Сом - трофей на горох

Місце риболовлі: Панталія

Початок рибалки: лип. 10, 2010 19:00

Кінець рибалки: лип. 11, 2010 08:00

Тип рибалки: Пружини-смоктухи, Фідер

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Густера
Карась срібний
Лящ

Як і обіцяв, подаю звіт про вдалу рибалку вночі з неділі на понеділок.
Був на місці приблизно в 19.00. Одразу попав під гарний дощ і шквальний вітер. Поматюкавшись, сховався в машині і вже було збирався втікати. Але, на щастя, через хвилин 15-20 дощик притих. Виймаю снасті, починаю закидатись. Як насадку використовував горох (жовтий варений і зелений консервований) на бойловому монтажі в розрахунку на коропа. Ще закинув одного "спутніка". Саме він запрацював практично одразу: дрібна густера ціплялась фактично на льоту. Це швидко набридло і, закинувши добрячу "бомбочку", на легенькі посмикування вже не зважав, очікуючи гарної покльовки. Десь близько 11 майже одночасно були зловлені гарний карась (на око - грам 700-800) і трохи менший підлящик. Далі тишина години до другої. Саме в цей час один із сигналізаторів показує покльовку в берег, тому швиденько підсікаю. Відчув приємну важкість і швидкий рух в берег (до речі, на цьому ставу помітив закономірність - нормальна риба клює майже завжди в берег з швидким ривком у прибережний очерет, звідки витягнути її дуже проблематично). Підмотую жилку, намагаючись тримати контакт з рибою. Тут відбувається швидкий розворот і я відчуваю, що тягне, мяко кажучи, не по дитячому. Благо, фрікціон був налаштований правильно. Тримаю вудку двома руками, під завивання фрікціона риб знімає метрів 25-30 жилки і йде попід очеретом різко вліво. Там, очевидно, трохи втомившись і знайшовши якусь ямку, він тупо стає і впирається рилом. Хвилин 15-20 тривало це стояння. Риб нікуди не рухався, але й мої намагання його підняти були марні. Пробую віддавати жилку: теж марно, став і стоїть. Я в розпачі. Оскільки риба ознак життя не подає, думаю: ну знов хороший звір засів в очереті (вже були неодноразові прецеденти). Приймаю рішення: прив’язую вудку, ослабляю фрікціон, роздягаюсь, беру підсак, ножа і лізу в воду визволяти свій улов. Глибина біля пірса невелика, десь 1,60, але на дні дуже великий шар мулу, який утруднює пересування. Враження, звичайно не з приємних: темінь, навколо ні душі, я по шию в воді бреду невідомо куди... Відійшовши метрів 10 від пірса, знову чую вищання фрікціона і бачу, що жилка рухається від берега. Бігом (!!!) намагаюсь повернутись на пірс. Якось вилажу, хапаю вудлище, і помаленьку починаю затягувати фрікціон. Звір то ніби трохи піддавався, то з легкістю знімав метри жилки. Так тривало довго. Тільки тут я усвідомлюю, що клюнуло ж на саму благеньку мою снасть невідомого китайського виробника. Ледь не плачу, але боротьба триває і поступово відчуваю, що суперник дає себе підтягувати. Побачив його у світлі ліхтарика метрів за 5 від пірса і ледве не впав.
Картина маслом: я голий з вудкою "Цуньхуньмунь" в руках, темінь, навколо ні душі (пробував кричати) і у воді сом-монстр, яких я бачив тільки по телевізору... Ногою підсуваю до себе підсака, опускаю його в воду у вигляді ричага (притримую знову ж таки ногою) і з третьої спроби завожу у підсак голову звіра. Той, кволо сіпнувшись кілька разів, помаленьку всетаки заповзає у великий карповий підсак. Я з нецензурним криком кидаю вудку і хапаю підсака. Пробую підняти... Угу... Взявши кофту, намотую її на руку і хапаю за нижню щелепу. Якось втягую на пірс, перевалюю через себе (я все ще голий) і волочу на берег. Тільки тут віддихався і одівся. :ya_hoo_oo: Сом, до речі, на березі вже не брикався.
Зранку уже в Рівному зважував на різних вагах: від 18,8 до 20,5 кг при 147 см довжини.
Ото таке... День Рибалки-2010 вдався! Усім ні хвоста, ні луски!
Вибачаюсь за якість фото...
П.С. Мясо дуже смачне, без жодних сторонніх запахів і дуууже жирне. Смажив один шматок на пательні зовсім без олії, так натікло мало не половину сковорідки жиру. Тельбухи, до речі, геть пусті. Може, тому і спокусився на горох...

[oleg78]


Коментарі