Тернопільський став
4.0(1)

ThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumbThumb
Площа водойми: 300.0 Га
Середня глибина: 5.0 м
Максимальна глибина: 25.0 м
Умови рибалки: Безкоштовно
Коли можна рибалити: Лише вдень
Особливості:
Оновлено: 28 Березня 2016

Тернопільський став – це справжнісінька окраса файного міста. Цікаво, що цій водоймі вже більше 400 років. Озеро практично є ровесником самого міста. Адже менш ніж за 10 років після заснування Тернополя, коли відразу по завершенні будівництва замку перед власником тернопільських земель Яном Амором Тарновським (1488 – 1561) постало питання про надійний захист свого новоствореного дітища. Тоді-то і з’явився на світ проект перекриття протікаючої поруч річки Серет дамбою для створення штучного озера для перегородження сухопутних підступів до твердині.

Втілення в життя настільки раціонального, на скільки ж і амбітного плану не змусила себе довго чекати, адже крім фортифікаційних переваг став повинен був служити ще й господарсько-комерційним цілям – розведення риби для власних потреб городян і з метою продажу в інших містах Польського королівства. Тому вже навесні 1548 року власник отримує дозвіл на здійснення проекту, який незабаром був вдало завершений. У створенні ставу найбільше значення мала річка Серет, з витоків якої і постало озеро.

Озеро, як завзято його іменують місцеві, не дивлячись на штучне походження, стало надійним захисником Тернопіля, охопивши шестикілометровою блакитною стрічкою місто з трьох сторін (залишивши сухопутними лише східні підступи); через дамбу ж відкривався шлях на Львів біля однойменних воріт з Воздвиженською церквою, а городяни отримали доступ до невичерпного джерела риби з тією лише умовою, що повинні були підтримувати гідротехнічні споруди цього унікального творіння за свій рахунок.

У XVII столітті до інших функцій блакитного серця міста додалася ще й забезпечення працездатності чотирьох млинів, що розкинулися на його берегах. Але не все було так безхмарно в долі Тернопільського озера – в 1675 році його повністю знищили турецькі війська, коли зруйнували дамбу на знак протесту проти умов Бучацького мирного договору.

Відновлений незабаром став вірою і правдою служив місту ще два з лишком сторіччя, переживши Першу з двох світових воєн ХХ століття, а потім почати повільне вмирання у міжвоєнний період, коли його дно поступово заросло мохом перетворившись на багно. Роки ж Другої світової – завершили його знищення.

Зруйнований під час останньої світової війни и місто дуже швидко відроджувалося з попелу, не була забута і його блакитна перлина – її швидко відновили під ім’ям Комсомольського озера, підвищивши рівень води (1956), побудувавши пристань для яхт і два пляжі (1960-ті), пустивши теплохід (1968), спорудивши пристань на протилежному від замку березі і великий фонтан зі східного боку (1970-ті), а в наступному десятилітті тут з’явився гідропарк нині відомий як “Топільче”

Але то все історія минулих днів. Тепер доступ до води вільний і риболовля безкоштовна! Лодочок на рокат немає або їз своєю або шукати знайомих! Цікавих місць є, та небагато... В основі декілька ям, а в іншому все бровки, які потрібно вишукувати.

Мапа глибин, вкрай шкода, що не повна:

 

Знайшлася оновлена мапа глибин тернопільського ставу:

Зовнішня розвідка доповідає

21.04.2019
Став зариблено різною рибою.


Коментарі