Бочаниця, 05-06.07.2012
Місце риболовлі: Бочаниця
Початок риболовлі: лип. 05, 2012 19:30
Кінець риболовлі: лип. 06, 2012 11:15
Тип риболовлі: Поплавок, Пружини-смоктухи, Фідер
| Риба яку було спіймано | Вага, кг | шт. | на що клювало |
|---|---|---|---|
| Карась сріблястий | 2.000 | 9 | Мастирка, Опариш |
| Плітка | 2.000 | 30 | Кукурудза, Мастирка |
| Червонопірка | 1.000 | 17 | Опариш |
| Окунь | 1 | Опариш |
           |
Компаньйони: Ярослав Грабар, Олександр Чернюк. Погода: слабкий південний вітер, тиск 987 мПа незмінний, небо без єдиної хмаринки, ніч не холодна і наступний день дуже жаркий. Рівень води: нижчий за норму сантиметрів на 15-20! Охоронець це пояснив тим, що “давно не було дощів”. Час ловлі: з 19:30 середи до 11:15 четверга. Місце: у мене пірс №14, Саша №13, Ярослав №15. Зловлено: мною десь до 5 кг риби, з яких лише десяток залікових а все решта краснопірка(велика) і плотва + 1 малий окунець. Саша взяв 1 чи 2 карасики і теж багато краснопірки. А от Ярослав упіймав 67 рибин, 18 з яких були карасів по грам 300 і більше. Краснопірки і карасів у нього, мабуть, було порівну. Наживка: опариші, горох, кукурудза, мастирка. Прикормка: власного виробництва з додаванням вареної кукурудзи, гороху, перловки,и ароматизатор FishDream “Big Fish”. Снасті: фідер, пікер, метод, спутніки, вудки. Ось і настав самий спекотний період літа. На вулиці саме пекло, і навіть не віриться, що минулого разу тут ми були ще весною. Як швидко біжить час. Нарешті ми виїхали на один з найулюбленіших ставків нашого краю, незважаючи на роботу, жінку і спеку 🙂 Стабільна літня погода прямо вмовляла поїхати на рибалку. Передзвонивши знайомим стало ясно – їхати на машині не вийде. Але маршруткою теж весело 😉 Домовивишись з Сашком RypSys на четвер ми почали готуватись. Саша відразу не хотів сюди їхати в Бочаницю, і все тягнув у село Федорівка. Казав, що в Бочаниці карасі майже не ловлять, все полонила плотва. Я, звичайно, йому не вірив. “Ловити треба уміти” – казав. Підготувались ми добре: всі можливі рослинні насадки, які я знаю, опариші, прикормки і т.п. І ось день X настав. Ледве вибувши на роботі до п’ятої вечора на всіх парах мчуся додому, адже маршрутівка Рівне-Глибочок виїзджає з автовокзалу об 18:20. Зібравши свої _необхідні_ речі просто ахнув. Як це все запхнути в маршрутку?
Нарядившись як новорічна ялинка я пошкандибав на зупинку. В дорозі зазвонив телефон, Ярослав каже: “Issues has been resolved, let’s rock fishing!”. Тобто він тільки саме в цей момент нарешті зміг вирішити всі свої робочі/сімейні проблеми і вже їде з нами на рибалку, МАШИНОЮ! Уррааа! Славік підкотив до зупинівки, Сашко приїхав на таксі(метрів 500), ми всі погрузили і з неймовірно піднесеним настроєм поїхали по щастя В Бочаниці май же всі місця на острові були зайнятими, і це в будній день. Уявляю що там буде творитись на день рибалки в ці вихідні. Мабуть будуть тулитись по троє на одному пірсі. Отже, ми зайняли підряд три пірси 13, 14, 15 і приступили до рибалки. Поки я розклав весь свій арсенал і наробив закормок минула, мабуть, добра година, ато й більше. Всі вудки закинуті, всі місця дуже закормлені. Два слова про закорм: фідерна зона кормилась моєю власною прикормкою з додаванням гороху, кукурудзи, перловки. А поплавцева зона кормилась суто крупною фракцією: горох, кукурудза кормова відварена, пелетс. Щоб не було пилюки, в надії на карася…
Ми пішли вечеряти, смажене м’ясо на вуглях, дружня компанія і рибальські історії. Класика жанру, що сказати. Клювань не було. Після того як настала темна глибока ніч, я виявив, що мій супер фонарик за двісті гривень лишився вдома! Добре, що хоч залишився запасний з ручним приводом, але ним доводилось весь час жужати, накручуючи динамо. І десь в цей час (десь друга година ночі) почало нарешті клювати у Славіка. Мені було добре видно його світлячки на поплавцях. У мене клювало гірше, ніж в Славіка, але заснути я не міг, то Славко постійно витягав з води рибу, і іноді таку велику, що плюхкало на 200 метрів навколо. Потім йому прийшла в голову ідея спробувати ловити на горох. Клювало! Риба лише велика, жодної плотви!
Коли кльов стихав ми підкидували прикормки і він знову відновлявся. Клювали також і карпики грам по 150-250, звичайно ми їх відразу ж відпускали. Так я й не міг заснути тієї ночі. До речі, всі фідери й донки простояли не тронутими. Зранку на фідер почала клювати плотва, тому я переробив снасть на метод і зарядив поп-апчиком. На нього не клювало, додав горошинку. Теж не клювало. Була одна покльовка з вечора на метод, але не підсіклось нічого. Клювало лише на вудки. Причому на горох лише карасі й карпики, а на кукурудзу плотва й краснопера.
Саша прокинувся зранку й повідомив, що всі його снасті спрацювали, фідер затягнуло в комиші, а у вудочці заплуталась летюча миша. Риби ніде не було. По мірі того, як сонечко піднімалось все вище кльов ставав все гіршим. У мене було ще одне прикольне клювання: на махову вудку вчепився коропець і вкрав її у воду. Довелось поплавати 🙂 Ще у Славіка клюнуло на горох щось здорове, але повідок вже не зміг втриматись і лопнув. Всім хто хоче половити плотву й красноперу залікових розмірів, можу сміло рекомендувати цю водойму. Найкраще клює на кукурудзу. Я навіть засняв як ефективно працював фідер у Саши: Загалом ми наловили риби, але не тієї, за якою приїхали 🙁 я взагалі впіймав лише пару карасів. Проте Славік дав жару і злапав 67 риб, більшу половину вночі на прості вудки! Задоволення він отримав масу. Я мабуть за ньго радий 🙂 Отже, висновки:
UPD: |
