Лисин, 17.11.2012
Місце риболовлі: Стир, с.Лисин
Початок риболовлі: лист. 17, 2012 09:30
Кінець риболовлі: лист. 17, 2012 14:00
Тип риболовлі: Спінінг
     
|
Компаньйони: відсутні. Погода: холодно, температура трішки вища нуля. Небо все затягнуте сірими хамарами, доволі неприємний північно-східний вітер. Тиск 1000 гПа. Висока вологість повітря. Рівень води: найнижчий, який тут буває. Час ловлі: 09:30 до 14:00 Місце: річка Стир в районі сіл Лисин, Вичавки, Лопавше. Зловлено: нічого. Наживка: віброхвіст колоьору машинне масло-фіолетовий Manns Predator, Spinex Lady, воблер Bomber Model B, білий твістер, вертушка Aglia Long 1+. Прикормка: відсутня, це ж спінінгова ловля. Снасті: спінінг Shimano Catana з тестом 10-25 грам. Випала нагода порибалити наприкінці року в тепер уже рідних місцях. Погода звісно не радувала, але краще ловити рибу, ніж займатися якимись дурницями, чи не так? Я вже як натренований шпигун-розвідник заходжу в маршрутку Рівне-Лисин і відразу вирубаюсь на дві з половиною години 🙂 Як приїхав на місце, то зарядився гарячим супчиком і вперед, по трофеї!
 В дворі я помітив, що вода у балії геть вся покрита льовою кіркою. А термометер показував +3. Коли підійшов до річки, то холод так пробрав всього, капець. А я був вдягнений добре, в троє штанів, дві кофти та бушлат. Всю рибалку не знімав перчаток з рук. БРР!!
 Рівень води був дуже й дуже низьким. В деяких місцях берег був весь в багні і свіжій грязюці. Це говорить про те, що зовсім недавно тут ще була вода. Відповідно рівень понизився нещодавно, і за таких умов розраховувати на кльов, ще й з моєю майстерністю, було годі. То ж я спокійненько собі ходив по знайомим місцям і пробував різні снасті й характери проводок.
 На місці зі зворотньою течією, неподалік від входу у здоровенну яму на пратві, я виявив окунів. Вода була мала та ще й прозора. Тож вони мене бачили з далеку і відразу ховались в глибину. Але через декілька хвилин знову ставали на це ж місце. То я акуратненько з-за висохшого комишика пробував їх зловити на твістер, вертушку… Все без результатно. Їх це абсолютно не цікавило. Лише якісь рибинки ледве більші за приманку переслідували її до самого берега. Пробував також дьоргати блесну до верху, як на зимовій риболовлі, без толку. Ех, де б набратись майстерності і викривити радіус кривизни рук? Потім я поставив коливалку і пішов обловлювати ріку в напрямку великих ям на повороті, де планував злапати судака на віброхвіст 🙂 Як ви вже, шановні читачі, здогадались ніякого судака я там не піймав. Лише обламав одну джиг-головку та витягнув чиюсь обірвану снасть.
 Потім я ще поставив воблера і поутюжив ріку в районі, де минулого разу взяв окуня. Без толку. Фактично ця рибалка виявилась такою ж, як і рік назад в цьому ж місці. Лише тоді я хоч якісь клювання відчував. Намерзся, находився, накидався й стомився. Шкода, що жодної покльовки так і не заробив. Зате порибалив. |