Місце риболовлі: Бакота
Початок риболовлі: серп. 15, 2017 11:30
Кінець риболовлі: серп. 18, 2017 12:00
Тип риболовлі: Фідер
Риба яку було спіймано | Вага, кг | шт. | на що клювало |
---|---|---|---|
Лящ | 35.000 | 97 | Опариш |
Трофеї | Вага, кг | на що взяло |
---|---|---|
Лящ | 1.3 | Опариш |
Компаньйони: Тарас Квартерчук, Роман Гуда.
Погода: спека, температура до +36. Рідко, але бували грози.
Рівень води: трохи вищий норми, судячи по затопленому верболозу попід пологим берегом - вище на добрячий метр.
Час ловлі: пробував ловити у всі пори доби. Найкращий кльов з саму-саме спеку, з 12 до 16. Ввечері взагалі не клювало. Зранку поодинокі покльовки.
Місце: ми ловили не в самому Лоївському заливі, а в його заливчику :) замість тисячі слів ось точка ловлі.
Вартість рибалки: все безкоштовно.
Зловлено: від 20 до 60 підлящів щодня, їх вага була від 300 до 600 грм в середньому, менших точно не було. А от найбільшенький потягнув лише на 1,3 кг. За всі ці дні я спіймав аж одну плотву і одного окунчика фідером, а так все лящики й лящики. Також хлопці прекрасно відловлювались по окуню, їм попадались там і бички з судачками. Мабуть Тарас окремо про це сам щось напише.
Наживка: я ловив чудово на опариша. Пробував на хробака - ловилось. Пробував на горох - теж клювала та ж риба. В хлопців підлящі ловились на пінопласт і кук пуфі. Коротше, брало на все.
Прикормка: перший день прикормка з морозилки. Думав, що просто представлю місце, але почало гарно брати. Другий день ловив суто на Traper Leszcz special. Третього дня доловлював цією ж прикормкою, і замішав потім вже свого власного виробництва — клювало так само добре. Зажди в прикормку додавав і опариша і варене на місці пшоно. Пробував також рубати туди хробаків.
Снасті: фідер.
Поїхати на Дністер — це мабуть мрія кожного рибалки. Кілька днів провести на березі величної річки в каньйоні, де глибина вимірюють десятками метрів, впіймана щодня риба кілограмами, а лік дням тижня взагалі втрачаються, хіба це не вершина щастя? Не все так просто :)
Відверто кажучи, я трохи втомився від одноманітності. Але постараюсь написати корисний для інших рибалок звіт, щоб все було по ділу і стало в нагоді тим, хто буде їхати на Дністер.
Я ловив суто на фідерну снасть. Повідки використовував 0.14, часто їх міняв бо терлись об дуже агресивну ракушку на дні. Гачки в основному були KamasanB983 #14. Пробував Gamakatse F22 — теж все супер. Але оскільки ловив на опариша, то більше ловив на "камасани". Дистанція ловлі 35 метрів. Глибина 6 метрів. Довжина повідка 30 сантиметрів.
Виїзд о третій ночі, прибули десь біля десятої ранку.
Їхали на нове місце, бо на самій Бакоті два тижні тому були в батька Тараса деякі непорозуміння як з єгерем, так і з іншими рибалками. Добирались по намальованій на клаптиках паперу схемах, по телефонних розмовах і навігатору. Дорога тривалістю в шість годин годин минула доволі швидко.
На місці зорієнтувались і було кілька місць, де можна було б сісти: на самому Дністрі або на маленькому заливі. Проблеми були і там і там. На самій річці дуже висока вода і довелось би цілий день чистити затоплений верболоз. А на заливі стояла чиясь машина, але без ніяких тентів, спальників чи ще якогось спорядження. Ми вирішили, що люди приїхали і попливили собі кудись. То почали вмощуватись прямо тут. Спочатку закинули по вудці і більше нічого не виймали з машини, але почало клювати дуже добре і ми остаточно вирішили бути тут. Ввечері ці чоловіки припливли і ми знайшли спільну мову (як і виявилось вони затаборились за самому Лоївському заливі, тут лишили лише машину).
Відразу повитягували старі шматки сіток моїми маркерами і закопали смердючу рибу.
Час ловлі з 11 до 16, клював 95% підлящ (пару чорних бичків, окунь, одна плотва). Всього десь 20 рибин. Хлопці відразу закинули "вбивці карася" і кльову у них був не гіршим, можливо самі риби трішки менші. Вони забули про все на світі, навіть поставити розтяжку і розвідати якісь глибини човном де її ставити взагалі. У мене попався один більший підлящ до кілограма за заході сонця, а хлопці в цей момент дуже успішно ловили окуня на ультралайт.
Перша покльовка сталась у мене аж о 08:20. Хлопці таки виставили розтяжку на виході з заливчика, але на ній нічого не клювало, то вони ловли окунів спінінгами не далеко від берегів. Всього принесли з води 63 окуні.
У мене лящ клював слабо, всього може штук 5 та й всі не великі зранку. Я замішав вже нормальну суто лящову прикормку і не мій второпати чому ж такий кльов. Вся справа була в тому, що лящ тут як виявляється підходить пізніше.
І от у саму спеку впіймано було 44 підляща.
Наші сусіди ліворуч вже нарешті розчистили собі берег на Дністрі, що могли закидати вудки, це зайняло у них півтора дні.
Ввечері мені Тарас дав свій другий спінінг і ми всі троє (у Романа був свій спін) ловили з берегу. Я спіймав судачка і окуня, хлопці окунів. І окремо Тарас вперся в якісь судакові приманки і такі витягнув 2 кликастих на берег. Ще один був зовсім не заліковим.
Хлопці постійно чистили всю ту рибу, яку ми разом ловили і солили її в бочку, яку потім ставили у викопану яму. Копали ми її всі разом по черзі цілий перший день. Морока з цією всією рибою на Дністрі ще та.
Я пробував експерементувати з попапами на дальній точці - покльовок не було. На горох там теж не клювало, хоча я чекав до глибокої ночі і використовував постійно сигналізатори. Єдине, на що клювало з дальняка - це був звичайний дрібний пінопласт на гачечку.
Зранку Тарас і Роман переставили свою розтяжку прямо на те місце, де у них клювало на пружини з берегу. Клювало там на бортові вудки не погано. Хоча за їхніми словам розтяжка була поставлена поганенько геть.
Трохи почали ходити туди-сюди люди і я порозпитував у них про це місце. Місцеві називаються його Замок. Поруч села Пиживіка та Березівка. Село, що зникло в Дністрі — Лоївці. Відтак назва заливу Лоївський.
Цього дня зранку я вже нормально так поспав до години десятої. Кльов судака був слабшим, ніж вчора — це підтвердили інші рибалки, що приїжджали і виходили в цьому на місці на воду своїми надувними човнами.
Тарас і Роман зранку виходили на окуня: 65 штук в активі.
В обід мною спіймано 21 лящик. Я пробував ловити на горох фідером з цієї ж точки і теж клював такий самий підлящ. У хлопців з човна кльову був геть кепським, лише три підяща.
А от ввечері Тарас взяв мене в човен і ми попливли на окуня. Хоча клював і не великий, але ми кайфанули. Природа і погода були просто чудовими. Бачили як б'є жерех, прямо біля човна у затопленому верболозі постійно скидався сазан.
В деякі моменти клювання окуня були на кожні проводці і якщо одна риба не засікалась, то відразу клювала друга, третя. Всього спіймали 28 окунів, багато сходів і відгризених твістерний кінчиників.
Надивившись на тих диких карпів, Тарасу дуже закортіло приплисти на це саме місце зранку і спробувати їх спіймати. Для цього він планував переробити свої кивочні бортові вудки. Я йому казав, що шансів у нього майже ніяких немає, але він нікого слухати не хотів.
Ввечері ми наловили раколовками цих членистоногих і зварили неймовірну юшку. На природі поїсти раків запиваючи пивом, чи потрібно вам писати про те, наскільки це класно?
Я встав вдосвіта, щоб точно перевірити ранковий кльов. Єдина покльовка о 06:05 і найбільший лящ витягується Тарасом на мій фідер до берегу. А далі до десятої взагалі глухо без клювань.
Відверто кажучи я вже дуже хотів додому, тому ще з четверга просив хлопців поїхати раніше. Їх добряче налякала злива, що йшла добру годину в середу. Тому що в дощ та після нього звідси виїхати по глині вверх просто неможливо.
Роман зранку подивився уважно на свою машину і помітив, що під педалькою зчеплення у нього жирна пляма - трохи потекло гальмівної рідини. Він трохи посидів на телефоні консультуючись з родичами та знайомими механіками, але на щастя ми таки виїхали звідси (старались не перемикати передач і дарма не гальмувати). Потім вже докупили по дорозі потрібної технічної рідини і долили в бачок. Отака невеличка пригода добряче потріпала нерви нашому водію під самий кінець.