Бочаниця, 04-05 червня 2014

Місце риболовлі: Бочаниця

Початок рибалки: черв. 04, 2014 21:00

Кінець рибалки: черв. 05, 2014 07:00

Тип рибалки: Поплавок, Фідер

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Карась срібний2.00010Опариш, Перловка

Час ловлі: з 21:00 середи, 04 червня до 07:00 четверга, 05 червня 2014 р.
Місце: пірс номер 25.
Улов: 1 карп і до 10-тка карасиків.
Відпущено: 1 рак, плотва, карасі.
Наживка: опариші, кукурудза, мастирка, перловка, черв’як.

Вирвався на рибалку в будень. В принципі, як і завжди. Розраховував з погодою наступним чином: до середи кілька днів дощило/було хмарно/вітряно, отже риба не харчувалася; в середу трохи розпогодилося після обіду, значить десь в четвер зголодніла риба почне клювати, отже можна дути. Але в четвер наніч ніяк… Тому поїхав в середу.

Приїхав досить пізно, було за 8-му. Вибрав пірс №25. Пів години топтався біля охоронців, поки домовився і заплатив. Потім, правда, вони знову підходили, але, на щастя, впізнали. Переніс речі. В людей, як завше, не клювало – плотва і тиша.

На місці зайнявся неочікуваною справою: на фотіку лишалося 3 фотки до повної картки пам’яті, тому замість розкладати вудки, розклав ноут і перекинув фотки на жорсткий диск.

До заходу сонця лишалося небагато. В авральному темпі почав розкладати свою улюблену вудку на глуху оснастку. Виявив відламаний кінчик за кілька міліметрів від конектора. Вудку в чохол, її місце зайняла 5-тиметрова махалка. Перловку, щойно висипану з термоса і трішки перепарену, на гачок – вудку в воду.

Плотва не забарилася. Потім ще одна… Потім наживив кукурудзу і облишив. Зайнявся фідерами, підставками під них (як не дивно, але пірс просто всіяно різного діаметру дирочками, швидше за все саме для стійок, хіба може якихось род-подів), остастками, повідками, ліхтариком, який, як завжди, “вимахувався”, котушками (на тих двох, де у мене ліска, пометрово від краю вручну відірвав десь до 10 метрів – зіпсувалася, мабуть від тертя, хоча схиляюся до думки, що від часу, бо міняв на нову роки 4 назад) і т.п.


Закидати фідери довелося вже після заходу сонця. Але все було не дарма. Ну, відносно. Ще до півночі мені клюнуло 2 чи 3 дуже залікові карасі.


Потім ще й рак завітав на суходіл. По-помучився я, витягаючи 14-тий ґамакатсу з його пащі. І це не беручи істоту до рук.

В зв’язку з сімейними обставинами, скручуватися довелося о 7-й годині ранку. Свою частку рибацького щастя я таки отримав. Але черговий раз переконався, що складатися додому – це самий неприємний момент. От би мати “по щучому велінню”!


Коментарі