Риба не активна

ьгодні вирушили з бандою в 5 чоловік вигравати Кубок Панталії, як виявилося, Кубок має відбутися аж через тиждень, тобто 9 березня (інформація яку нам надали виявилася неправдивою...(( ), після сумної звістки вирішили просто потренуватися. Вітер 7-12 м/с давав про себе знати, закидати приманку, а тим більш легку, було можливим лише з однієї сторони водойми по вітру. До обіду в Юри Півня в активі був один окунець близько 20-25 грамів та зачеплена за око плотвиця вагою близько 12-15 грамів. За обідом підбиваємо підсумки 1-го етапу а-ля "мультикубка", Юра - перший, та тягне на "золото" в особистому заліку, всі решта ділимо з 5-го по 2-ге місце =)))...поки...!
Після "перекуса", по "зеленому" свистку починаємо 2-й етап "супермультилайтового кубка" під кодовою назвою "Володарі батогів ", займаємо місця на кладках та починаємо борознити простір акваторії. Незважаючи на те, що тільки-тільки почалася весна, донної трави на водоймі вже хватає, при проводці приманки біля бровки, явно напружуєшся та намагаєшся уявно перетворити її слабкі зачепи за травичку на ударчики хижачка, адже нічого іншого у випадку такого неклювання не залишається робити =)). Незнаючи картину на водоймі, беруся припустити, що щупачок віднерестився і стоїть дубом - хворіє. Або ж залишається версія з погодою - тиск протягом дня скаче, як дядько, за пів-години на водоймі можна було спостерігати тепле сонячне випромінювання, дощ, сніг з дощем та просто сніг, який через 2-3 хвилини змінювався знову ж на сонце. Різкі зміни мали місце, але взагалом можно було миритися з погодою.
Вернемося до нашіх баранів... годині об 11-й, можливо ближче до 12-ї на одній з кладочок на першій проводці, біля вищезгаданої травички відчуваю чітке барахтання хижачка на другому боці моєї снасті, через момент бачу щупачка, який намагається своїми стандартними ривочками звільнитися від рапалівського трійничка, якого він загриз аж до зябер...наївний...але я йому це прощаю, маючи маленький вік від народження, він ще невстиг познайомитися з брендовими фірмами-виробниками рибальських снастей та відчути їхню досконалість =))

Через декілька хвилин після відкриття мною (для себе) сезону весняного спіннінга, бригада "ух" кличе на підбиття підсумків 2-го етапу...
Не буду розповідати в подробицях, як зустрічали чемпіона "супермультилайтового кубку", а також володаря дерев"яного батога - мене, але було дуже весело, маленький трофейчик приніс нам немало приємних моментів, а саме - ми прикололися та влаштували нагородження з врученням призів "від світових брендів".
На березі знайшлася лише одна чиста та блискуча медаль (кришка з консервної банки), тому медалі за 2-ге та 3-тє місце вирішили не шукати.

Після нагородження медаллю на мене чекав справжній сюрприз - представник салону "Арсенал" Антон Лисиця виставив в якості призу спіннінгове вудлище від світового бренду "Гаррі Луміс" (зроблене з сухих, але майстерно підібраних ним на березі дерев"ячок), яке "лягало в руку" як неможна "краще" =))
Петро Фічук пред обїєктивом фотоаппарату також мав чим нагородити мене харошого - немало пляшок від різних виробників лікеро-горільчаної продукції тако ж чекало на мене в якості призу!)))

Далі було море сміху, теплих, прикольних вражень та відчуття гордості за нашу компанію, адже ніхто не почав "слинити" по типу "...їдемо додому, змагань немає, холодно, вітер і т.і." Після нагородження, як ведеться - фото призерів, доречі третім призером - бронзовим володарем дерев"яного батога став Антоха Лисиця, а вирішилося це тому, що в нього ніби-то, як йому здалося, скоріше усього "була покльовка", навіть і за те, що Тохін не розгубився і відразу знайшов вихід з положення, він був достойний а-ля "бронзи"!=)

Залишивши фотоаппарат в спокої, після знову ж маленького перекуса, виходимо ще раз спробувати долю на Панталійській землі, але більше фортуна нам до кінця рибалки не усміхнулася.
Подякувавши Нептуну за мінімально можливий улов, матінці природі - за те, що вітром не поздувало у воду ми вирушили в напрямку "портового" города Рівне до власних домівок - харош вже було рибу лякати...

P.S. Якщо серйозно, всю рибалку можно описати декількома словами: риба не активна, в березі її немає (як хижака так і малька), якщо якесь чудо і буде брати, то це буде карандашик, який ще "невміє" нереститися. Що ж, сподіваємося на те, що до 9 березня хоч якась частина хижака що віднерестився, нарешті активізується. З другої сторони, мене беруть "смутные сомненья" на рахунок того, що взагалі він вже віднерестився...

[KYM]