Колоденку не впізнати

Ввечері 08.08.2010 вирішив з батьком відвідати колоденський став, адже багато років там не бував, хоча він зовсім близько. Дорога , яка йде від села, недуже добра. Частина цієї дороги висипана камінням, а частина - ґрунтова , тому в погану погоду можуть виникнути проблеми з проїздом. Дорога яка йде від траси – повністю ґрунтова і розмита дощем. Під’їхавши до ставка, на дереві побачили табличку...

Ставок не впізнати! Всі ті верби, які заважали закинути вудку, були зрізані або просто підрізані всі гілки.

Стовбури лежали вздовж дороги, щоб машинами не під’їжджали.

Також біля дороги насаджені молоді берізки. Дно мабуть теж розчистили, бо на березі було багато куч землі. Тих кущів, які росли серед води і завжди обривали повідки та поплавки, немає.

Було дуже тяжко впізнати ті місця, де раніше рибалив бо ставок справді дуже змінився.


11.08.2010 ввечері вирішив зробити вечірню прогулянку на велосипеді. Поїхав до ставка, щоб розпитати у сторожа «що? Коли? Та за скільки $ ?» приїхавши, я зробив «круг почета» навколо ставка та під’їхав до будки сторожа. Він сидів біля води над двома вудками. Я підійшов до нього та привітався, у відповідь тиша… я знову голосніше привітався, у відповідь знову тиша. Я вже почав розвертати велосипед, як сторож підводиться, щоб перезакинути вудку і помітивши мене, киває головою мов «Шо нада?» я в нього запитую, чи можна тут рибалити, а він знову киває і показує на вуха, що він глухонімий. Я йому на жестах показую чи можна тут рибалити . Він показує що ні, що він сторож і йому можна. На запитання коли можна буде, він на землі написав 2012, а скільки коштуватиме рибалка невідомо. Побачивши велосипед у моїх руках, він почав випрошувати його на 10 мин в обмін на рибу, щоб зганяти за пляшкою . Я погодився допомогти чоловіку. Поки він збирався, я помітив, що одна з його вудок почала уходить вводу . Я швидко її схопив і почав витягувати рибу. Це був короп приблизно 900 г . Сторож пере закинув вудку, дістав садок, у якому було 7 карпиків 300-700 г, дав мені одного (трохи меншого ніж я витягнув), а інші вкинув у мішок, щоб виміняти на пляшку і поїхав . Через 20-25 мин приїхав щасливий . Він запитав чи нікого на ставку не було, подякував мені і попрощався…
Ось така вийшла прогулянка

P.S. вибачаюсь за якість фотографій! фотографував телефоном...

[SanDerS]