|
Компаньйони: відсутні. Погода: зранку північну половину неба затягнуло високими сірими хмарами, сонця не було видно. Тому було досить прохолодно. Пізніше всі хмари розсіялись і посилився західний вітер. Час ловлі: з 05:30 до 10:30. Місце: біля стоку води, але вже зі сторони дамби. Зловлено: чотири линка, одну красноперку з пальчик. Наживка: мастирка. Прикормка: відсутня. Снасті: вудки.
Зміг вирватись зранку на рибалку. На цей раз взяв з собою ще й спінінги з спутніками. Але коли прибув на місце, то виявив, що за два дні мої вікно повністю вже затягнуте водоростями, а на моєму місці вже рибалять два чоловіки. По великому рахунку, навіть якби їх там і не було, то все-рівно не було куди кинути спутніки.
Тому я став на дамбу і кидав вудки в інше вікно між водорослями. Прикормки в мене не було ніякої, тому я взяв і зшкрябам з шарів мастирки верхні шари – вони вже стали якогось рожевуватого кольору і рідкуватими. Я зробив малесенькі кульки(розміром насадки на гачок) і підкидав до поплавків. Ловив я лише на дві вудки – махову й силову, порвану болонську з собою навіть не брав.
Цього разу я бачив достатньо клювань, причому більшість з них дістались маховій вудці. На D.A.M. було лише два клювання, одне я проспав: перевожу очі від гачка з наживкою махалки, а мого поплавка не видно, і тут він помаленьку вспливає… Я підсікнув, але було вже пізно. Ну а друге і клюванням назвати важко – щось пару раз подьоргало та й усе. От зате на махову вудку в цей день був попит! Спочатку я не повірив, що це таке клювання: поплавок помаленьку тонув, так ніби набрався води, дійшов до певного рівня під водою і там застиг(тут вода дуже чиста, тому гарно видно підводну частину поплавка). Я спочатку не підсікав на оці сигнали, думав, що щось не так зі снастю і потроху дьоргав поплавець, щоб він встав. Ну а вже потім до мене дійшо . Підсічка – і є невеличкий линок в садку!
Пір’їна на маховій вудці дуже добре передавала всі торкання риби до насадки. Клюють линки довго, хвилин 5 мабуть. Так і рветься терпець потягнути вудку на себе при черговій потяжці. Признаюсь чесно: раз чи два я так залишався з носом. Потрібно обов’язково чекати на “повело” чи “потягнуло”. Одну незвично покльовку я тупо прошляпив: поплавок виставило вверх від звичного рівня на 2 міліметри, не більше і помаленьку-помаленьку він поплив за вітром. Коли я вже зрозумів, що тут щось не чисто і підсікнув було вже пізно. Відразу після перезакидання поплавок виставило і я впіймав малесеньку краснопірку, мнда.
Всього я спіймав чотири линочки, найбільший грам на 350. Оті чоловіки порибалили до години дев’ятої, а впіймали пару дуже маленьких краснопірок й одного окушка. Рибалка дуже сподобалась, тягнути маховою вудкою цю сильну як бик рибу вкрай приємно
|