Сергіївка, 25-26.07.2014

Компаньйони: Ярослав Грабар, Володимир Пакулін.

Погода: ясно без хмар. Вітер східний, але в лісі його було зовсім не помітно. Температура +29. Тиск 743 мм.рт.ст..

Рівень води: мабуть в нормі.

Час ловлі: з 19:00 до 11:00. Вночі не ловив.

Місце: біля груші з боку крутого берегу від кукурудзяного поля на верхньому ставку.

Вартість рибалки: рибалка тут безкоштовна.

Зловлено:  мною 2 карасі на спутнік і кілька плотвичок на вудки. Ярослав до десятка карасів, Володимир близько 15.

Наживка: найкраще на вудку воно тут клює на манку. Трішки гірше на мастирку. На опариші в цей день брала лише плотвичка. У Ярослав на фідер клювали карасі на опариші

Прикормка: Traper “Lin-Karas sekret” та атрактант Traper “Karp-Lin-Karas”, на фідері Traper “Kapriowate wody stojace”.

Снасті: вудки, спутніки, фідер

Нова незвідана водойма це завжди цікаво. Запросив мене Володя на рибалку в ліс Решуцьк. Колись цей верхній став(ще його називають другим) для рибалки був забороненим, але власник регіонал у зв’язку з останніми подіями в країні накивав кудись п’ятами і тепер тут ловлять всі охочі.

Глибина тут не велика, десь до метра. І все плесо вкрите плямами рослини жовтої куби́шки. Тобто весь ставок в лататті.
Ми спочатку сіли на першому місці від дороги, але там було не зовсім комфортно для ніг і зовсім мілковато, то ж ми змістились вперед до великого схилу. Там вже сиділи інші рибалки без результатів.

Рельєф дна був тут абсолютно однаковим, тому я обрав собі місце відразу біля латаття і закормив його чудовою прикормкою. Одну вудку зарядив хробаком(жодного клювання за вечір), другу мастиркою(теж жодного клювання), третю опаришами(кілька плотвичок). Потім ще пробував ловити на манку-бовтянку, але нічого не клювало 🙁

В цей же час мій сусід справа закормив кілька місць попід дальнім лататтям макухою і на манку почав тягати карасиків! Він мені сказав, що рибалить тут щотижня, і його знайомі теж. То клює зараз гірше, ніж весно. Карась приблизно стандартний трохи більше долоні. Але попадаються й більші екземпляри, був навіть один на 800 грам. Також на його очах кілька разів діставали звідси й поодиноких кількакілограмових карпів. Всі ловлять на вудки та спутніки.

Коротше в мене так нічого і не клювало, і мене конкретно пробирала заздрість до мого сусіда 🙂 На додачу я ще й дуже сильно заплутав між собою дві свої вудки, то сидів ще й півгодини в сутінках щось там розплутував. Вкінці довелось просто все порізати і мотати заново. Коротше, настрій пропав зовсім. На спутніки теж не було жодного клювання. Пішов я спати. В цей же час мої компаньйони впіймали кілька карасиків на донні вудки.
Зранку кльову в мене теж на вудки не було. Я помилився з конкретним місцем рибалки і до того ж місцевій рибі мабуть не прийшлась до смаку моя прикормка. Попереднє речення є заключенням про всю мою рибалку.
Ще варто додати, що у мене на фідер жодного клювання взагалі не було! І ввечері на хробачка я спіймав лише окунця, більше хробаком ніхто так і не поцікавився.

А от Володимир періодично витягував карасів. Він в пружини напихав дешеву універсальну прикормку + фішдрім “Гейзер”. На два повідки чіпляв маленький пінопласт світло-зеленого кольору. Ще він пробував ловити на прикормку “Товстолоб-Амур” — клювала так само. Пізніше я в нього взяв його прикормки і замінив мастирку в своєму спутніку. І що б ви думали? Витягнув так два карасі!

Ярослав на фідер спіймав до десятка карасиків також, на вудки в нього такий же глухарь як і в мене, хоча він сидів навіть з світлячками до пізньої ночі.
Далі в нас була смачнюща рибальська юшка від Володі і після цього ми вже зібрались додому.

Висновки:

• На моє місце з поплавками риба не підійшла.
• Сусід з-попід латаття на відстані метрів 15 від берегу успішно тягав карасів на манку.
• Володимир на смоктухи насмикав риби.
• Озеро і природа тут гарні, але й щоб зловити рибу потрібно щось тут таки вивчити і пристосуватися.

Всі фото з рибалки: