це мабуть мрія кожного рибалки. Кілька днів провести на березі величної річки в каньйоні, де глибина вимірюють десятками метрів, впіймана щодня риба кілограмами, а лік дням тижня взагалі втрачаються, хіба це не вершина щастя? Не все так просто :)

Відверто кажучи, я трохи втомився від одноманітності. Але постараюсь написати корисний для інших рибалок звіт, щоб все було по ділу і стало в нагоді тим, хто буде їхати на Дністер.

Я ловив суто на фідерну снасть. Повідки використовував 0.14, часто їх міняв бо терлись об дуже агресивну ракушку на дні. Гачки в основному були KamasanB983 #14. Пробував Gamakatse F22 — теж все супер. Але оскільки ловив на опариша, то більше ловив на "камасани". Дистанція ловлі 35 метрів. Глибина 6 метрів. Довжина повідка 30 сантиметрів. 

День перший

Виїзд о третій ночі, прибули десь біля десятої ранку.

Їхали на нове місце, бо на самій Бакоті два тижні тому були в батька Тараса деякі непорозуміння як з єгерем, так і з іншими рибалками. Добирались по намальованій на клаптиках паперу схемах, по телефонних розмовах і навігатору. Дорога тривалістю в шість годин годин минула доволі швидко. 

На місці зорієнтувались і було кілька місць, де можна було б сісти: на самому Дністрі або на маленькому заливі. Проблеми були і там і там. На самій річці дуже висока вода і довелось би цілий день чистити затоплений верболоз. А на заливі стояла чиясь машина, але без ніяких тентів, спальників чи ще якогось спорядження. Ми вирішили, що люди приїхали і попливили собі кудись. То почали вмощуватись прямо тут. Спочатку закинули по вудці і більше нічого не виймали з машини, але почало клювати дуже добре і ми остаточно вирішили бути тут. Ввечері ці чоловіки припливли і ми знайшли спільну мову (як і виявилось вони затаборились за самому Лоївському заливі, тут лишили лише машину).

Відразу повитягували старі шматки сіток моїми маркерами і закопали смердючу рибу.

Час ловлі з 11 до 16, клював 95% підлящ (пару чорних бичків, окунь, одна плотва). Всього десь 20 рибин. Хлопці відразу закинули "вбивці карася" і кльову у них був не гіршим, можливо самі риби трішки менші. Вони забули про все на світі, навіть поставити розтяжку і розвідати якісь глибини човном де її ставити взагалі. У мене попався один більший підлящ до кілограма за заході сонця, а хлопці в цей момент дуже успішно ловили окуня на ультралайт. 

Ввечері я попросив виставити мені два поплавці зроблені з бутилок на місці моєї ловлі: одну якраз там, де ловив фідером, іншу в метрах 65 від берегу, там де було ще глибше. Всі наступні дні щодня ці місця загодовувались дуже точно човна свіжозвареним пшоном розмішаним з заздалегіть помеленими в м'ясорубці смаженими зернятами соняшника. Відразу напишу, що дальня точка майже не працювала. Там попадались дуже випадкові дрібні підлящики.

День другий

Перша покльовка сталась у мене аж о 08:20. Хлопці таки виставили розтяжку на виході з заливчика, але на ній нічого не клювало, то вони ловли окунів спінінгами не далеко від берегів. Всього принесли з води 63 окуні.

У мене лящ клював слабо, всього може штук 5 та й всі не великі зранку. Я замішав вже нормальну суто лящову прикормку і не мій второпати чому ж такий кльов. Вся справа була в тому, що лящ тут як виявляється підходить пізніше.

І от у саму спеку впіймано було 44 підляща.

Наші сусіди ліворуч вже нарешті розчистили собі берег на Дністрі, що могли закидати вудки, це зайняло у них півтора дні.

Ввечері мені Тарас дав свій другий спінінг і ми всі троє (у Романа був свій спін) ловили з берегу. Я спіймав судачка і окуня, хлопці окунів. І окремо Тарас вперся в якісь судакові приманки і такі витягнув 2 кликастих на берег. Ще один був зовсім не заліковим. 

Хлопці постійно чистили всю ту рибу, яку ми разом ловили і солили її в бочку, яку потім ставили у викопану яму. Копали ми її всі разом по черзі цілий перший день. Морока з цією всією рибою на Дністрі ще та.

Я пробував експерементувати з попапами на дальній точці - покльовок не було. На горох там теж не клювало, хоча я чекав до глибокої ночі і використовував постійно сигналізатори. Єдине, на що клювало з дальняка - це був звичайний дрібний пінопласт на гачечку.

День третій

Зранку Тарас і Роман переставили свою розтяжку прямо на те місце, де у них клювало на пружини з берегу. Клювало там на бортові вудки не погано. Хоча за їхніми словам розтяжка була поставлена поганенько геть.

Трохи почали ходити туди-сюди люди і я порозпитував у них про це місце. Місцеві називаються його Замок. Поруч села Пиживіка та Березівка. Село, що зникло в Дністрі — Лоївці. Відтак назва заливу Лоївський.

Цього дня зранку я вже нормально так поспав до години десятої. Кльов судака був слабшим, ніж вчора — це підтвердили інші рибалки, що приїжджали і виходили в цьому на місці на воду своїми надувними човнами.

Тарас і Роман зранку виходили на окуня: 65 штук в активі.

В обід мною спіймано 21 лящик. Я пробував ловити на горох фідером з цієї ж точки і теж клював такий самий підлящ. У хлопців з човна кльову був геть кепським, лише три підяща.

А от ввечері Тарас взяв мене в човен і ми попливли на окуня. Хоча клював і не великий, але ми кайфанули. Природа і погода були просто чудовими. Бачили як б'є жерех, прямо біля човна у затопленому верболозі постійно скидався сазан.

В деякі моменти клювання окуня були на кожні проводці і якщо одна риба не засікалась, то відразу клювала друга, третя. Всього спіймали 28 окунів, багато сходів і відгризених твістерний кінчиників.

Надивившись на тих диких карпів, Тарасу дуже закортіло приплисти на це саме місце зранку і спробувати їх спіймати. Для цього він планував переробити свої кивочні бортові вудки. Я йому казав, що шансів у нього майже ніяких немає, але він нікого слухати не хотів.

Ввечері ми наловили раколовками цих членистоногих і зварили неймовірну юшку. На природі поїсти раків запиваючи пивом, чи потрібно вам писати про те, наскільки це класно?

День четвертий

Я встав вдосвіта, щоб точно перевірити ранковий кльов. Єдина покльовка о 06:05 і найбільший лящ витягується Тарасом на мій фідер до берегу. А далі до десятої взагалі глухо без клювань.

Хлопці трохи половили окуня, але його кльов був найгірший за всі ці дні. Тарас, звісно, що навіть не пробував ловити сазанів, бо немає коли тим гратись саме в день виїзду.

Клювало цього ранку посередньо і ми постійно були зайняті зборами.

Відверто кажучи я вже дуже хотів додому, тому ще з четверга просив хлопців поїхати раніше. Їх добряче налякала злива, що йшла добру годину в середу. Тому що в дощ та після нього звідси виїхати по глині вверх просто неможливо. 

Роман зранку подивився уважно на свою машину і помітив, що під педалькою зчеплення у нього жирна пляма - трохи потекло гальмівної рідини. Він трохи посидів на телефоні консультуючись з родичами та знайомими механіками, але на щастя ми таки виїхали звідси (старались не перемикати передач і дарма не гальмувати). Потім вже докупили по дорозі потрібної технічної рідини і долили в бачок. Отака невеличка пригода добряче потріпала нерви нашому водію під самий кінець.

Відео рибалки:

 

Висновки

• Найкращий кльов був у самісіньку спеку;
• зручних місць для ловлі з берегу не багато, а охочих стати на них навпаки;
• вся риба дуже однакова - підлящі розміром біля грамів 400;
• на мікроджиг окунь клював дуже добре на сході і заході сонця;
• ніяких бонусів чи нежданчиків по рибі.