Відкриття сезону 2017. Реванш.

Звіт Відкриття сезону 2017. Реванш.




Вже склалася традиція що риболовний сезон розпочинаю за тиждень до Великодня. Минулого року мені не вдалося повноцінно відкрити сезон виїхавши на Прилбичі, про що було написано раніше. Проте цього виїзду я особливо не переживав і не переймався результатом сесії. Всю відповідальність по організації рибалки взяв на себе мій товариш та напарник, мені ж лишалося тільки приїхати в Луцьк і вже звідти рушити на водойму. Цього року було прийняте рішення відкривати сезон в Кричевичах, до цього часу мені довелося вже відвідати дане озеро раз чи два, але поза минулого року (коли дане озеро тільки починали розвивати). За два роки озеро змінилося кардинально, було пророблено багато роботи, добре зариблено водойму. З того часу як я був в Кричевичах тільки умовно розмічали сектори викосивши прогалини камиша для зручності закидання та виважування риби, хоча під водою стирчав ліс з штрупаків в яких постійно лишалися оснастки. Все дно озера було встеллено водоростями.




Минуло два роки, під’їхавши до озера, я був приємно шокований, в кожному секторі помости на яких можна розмістити не тільки род под, а й палатку зі своїм необхідним арсеналом, віднедавна заведена електрика в кожен сектор (телефони, планшети, ноутбуки, світло можна підключати без проблем і користуватися), в деяких секторах стоять бесідки. По периметру водойми розставлені стовпи з освітленням, які при потребі можна вимкнути. Під’їжджаючи до сектору де нам доведеться рибалити, помітив окремо відведене місце на суші з розміткою для дальності- точності. Ну і саме головне, за два роки було зариблено водойму великою кількістю риби. Озеро просто супер.




Під’їхавши в сектор помалу почали розкладатися та готувати табір для комфортного перебування нашої компанії на дві доби. Приємні клопоти, глибоко в душі яка була наповнена свіжим повітрям та звуками які лунали з лісу навколо озера, перегукуючись сплесками риби яка скидалася по всьому плесу озера, хотілося почути звук сигналізатора який порушивши всю цю ідилію і підкинув би довгоочікувану дозу адреналіну в організм. Погода сприяла всьому нашому перебуванню на Кричевичах.





Розклалися, закинули снасті і почали помалу готувати прикормку. Ловити і тестувати вирішили продукцію фірми Pelzer серію Sushi та MTX+, вирішили розділити на дві точки я тестую Pelzer Sushi (з якими я пролетів як фанера минулого року на тренуванні та відкритті риболовного сезону на Прилбичах), але того року багато чого ми навіть не мали в наявності по даним лінійкам які тестували. Цього ж року я вирішив дати бій і обловити Северина на Pelzer Sushi, тому між собою ми організували міні батл, яка програма переможе. Готуємо прикормку, кожен на відповідно до своєї лінійки. Невеличкий закорм і в очікувані того адреналінового звуку. Який довелося чекати до темної ночі.
А до того як завжди смачна вечеря під шашличок який приготував нам наш новий товариш Іван, який тільки розпочинає свій шлях в цьому досить цікавому виді дозвілля, та віскі яке Северин мені беріг пів року. Як завжди жарти, історії милування заходом сонця і взагалі приємна компанія, в якій ніколи не думається про сон. Але риб теж потребує уваги, тому пере закидання пару бойликів із кобри і все пошук того заповітного ключика який дасть нам відкрити дверку до Кричевичських риб. Перший звук сигналізатора нам довелося почути близько 2.00 ночі, мозок ще не забув цього сигналу і на автоматі сон пропадає, в пошуках чобіт на ноги та ліхтарика мчиш до род поду. Риб відізвався на прикормку та насадку Северина, виважування і риба в маті. Зі сторони важко було не помітити радість і трішки зверхність Северина, що він розмочився, рибка відізвалася на його прикормку і він лідирує в нашому батлі. Я ж не падаючи духом вірю в те що роблю, пере закид і далі в очікуванні. Протягом ночі нам вдалося підняти ще декілька риб але результат був 3-1 на користь Северина.



Настав ранок, готуємо наступну порцію закорму, та підбираю насадку. Десь ближче до обіду я підібрав насадку на яку почав відкликатися місцевий риб. До того Северин вже відірвався і поволі підловлював. Протягом невеликого десяти хвилин я отримую три покльовки з своє точки і на одне і те ж саме вудилище (не встигаючи приземлитися оснастка дна, відразу ж запрацьовував сигналізатор), насадку підібрано, розловлюю точку, риба почала відгукуватися все частіше і я поступово та впевнено почав доганяти Северина. Постійне докормлювання після кожної риби та закорм вранці, в обід та ввечері. Ми вийшли на такий темп та нам вдалося як кажуть ввімкнути всі вудилища, працювали всі прути. Риба реагувала на дві кормові програми, але дух змагання не згасав і кожен боровся за кожну рибку, але працювали як єдиний злагоджений механізм (допомога в підсачуванні, в’язані оснасток, та стіків) навіть не обговорювалася кожен допомагав один одному як міг. По обіді писк сигналізатора на одному з моїх прутів і відчуваю що щось потужне стравлює жилку з моєї котушки і прут Orient Chameleon, який не досить відчуває рибу до 4-5 кг., починає гнутися в голові розуміння, що там може бути рекорд нашої сесії, акуратно виважую та не форсую даю рибці погуляти, а собі отримати більше кайфу від виважування. До того більшість риб спійманих нами була до 5 кг., так званий місцевий «лаваш» - лисі коропці які минулого року були в районі 2 кг. Виважування і рибка в підсаці, вага показала 8.500, клас біг фіш даної сесії і він в моєму активі, радості не було меж, хоча штани були сухі і чисті. Всю статистику та періодичність клювання записував Северин, і зберігав той блокнотик подалі від мене, щоб я не дізнався хто перемагає. Я ж починав набирати оберти на успішно ловити на підібраний мною ключик, а Северин тихенько та непомітно хотів дізнатися на що я ловлю, і випробувати насадку з свого кормового п’ятна. Згодом я помітив що все ж таки полетів мій секретний ключик висячий на поводку Северина в воду, хоча від експериментував теж і підбирав ще якісь можливі варіанти в збільшенні частоти клювання та розмірі риби. На протязі дня Северин підняв теж крупну рибу в районі 7,500 вся інша риба в нашому заліку протягом сесії складала 3-4 кг., і поодинокі винятки. Що цікаво протягом всієї рибалки не було спійманого жодного амура, який робить теж мерву. Рибка ловилася ми постійно пере закидалися виважували, підсачили, так і пролетів день в постійному русі. Погода як кажуть шептала, сонечко, вітерець просто ідилія.



Поступово почало сідати сонце. Ми почали готувати вечерю і зібравшись вже в традиційному складі на цій сесії, а саме Іван який приїхав зі мною з Рівного теж склав нам компанію. Посиділи, пожартували, поділившись емоціями якими були сповнені протягом всього дня, поступово напхавши шлунки смачною вечерею почали розходитися по своїм барлогам. День був напрочуд вдалим для кожного з нас. Всі сподівання були на ніч, як поведуть себе робочі насадки в денну пору, і чи вдасця підібрати ключик на ніч. Вітер всю ніч був в лице і досить непоганий, проте сигналізатори мовчали, і вже почали снитися сни, які в 2.00 ночі перервав звук сигналізатора. Тенденція чи випадковий збіг обставин, до другої ночі ні піка, і тільки о 2.00 починався рух, але протягом в ночі таких клювань було не багато.
Сонце почало підніматися і ми теж, ранкова кава і збори всього карпового гамузу, оскільки ще ввечері було прийнято рішення збиратися вранці, через зміну погоди та можливі дощі. А везти свій скарб мокрим не хотілося. Проте рибки активізувалися і продовжували клювати. Северин заховав свій блокнот куди записував всі покльовки та вагу риби, і не дав подивитися хто, кого.



З сходом сонця погода погіршувалася і почав накрапати дощ. Мені вдалося спіймати ще декілька риб, і думаю якби ми пожертвували сухими речами і лишилися, то половили б ще непогано. Але хорошого по трошку. Всі відкрили сезон, пополоскали оснастки, розім’ялися, відпочили ну і звісно непогано відловилися. В нашому заліку за півтори доби було спіймано 31 короп з них найбільший 8,500 та 7,500 решта в районі 3-5 кг.
Сповнені вражень вирушили до дому. Протягом всієї дороги лив дощ і в голові літали думки, що краще сухо із 31 рибою в активі, ніж мокро з хто знає скільки рибами та простудою в активі….
До зустрічі на водоймах…

[Valldemar]