Бочаниця, 17-18.06.2014

Компаньйони: Ярослав Грабар.

Погода: мінливе небо: то багато хмар, то чисто, то хмари на фоні інших хмар, а під кінець рибалки чисті білі хмаринки. Вітер першого дня був здебільшого східним, а наступного дня північно-західним 6 м/с. Температура +18, а от вночі холодно. Тиск 741 мм.рт.ст..

Рівень води: дуже високий.

Час ловлі: з 19:00 до 13:30. Вночі не ловив.

Місце: пірс №5, а в Ярослава №4.

Вартість рибалки: 80 гривень.

Зловлено:  мною більше семи кілограм карасів та плотви, два окуні і два невеликих карпа.

Наживка: опариші, венгерське тісто cucc pufi, мастирка на спутніках. Пробував також і кукурудзу і горох і хробаки і риболовні гранули. Але найкраще карасі клювали все-таки на опариша.

Прикормка: на методі Sonubaits “Super carp method mix”, на фідері Traper “Kapriowate wody stojace”, на пікері прикормка з цієї рибалки.

Снасті: пікер, фідер, тяжкий фідер, вудки, спутніки. Коротше, дуже багато снастей шукали ключик до водойми і вподобання риби цього дня. Карасі ловились майже виключно на фідер. Лише пару невеличких витягнуто на спутінки.

Мали ми на роботі цілим колективом поїхати на відпочинок типу “рибалка”. Всі думали, планували, щось вирішували. Але в кінці кінців поїхали аж двоє людей: я і Ярослав 🙂

Приїхали, зайняли попередньо замовленні місця і “швиденько” почали розгортати всі свої снасті. Вибрали ми ці місця через вітер, який саме тут не буде створювати нам великих хвиль.
“Поплавчане” місце я прикормлював лише горохом та пшеницею. Ближню дистанцію складною прикормкою з солодко-мясною ароматикою. Середню дистанцію траперівською прикормкою для стоячих водойм і коропових риб з додаванням смаженої меленої коноплі і бананового гелевого атрактанту. Дальню ж дистанцію кормив суто спеціальною методною прикормкою від іменитого виробнику Sonubaits з запахом котячого корму.

Як завжди на всіх моїх рибалках в Бочаниці цілий вечір клювала виключно плотва. Ну чому, чому коли ми приїжджаємо з нічівлею в перший день не клюють карасі чи карпи? Куди вони всі від нас діваються?! Який сенс тоді їхати з вечора, якщо на карасів можна розраховувати лише зранку? Нерозумію. Але якби там не було ввечері клювала лише плотвичка. Розмір був до долоньки.
Лише один вийняток, ось цей карасик 🙂

Хочу минулого свого разу Ярослав дуже успішно рибалив вночі, цієї ночі всі снасті стояли дубом. Я чекав-чекав на кльов, але все дарма. З настанням темноти кльов плотви відрізало, а кльов карасів так і не розпочався. Хоча було одне виключення. Десь в районі одинадцятої вечора, після того як ми повечеряли я знайшов свою поплавчанку (з наживкою типу варений горох) затягнутою в комиші. Довелось поплавати 🙂 Але далі скільки я не сидів над снастями, так нічого й не клювало. Закон підлості в дії.

Добряче змерзнувши сидячи на пірсі я поліз мерзнути в спальний мішок. Натягнув на себе все, що тільки мав, але все одно було трохи холоднувати. Кілька разів я просинався від холоду. Ну, але якось перебув я ту зимну червневу ніч.

Зранку виявив всі свої наживки з’їденими, але ніде риба не засіклась. Сів за фідери і перенаживив всі спутніки. Почав клювати карась, але не дуже то й інтенсивно. Кльов я б оцінив би на “так собі”. Лише на поплавчанку плотва клювала просто відмінно і на убій. Тому я начепив на поплавок горох з розрахунком на більшу рибу, і плотва (більша) клювала на той горох. Жодного карпа чи карася на поплавок.

Карасики на фідері поклювали десь до восьмої ранку, а потім була перерва в кльові до години десятої. Що я помітив, на фідер клювало набагато краще ніж на пікер. На метод майже не клювало взагалі. За всю рибалку аж три покльовки, реалізована мною була лише одна — карпик десь з півклограма. А ось на фідер попадались справжні бочаницькі красені-карасені. Дуже радували своєю поведінкою при виважуванні, аж серце йохкало.

Коли була оця перерва в кльові, що тривала десь години дві-три я вже й не знав, що робити. Перезакиди і підгодовування місця ніяк не допомагали. Зміна повідків, гачків на менші теж. Тому я вирішив задіяти старий-добрий перевірений поколіннями метод покращення кльву на рибалці — пішов в туалет зробити чорну справу, благо господарі ставка набудували тут кілька кабінок. І о чудо, ви не повірите, але реально допомогло! З десятої години карась проклюнувся, а плотва майже не діставала мене.

Карась клював хоча й рідко, але стабільно. Час від часу влітали особини грам по 350, але в основному була грам на 200.
В цей же час у мого напарника кльову на фідер не було, він не став паритись і просто відвів душу на маховій вудці по плотві. Я не знаю скільки штук він її наловив на кукурудзу, мабуть 100500 🙂

Ну ось власне і все. Рибалка видалась дуже трудовою й тяжкою. Я постійно щось змінював, бігав, вставав й сідав. Переоснащував снасті, змінював якісь підходи. Намучився коротше. Тепер на наступний день мені ой як болять ноги.
Спутніки нічого хорошого не принесли. На них клювало слабенько, хоча я використовував 4 різних види наживки й різні-різні насадки там. Найкраще себе проявила мастирка з часником — саме на неї було найбільше покльовок карася.

Коли ми вже почали збиратись, то я застосував безвідмовну тактику тут: наживляв на гачок по 5-10 опаришів. Покльовку доводилось чекати довго, але клював 100% великий риб і з величезною жадібністю, що аж фідер гнуло дугою до води. Це дуже радувало 🙂

Відео з уловом:

Трохи не забув написати: того дня ніхто з рибалок на острові нічого толком крім плотви й не наловив. Лише декому пощастило взявти пару карпиків, й не лише тому, що вони завозять снасті човнами за 200 метрів і добряче там все горохом кормлять. Так що в нас був доволі таки не поганий результат.
Коли я вже попаду сюди на рибалку, щоб тягати одним фідерем безтурботно раз за разом карасів? А то не рибалка виходить, а якась сумлінна тяжка праця по пошуку рибі і її перехитренню з відсіканням плотви 🙂

Всі фото з рибалки: