Тернопільський став
Тернопільський став – це справжнісінька окраса файного міста. Цікаво, що цій водоймі вже більше 400 років. Озеро практично є ровесником самого міста. Адже менш ніж за 10 років після заснування Тернополя, коли відразу по завершенні будівництва замку перед власником тернопільських земель Яном Амором Тарновським (1488 – 1561) постало питання про надійний захист свого новоствореного дітища. Тоді-то і з’явився на світ проект перекриття протікаючої поруч річки Серет дамбою для створення штучного озера для перегородження сухопутних підступів до твердині.
Втілення в життя настільки раціонального, на скільки ж і амбітного плану не змусила себе довго чекати, адже крім фортифікаційних переваг став повинен був служити ще й господарсько-комерційним цілям – розведення риби для власних потреб городян і з метою продажу в інших містах Польського королівства. Тому вже навесні 1548 року власник отримує дозвіл на здійснення проекту, який незабаром був вдало завершений. У створенні ставу найбільше значення мала річка Серет, з витоків якої і постало озеро.
Озеро, як завзято його іменують місцеві, не дивлячись на штучне походження, стало надійним захисником Тернопіля, охопивши шестикілометровою блакитною стрічкою місто з трьох сторін (залишивши сухопутними лише східні підступи); через дамбу ж відкривався шлях на Львів біля однойменних воріт з Воздвиженською церквою, а городяни отримали доступ до невичерпного джерела риби з тією лише умовою, що повинні були підтримувати гідротехнічні споруди цього унікального творіння за свій рахунок.
У XVII столітті до інших функцій блакитного серця міста додалася ще й забезпечення працездатності чотирьох млинів, що розкинулися на його берегах. Але не все було так безхмарно в долі Тернопільського озера – в 1675 році його повністю знищили турецькі війська, коли зруйнували дамбу на знак протесту проти умов Бучацького мирного договору.
Відновлений незабаром став вірою і правдою служив місту ще два з лишком сторіччя, переживши Першу з двох світових воєн ХХ століття, а потім почати повільне вмирання у міжвоєнний період, коли його дно поступово заросло мохом перетворившись на багно. Роки ж Другої світової – завершили його знищення.
Зруйнований під час останньої світової війни и місто дуже швидко відроджувалося з попелу, не була забута і його блакитна перлина – її швидко відновили під ім’ям Комсомольського озера, підвищивши рівень води (1956), побудувавши пристань для яхт і два пляжі (1960-ті), пустивши теплохід (1968), спорудивши пристань на протилежному від замку березі і великий фонтан зі східного боку (1970-ті), а в наступному десятилітті тут з’явився гідропарк нині відомий як “Топільче”
Але то все історія минулих днів. Тепер доступ до води вільний і риболовля безкоштовна! Лодочок на рокат немає або їз своєю або шукати знайомих! Цікавих місць є, та небагато... В основі декілька ям, а в іншому все бровки, які потрібно вишукувати.
Мапа глибин, вкрай шкода, що не повна:
Знайшлася оновлена мапа глибин тернопільського ставу:
Зовнішня розвідка доповідає
21.04.2019
Став зариблено різною рибою.
30.04.2019
Тернопільський став тепер може похизуватись незвичними мешканцями. Завдяки групі меценатів 30 квітня 2019 року у водойму було запущено 140 особин осетрових. Відео: https://www.youtube.com/watch?v=Sp0VkXmnOuM
03.09.2021
На Тернопільському ставі демонтують дерев’яні пірсиУсунення пoрушень у сфері благoустрoю oбгoвoрили на засіданні викoнкoму 1 вересня. У результаті вирішили демoнтувати дерев’яні пірси для любительськoгo рибальства на плесі Тернoпільськoгo ставу вздoвж вулиць Яблунева та Чумацька. “Є припис екoлoгічнoї інспекції, ці спoруди вздoвж урізу вoди встанoвили незакoннo”, – зауважив керівник управління ЖКГ Oлег Сoкoлoвський.
