оз. Старомильськ, м. Здолбунів

Рибалка вийшла спонтанною, а від того тіки приємнішою. Отож вставши зранку та виглянувши за вікно вирішив, що університет сьогодні "попостить" і почав збиратись на рибалку. СМС-ки друзям з пропозицією порибалити залишалися без відповіді, тому почав збиратися сам. Поки те, поки се і десь лише о 10 вийшов з дому. Да погодка була просто клас.  
По дорозі на лодочну уже уявляв, що хвилин 20 піде тіки на вичерпування води з човна, но благо в рибацкому ящіку виявилося відро і все пройшло швидше.
Вичерпався, отшвартувався і погріб в вершину озера - на свої улюблені місця. В планах було попробувати половити окуня, але після перевірки найперспективніших місць на весь робочий сілікончік жодного удару. Потім на блесну, на Джексоновского карася і ше на блесну - ноль, і бажання дальше охотиться за уявними окунями пропало. Зібрав другий спінінг і знову ж таки відбрав пару улюблених віброхвостів, воблерів і в бой. Но в вершині ні на гибині, ні під берегом ні удара. На горизинті тим часом вирісовується ще один спінінгіст, який вперто полоще міношки, но думаю зараз та й на глибині порядка 2-2,5 метрів вони не кращий варіант. Вообщим в нього було пусто і так до кінця рибалки й залишилося. Тим часом піднявся приємний вітерець, який дав змогу повільно дрейфувати та пустив невеличку рябь по воді. І от на очередному такому пропливі за вітерцем приблизно на середині озера довгоочікуваний удар, підсічка - єсть. Да взяла треба сказать метрах в 10 від лодки і десь в півводи, відтого була тільки більш жвавою, но пару маньовров спіном, беру подхват і вона в лодці.
 
Сусід-спінінгіст все це бачив і благополучно прокрутився в місцях де я зловив години 3, но глухо. Я ж потихеньку погріб ближче до лодочної міняючи сілікончік. По дорозі зустрів одного "завсегдателя" Старомильська з десь 15 кружками но в нього глухо. Казав зранку мав два переворота ближче до середини, но холостих. Перекинуль парой слов про футбол і я погріб дальше. По дорозі ще один спінінгіст - на цей раз любитель колебалок, питаю "ну як" у відповідь "ноль". Вже біля лодочної вирішую трошки подрейфовать на глибшому і заробляю ще один удар. Да давненько я не друшляв таку покльовку. Класний, звонкій удар та і подсечка вчасно, і кисть напружено тримала спінінг, но мімо. Прям містіка. Но нада сказать покльовка була на першій же ступеньці і перед самим касанням дна, тоїсть треба так понімать, що пока я відчув удар, і відповідно поки підічка дойшла по шнуру безпосередньо до джиги, риба поняла шо це розвод. Після цього заробив, все таки, один явно окунячий ударчик, но видно віброхвост з крючком були явно не в весовій категорії клюнувшого окуня. Зібрався і в 16 був дома, а в цілому дуже класно провів на диво погожий день.

Удачі.

[kurs]