 |
Компаньйони: Малафей Діма, Загорулько Олег та Ігор.
Погода: сонячна й літня. Тиск стабільний 993 гПа. Вітер слабенький, хмар майже не було.
Час ловлі: зранку, ввечері і вночі.
Місце: Старий Стир, Пратва, ями на річці Стир.
Зловлено: пару плотвичок, верховодка, підлящик, сом.
Наживка: опариші, хробаки, перловка, росяники.
Прикормка: салапінка.
Снасті: фідер, вудки.
Поїхали в село до тестя на всі вихідні. Погода обіцяла бути по-справжньому літньою та головне стабільною. Вперше разом зі мною на рибалку в тутешні Демидівські місця поїхав мій брат. Я його вговорив поїхати рибалити на сома.
День перший.
П’ятниця день: карасі і лини, стариця річки Стир.
Приїхали ми в село десь в обід, першим ділом налаштували поплавцеві вудки. Мій син дуже вже хотів порибалити, а брат купатись. То ж ми спочатку пішли на річку. Там я наживив опариша на чотирьохметровий мах і дав сину в руки. Клювати почало відразу, і перша в житті виловлена рибка мого синочка вже на березі. Моєму щастю немає меж 🙂 Звичайно ми відразу ж випустили верховодку назад в рідну стихію. Потім виловили ще два таких же екземплярчика. Спека була сильною, і ми пішли додому. Взяли макухи, гнойових хробаків і пішли з братом на старицю річки, яку тут всі називають “Старий Стир”
Води в ній, як і у самій річці прибуло дуже суттєво, сантиметрів з 40. Я сів на відносно мілкішій частині і барт під вербою, не глибше. Добре прикормивши місце я закинув дві вудки на хробака і одну на перловку. Була десь друга-третя година дня, сонце в зеніті, спека неймовірна. Риба, природньо, не клювала. Мого братуху зморило і він, засмагаючи, просто заснув. Я ж пильно стежив за попавцями в надії злапати линочка, або хоча б карася. Ну на крайній випадок ротана 🙂 Через деякий час побачив покльовку: поплавець почало виставляти, я зробив підсічку в потрібний момент, але дістав лишень обірваного хробака 🙁 Сонце пекло там сильно, що захотілось пити. Це бажання задурманювало розум, тому я збігав в сусіднє село Лопавше і з криниці приніс таку холодненьку і коштовну водичку. Відразу як я повернувся знову отримав клювання аналогічне до попереднього. Підсічка – і знову обірвані залишки хробака на гачку! Та йолки – палки. Щоб рибалити було цікавіше я увімкнув собі в навушниках аудіо-книгу “Улитка на склоне” братів Стругацьких. Ось поки йшов цей радіо-спектакль, то і тривала рибалка. Десь до годин вісьми. Мій брат прокинувся біля сьомої, казав що бачив декілька зовсім не впевнених клювань. Я так само. Знову були викладання поплавків, але безрезультатні. Лише одне було чітке клювання: попавок, на якому була перловка потягнуло у воду. Підсічка і на березі плотва. Добряче нашпарившись на сонці і розтроєні відсутністю линів з карасями ми змушені були повернутись на базу.
П’ятниця, ніч: соми.
Прийшли додому, замінили поплавцеві вудки на донні. Взяли росяників і пішли на саму річку, в район трьох великих ям. Я ще умудрився закинути фідер при заході сонця і злапати невеличкого підлящика. Мій брат закинув дві вудки з виповзками, я одну. Він насаджував їх пучком, штук по 3-5, а я лише одного.
Оскільки вода здорово так піднялась, то виходило так, що леска з наших вудок йшла до ям через прибережні водорості, можливо саме тому ми не реєстрували покльовок 🙁 Якби там не було, але до години одинадцятої-дванадцятої жодного удару на вудки ми не бачили. Почало сильно холодати і на луг опустився туман. Ми ще раз замінили всі наживки і перезакинули снасті. Брат ще побув зі мною з півтори годинки і пішов додому спати. Я ж залишився біля вудок на всю ніч. Покльовок не було.
День другий.
Субота ранок: ловля фідером на річці Стир.
Прокинувся я десь о четвертій, перевірив всі вудки на сома, як і очікувалось наживки ніде немає, як і риби. Я переключився на фідер. Вдалось на цьому місці зловити лише одну верховодку до шостої ранку, тому я вирішив змінити місце рибалки на своє традиційне, біля Пратви.
Але і там кльов майже був відсутній. Ще до години восьмої щось ледве постукувало, а далі абсолюта тиша. Звичайно я пробував змінювати кількість опаришів, ловити на хробака, пшеницю і навіть використовувати пшикавки Sensas. Результату не було ніякого – риба у відпустці. Трохи засмучений повернувся на базу, де проспав цілий день.
Субота ніч: ловля сома на річці Стир.
Попередньо домовившись з сусідом, зустрічаємось о 22:00 біля Пратви. Пратва – це місце на річці Стир поблизу села Лисин, де швартуються човни. Представляє собою поворот на 90 градусів, з великою ямою на цьому ж повороті. Це найближча точка на річці від хати мого тестя 🙂
Я наживляю одного росяника, а сусід Олег відразу три. Сонечко ховається і з’являються комарі. Олег сказав, що поки нас будуть гризти комарі, то сомик має клювати. Як тільки вони перестануть – кльов теж закінчиться. Перші покльовки відбуваються десь об одинадцятій, але рибу Олег дістав лише з третьої спроби. У мене теж була дивна покльовка: кінчик вудки тремтячись ривками пішов до води, але після підсічки – пусто. Удача посміхнулась мені десь опівночі. Я витягнув сомка, такого ж як Олег, десь розміром в півкілограма. Ми гарно душевно поспілкувались під яскраво-жовто-білим місяцем про рибалку і життя. Було дуже цікаво рибалити на цього сома, шкода лишень, що покльовок було не багато і розмір риби зовсім не радував. Комарі перестали кусати десь ближче до часу ночі, тоді ж і повністю припинились поклівочки. Ми вирушили додому.
День третій.
Неділя ранок: ловля на річці Стир вудкою.
Хоча я заснув о пів на другу ночі, зранечку все-одно піднявся на рибалку через “не хочі”. Тому що знав: потім буду картати себе за впущений шанс порибалити влітку на річі.
Рибалив знову на Пратві, покльовки були, але не впевнені. Снасть – фідерна. Десь о сьомій годині до мене приєднався Ігор – батько Олега. Він рибалив дідовським методом: ліщинова трьохметрова вудка і лежачий поплавок. Наживка – пшениця. Вона ж в прикормці. Перша його риба – симпатичний підлящик. Потім пішла дуже пристойна плотва. А у мене на фідер в цей же час клювала лише верховодка. Цей Ігор Пилипович мені за ранок нарозповідав стільки рибальських історії з свого життя, які трапились саме на цьому місці, на річці Стир, що їх мабуть вистачило б щоб написати книжку. Ранок виявився дуже позитивним і хорошим, незважаючи на те, що риби я не наловив. Я вже почав мріяти про те, щоб провести захід свого життя саме тут 🙂
Кльов відрізало десь о дев’ятій ранку. Я проспав знову цілий день, і о п’ятій вечора ми вирушили додому, в Рівне.
З того всього, що планував здійснити не вдалось нічого: на стариці ні лини, ні карасі не брали абсолютно, брат не впіймав жодного сома (навіть покльовок не бачив), підлящик і плотва на прикормку фідерну не підійшли. Але це були надзвичайно приємні вихідні, які надовго залишаться в пам’яті.
|
