Бочаниця, 31.07-01.08.2014

Компаньйони: Ярослав Грабар.

Погода: ясно і спекотно +31. Вітер південного напрямку. Тиск 749 мм.рт.ст..

Рівень води: норма.

Час ловлі: з 19:30 до 10:30. Вночі не ловив.

Місце: пірс №14, в Славіка №13.

Вартість рибалки: 80 гривень з острову, 60 з берегу.

Зловлено:  мною десь 7 карасиків, кілька плотвичок(всі вони клюнули на вудку) і один окунець. Було в мене ще три сході карасів, всі через мою лінь. А от Ярослав начовп 28 карасів (кожен не менше як 300 грам) і одного карпа на півтора кілограми

Наживка: майже всі карасі зловлені на опариші. Я також застосовував венгерське тісто cucc pufi, риболовні гранули, мастирку на спутніках.

Прикормка: на фідері Traper “Kapriowate wody stojace” з додаванням вареного гороху і атрактанту Tandem Baits “Gel Banan” – всі карасі на нього, на пікері Sensas 3000 karpes – не клювало. Також я ще пробував ловити на метод з прикормкою Трофей “Полуниця метод мікс” – жодного клювання

Снасті: пікер, фідер, тяжкий фідер, спутніки(на які було аж одне клювання карася).

Розділимо звіт на дві частини, від мене і від Ярослава.

Віктор Малафей:

Звонить мені Ярік і каже: “З жінкою щось не те, чомусь пускає на рибалку. Треба рвати поки можна!”. А я якраз був в Тучині. Виїжджати відразу по приїзді. Ну що ж, прикормка готова, опаришів так багато, що хоча можна самому трохи поїсти. Тре їхати!

Ввечері майже нічого не клювало, як завжди. Спіймав лише відразу ж окуня на фідер і потім ще карасика. Добряче закормив місце і закинув спутніки.
Вночі було клювання в 02:25, але через те, що я не мав нормального ліхтарика з собою і втому після рибалки в Тучині, ловити я не став, а ліг спати.

З самого ранку в мене клювало дуже слабенько. Сусіди справа на моїх очах човном дістали карпа на десять кілограм. Правда вони завозили свої снасті метрів 200-250 від берегу.
Як стало відомо в цей же час у Ярослава нормально клювало. Тому я вирішив щось змінювати. В годівничку насипав 3-4 опариша, а на гачок ставив лише самих свіжих і нових личинок, а не з холодильника з минулих рибалок. Після цього в мене теж почали відбуватися покльовки.

На поплавчанку клювала виключно плотва, не допомогла ні прикормка, ні варена кукурудза. На пікер не було жодного клювання взагалі. Я вкотре переконався, що дальність закиду на цій водоймі вирішує дуже і дуже багато.

Мені було доволі незручно закидувати снасті, тому що відразу за моєю спиною нависали гілки дерев. Я навіть втратив при закиді дві оснастки. Саме через це я не міг кидати так далеко, як хотілося 🙁
На тяжкий фідер теж не було жодної покльовки! Кошмар якийсь. Пізніше вдома я проаналізував ситуацію, що склалась і зрозумів, що сусіди просто перекрили хід риби в мій сектор своїми снастями. Я навіть намалював приблизну схему, на якій видно, що до мого 14-го місця риби просто не потрпаляла. Бо карпятники зліва завезли свої снасті за хмари, а Славік кидав фідером 3.90 на метрів 60-70 від берегу.

Ось і все. Ще три карасі я втратив, бо був лінивий і неуважний. Один не витягнув без підсака, другий заплутався в лісці під пірсом і ще один випригнув з підсака вже на березі 🙂

Ярослав Грабар:

Пірс свій я замовив завчасно, за день до рибалки. Взяв номер 13. Ніяких особливих секретів щодо цього пірса у мене нема, вибрав навмання.
Приїхали ми після 19:00. Хотілося трохи раніше, але на роботі була довготривала нарада (в наших термінах – “мітинг”).

Почав рибалку я з наступного: дістав і закинув одну вудку на глуху оснастку, на гачку перловчина.
Далі підсак – як ритуал. Садок, відверто кажучи, дістаю лише після першої зловленої рибини.
Далі замісив прикормку. Флагман Макуха – сама дешева, мабуть, але я за це літо так і не переконався в необхідності дорожчої.

Далі ще один ритуал – залізти в воду і прозондувати дно. Зондування показало, що вздовж пірсу на глибині мені до шиї дно в “смітті” – старий очерет, одна велика камінюка, і т.п. Чисте дно я знайшов справа, але там була малесенька “галявинка” – там встановив маркер. Той маркер згодом, коли налетів вітер і піднялася хвиля, віднесло в невідомому напрямку. Хоч місце я запам’ятав, та прикормлювання оного та закидання туди ніяких результатів не принесли.
Далі я спорядив перший фідер – асиметрична петля, повідок Ø 0,19, гачок №12, годівничка 40 гр. І закинув, згідно порад, якомога далі. Вітя казав, що я кидав на 90 метрів, але я щось скромнішої думки про себе. Але, в загальному, кидав щосили, намагаючить більш-менш тримати напрямок. На другий фідер я, проявивши слабину, поставив “смерть карасю”. Мастирка і кульки Cook Puffy.

Результат рибалки більше ніж задовільний. Впіймав одного карпа на 1502 гр, і 28 карасиків вагою від 330 до 504 гр. Точно поміряти весь улов у мене не було необхідності, але приблизна оцінка – біля 10 кг риби.

 

Мабуть, це була найкраща моя рибалка цього літа. І не просто по кількості риби, а швидше по тому, наскільки стабільно і впевнено і рівномірно клював “гарний” карась, даючи можливість як відпочити після чергового “перенаживляння”, так і попрацювати, виважуючи карасів по 500 гр.

Відео з уловом:

Кінець 🙂

Всі фото з рибалки: