Пугачівка, 17.08.2014

Компаньйони: Андрій Россоха, Саша, Паша, Вітя.

Погода: зранку хмарно з температурою +16, у порівнянні з попередніми днями було реально холодно. Вітер помірно-сильний північно-західний, який потім змінився на західний з силою 4 м/с. Під вечір вітер стих. Небо зранку було хмарним і одного разу з нього навіть линув дощ. Після обіду добряче потепліло і хмарки розійшлись. Тиск 740 мм.рт.ст..

Рівень води: немає з чим порівнювати.

Час ловлі: з 05:30 до 17:30.

Місце: південна сторона ставка. Спочатку сів на мілині, а потім перебрався на середину берегу.

Вартість рибалки: 50 гривень за світловий день.

Зловлено:  15 карасів.

Наживка: на опариші жодної покльовки не було. На фідер все зловлено на хробака. На спутніках ставив як і венгерське тісто, так і пінопласт.

Прикормка: FishDream – з різних пакетів все засипав у відро і замішав. На пікері у мене був Sensas Carp — жодної покльовки!

Снасті: пікер, фідер, спутніки.

Нова водойма це завжди цікаво. Запропонував мені Андрій приєднатися до компанії риболовів, які успішно ловили рибу в цьому році на водоймі села Пугачівка, Млинівського району, нашої області. Для підігріву, він мені розказав про 12-ти кілограмового амура, якого разом з іншими здоровенними рибинами тут було зловлено на горох. Після такої реклами відмовитись було важко.

Приїхали затемна, а місць на водоймі немає. Просто весь весь берег зайнятий машинами й рибалками. Всюди донки, фідери, світлячки, палатки. Ми тулилися туди-сюди і знайшли одне вільне місце на мілині(де посадили мені з Андрієм, так як ми були наймолодшими) і ще одне місце поряд з шумною компанією сумнівного вигляду дівчат і таких же хлопців.
Поки ті місця шукали, то я змерз як цуцик.

Я заходився перевіряти дно на своєму місці. Мнда, глибина як горобцю по коліна ще й все у водоростях. Почав годувати точку з чистим дном. Закинувся. Тиша. А ні тичка! А на вулиці дубаріна така, холод. І то по всьому березі тиша така. Бачу, що один чоловік почав збиратися на гарному місці, поряд з нашими карпятниками. Ну, то я не довго думав і перебрався туди.
На цьому місці глибина була аж трохи більша ніж по пояс, але це глибше, ніж в тій стороні ставу, де я сидів. Швиденько загодувався і закинув вже тут три спутніка, адже всі на ставку ловили саме на них.

Сидів я над своїми снастями, сидів… А толку зовсім не було. Жодного натяку на те, що в ставку є якась риба! А на вулиці було так холодно. Мабуть це раптове похолодання і стало причиною відсутності кльову.
Довго я цю холоднечу терпіти не міг, хоч і нап’ялив на себе всі речі, що мав. Це безклів’я зводило мене з розуму, разом з холодом. То ж я пішов спати в машину.

Прокинувся десь біля одинадцятої і небо почало звільнятися від хмар. Як тільки пригріло сонечко, так відразу почали клювати карасі. Що цікаво, на опариша не брало зовсім. Жодного тичка. Працював лише гнойових хробак.

Клювало рідко, але дуже впевнено. Ні з того, ні з сього фідера завертало зі всієї сили до водойми. Я прозівав лише дві покльовки в берег на спутнік, всі інші були реалізовані. Карась був розміром 200-350 грам, гарний. А на березі, де я ловив, валялася луска розміром більше, ніж 5 копійок. Дуже вражала і мотивувала.

В принципі оце й все про рибалку. Шкода, що ми не потрапили сюди на шалений кльов, який був тут в період стабільної спеки. Тоді люди брали по 30 карасів і більше. А тепер отак слабенько. Ну нічого, буде ще й на нашій вулиці свято.

Відео з уловом:

Всі фото з рибалки: