Відкриття коропового сезону 2026 Carpfishing Team «Рівняни»

 

Відкриття коропового сезону 2026 Carpfishing Team «Рівняни»

 

Старт коропового сезону вже в розпалі! Багато хто встиг оновити торішні рекорди та відвідати кілька різних водойм. Натомість наша команда Carpfishing Team «Рівняни» з головою поринула в сімейно-робочу рутину. Думки про риболовлю та власні трофеї тимчасово відійшли на другий план.

Робота роботою, але ми вже давно мріяли зібратися разом, щоб відпочити за улюбленим хобі в дійсно крутому місці. Зважаючи на стрімку революцію розвитку та масштабування коропової мапи України, наш вибір ліг на озеро Липівці. Це місце нещодавно підірвало всю рибальську спільноту своїми мега зарибленнями та трофеями в осінньо-зимовий період. Саме тут, у колі друзів, ми й вирішили відкрити свій сезон!

Доступ до водойми був непростим, адже озеро наразі працює в закритому, тестовому режимі. Проте завдяки дружнім зв’язкам з адміністрацією та безпосередній участі Carpfishing Team «Рівняни» у зарибленні, ми отримали зелене світло на цю риболовлю.

Наступним викликом став час. Моя робоча зайнятість та завантаженість хлопців постійно заважали узгодити спільні вихідні. Виїзд відкладався, і час грав явно не на нашу користь. Замість омріяного старту навесні, поїздка плавно змістилася на початок літа. Довелося рішуче взяти ініціативу в свої руки й забронювати оптимальні дні для довгоочікуваного відпочинку.

Отже, план такий: 22-24 травня, неповні дві доби на те, щоб відключити телефони, душевно поспілкуватися та... перебити власні рекорди! Чому саме тут? Бо Липівці за короткий час стали легендою. Це чи не найбільш насичена трофеями водойма України, де плаває короп вагою понад 40 кг!

Робочі будні пролетіли як одна мить, і ось він — старт! 🚗💨

Головний кайф цієї поїздки ми відчули ще під час зборів. Зазвичай виїзд на карпфішинг нагадує переїзд на іншу квартиру: тонни спорядження, забитий під стелю багажник і біль у спині ще до першого закидання. Але не цього разу.

Липівці — це про абсолютно новий рівень комфорту:

• Побут на висоті: повний комплект для сну, гігієни та кухні (від виделки до гриля).
• Турбота про рибу: на секторі вже чекають мат-люлька, тринога, слінг, підсаки та навіть антисептик.

Мінімум речей у машині, максимум вільного місця і нуль втоми від розвантаження. Ми готові до бою. Попереду — дві доби чистого задоволення! 🔥

 

День перший: Нове обличчя озера Липівці та старт сезону 2026 🌊

Успіх короткої сесії залежить від таймінгу. Оскільки Ваня з Олегом стартували з Рівного, а я тримав курс з іншого регіону, ми заздалегідь узгодили час, щоб не втрачати ні хвилини світлового дня. Перед виїздом грамотно розділили задачі: я повністю відповідав за організаційні моменти, снасті та корм, а хлопці закривали тил по кухні.

О 11:00 я першим перетнув кордон водойми й одразу зрозумів — Липівці вийшли на абсолютно новий рівень. Карпова мапа України отримала справжній європейський спот.

Навіть на під’їзді зміни кидалися в очі. По-перше, капітально вирішили проблему з доїздами — замість колишнього бездоріжжя тепер красується надійна дорога з каменю, тож застрягти після негоди більше нереально. По-друге, територія отримала глуху огорожу, що миттєво додало затишку та приватності перебування. Змін зазнала й архітектура озера: адміністрація демонтувала три помости, залишивши головний робочий міст біля рибальського будинку та один технічний. Додайте сюди свіжий ландшафтний дизайн, нове озеленення — і ви отримаєте ідеальну локацію для перезавантаження.

Те, що зараз створюється на озері Липівці — це не просто чергова комерційна водойма. Це унікальний формат трофейної рибалки, аналогів якому в Україні просто немає, та й у Європі — одиниці. Це майбутня коропова Мекка! 🕋✨

В чому фішка?

• Озеро тільки для вас: Територія повністю закрита й охороняється. На всі 4 гектари води є лише ОДИН сектор.
• Правила клубу: Водойма розрахована на одну компанію або сім'ю до 4 осіб (один рибалка в секторі не допускається).
• Спортивний азарт: Дозволено лише 3 вудилища на сектор, а годування — виключно спомб або кобра. При цьому у воді плавають справжні монстри: гігантські осетри та коропи вагою понад 40 кг!
• All Inclusive для карпфішера: У вашому розпорядженні двоповерховий будинок на 4 спальні з санвузлами, паркінг, альтанка-монтажка, велика кухня-альтанка зі всім начинням (від виделки до казанів та барбекю) і навіть баня.

Ціле озеро та вся інфраструктура належать тільки одній компанії. Повний приват і максимальний кайф.

А тим часом у секторі...
За деякий час на водойму прибули Ваня та Олег. Емоційні дружні обійми, швидка мініекскурсія оновленою територією — і гайда до роботи! Побут на Липівцях настільки крутий, що розкладання нашого «коропового хламу» зайняло мінімум часу.

Швидко встановили род-под, зібрали вудлища, зв'язали монтажі та взялися за найважливіше — маркер. Часу обмаль, тому ми одразу почали «простукувати» дно в пошуках тих самих завітних трофейних точок! 🎣🧭

Три точки, один бойл і жодних експериментів! Тактика на монстрів 🐋

 

«Ніколи не лінуйтеся витрачати час на маркування сектора, адже від цього залежить ваш результат риболовлі по її завершенню!!!» — це золоте правило карпфішингу, яке ми виконали на всі 100%.

 

Після ретельного простукування дна маркер дав чітку картину. Ми визначили три перспективні точки:

• 📌 1 вудилище (89 м): Ліва сторона, ближче до протилежного берега. Намацали чітко вибиту ділянку дна розміром 5х5 метрів.
• 📌 2 вудилище (100 м): Центр сектора, чіткий орієнтир на велике біле дерево. Ще одна перспективна вибита ділянка.
• 📌 3 вудилище (92 м): Права сторона, орієнтир — навпроти монаха. Тут маркер показав шикарну вибиту поляну 10х10 метрів. За внутрішніми відчуттями — це наша топова точка на ці дві доби!
•  

Чим пригощаємо місцевих гігантів?
З кормом вирішили не мудрувати й відмовилися від експериментів із двох причин. По-перше, ми приїхали за справжніми монстрами, тому ставка лише на велику фракцію — варений бойл 24 мм, який ми кришили суворо навпіл. По-друге, в діло пішли мої хорватські запаси — перевірені бойли Kviver Baits Squid Plum Peppers.

Для створення правильної харчової лінії ми додали до програми 12 мм пелетс, який придбали прямо на озері.

Пастки розставлені, точки закормлені. Чекаємо на перший «паровоз»! 🚀🎣

 

Точки обрані, тож час братися за сподові вудилища. Ми почали систематично годувати локації, вкладаючи в кожен кидок надію на майбутнє клювання. Поки безупинно махали сподами, сонце помалу ховалося за горизонт. Олег уже чаклував над мангалом, ми все ще годували сектори, а сигналізатори на род-подах вперто мовчали.

У короткій перерві я дістав обіцяний презент для Івана — делікатесне філе копченого товстолоба та велетенського карася, які дістав «по блату» від колег. Рибка виявилася неймовірно смачною! Попри всі забобони та сувору заборону привозити рибу на риболовлю, я вирішив зламати цю традицію заради друга. Хлопці оцінили делікатес під пиво (у когось безалкогольне, у когось міцніше) на «ура». Карпятники старого гарту сказали б, що карму зіпсовано на весь сезон! Але про всяк випадок сам я рибу їсти не став — маю занадто великі трофейні плани на цей рік. 😉

Нічний сюрприз у тумані

Після вечірнього закорму ми освіжили насадки, перезакинулися і перемістилися у велику альтанку. Святкова вечеря, велика плазма з YouTube-каналами — комфорт на Липівцях просто зашкалював.

Близько 23:00 душевні посиденьки перериває різкий, довгоочікуваний звук пейджера! За класикою жанру, першим біля род-пода опиняюся я. Підсікання — і відчуваю хорошу вагу. У суцільній темряві та густому тумані почувся перший потужний сплеск. Та коли риба підійшла ближче і потрапила в промінь налобного ліхтаря, серце тьохнуло: на тому кінці ліски був величезний осетер! 🐉

З цього моменту — жодного поспіху. Пів години запеклого перетягування ліски, і нам вдається «запаркувати» красеня в підсак. Точніше — частково, бо повністю він туди просто не вміщався! Діяли чітко за підручником: зняли вуса підсака, підвели слінг прямо у воді й лише тоді переклали трофей у плаваючий мат для безпечного звільнення від гачка. ось це поворот для старту!

 

«Дуже важлива послідовність звільнення риби вагою 15+ з підсаку та сам процес перкладання риби з підсаку в мат і подальше зважування на озері Липівці!!!»

 

Далі вже швидке звільнення осетра від гачка тасам процес зважування який показав вагу першої нашої риби спійманої спільно командою Carpfishing Team «Рівняни» осетре вагою – 25,800 (спрацювало перше вудилище з дистанції 89 метрів); Перший осетер якого було спіймано в цьому сезоні на даній водоймі.

Під час мого виважування поїхало ще одне 3-тє вудилище 92 м. – порд стояв Іван – тому і підсік і почав виважувати поки ми гралися з тим осетром. Друге клювання також в далося реалізувати – вага показала рівно 20,000 (перший короп вагою 20+ якого Іван спіймав в Україні, хоча його особистий рекорд короп вагою - 28,200 спійманий в Хорватії). Зробивши фотосвітлини з трофеями – відпустили підростати і радувати інших (майбутніх відвідувачів озера Липівці), ами тим часом перезакинулися підкинули коброю трохи бойлів на точки і пермістилися в альтанку.

Далі продовження неймовірного вечора, який запам’ятається надовго! Завдяки таким двом спійманим трофеям та переглядом в дружньому колі боксерського поєдинку за участі Усика та Верховена — це був справжній психологічний трилер у ринзі. Було все: важкий пресинг, шалена інтрига і моменти, коли перехоплювало подих. Перемога далася українцю непросто, але тим солодшою виявилася кульмінація в 11-му раунді! Олександр знову довів, що вміє перемагати завдяки характеру та холоднокровному розуму. Слава Україні! 💙💛

По закінченню боксу довго вже не засиджувалися і хотіося трохи відпочити після трудових робочих буднів, дороги на озеро та всіх тих маніпуляцій довкола вудок щоб отримати такі бажані перші клювання. Тому прибравши після себе в бесідціми з Іваном почимчикували в будинок дрімати, а Олег вже по традиції залищився чергувати в очікуванні клювання.

Протягом ночі ми мали ще шість клювань, серед яких в основному коропи від 5,000 до 12,000 кг.

Загалом за дані неповні пів доби ми отримали 8 клювань, з яких осетер вагою 25,800 та перший короп 20,000;

Висновок, який можна зробити, враховуючи добу риболовлі на озері Липівці: попри велику популяцію коропа вагою 20+ спіймати його — задача не з легких, і потрібно як працювати, так і думати та підбирати ключик до місцевих трофеїв. Також було зрозуміло, що годування спомбом все ж таки трохи відлякує рибу поки що. Риба не є вже аж такою голодною, тому постійна подача корму не зовсім сприяє безперервному жору.

День 2. Personal Best Олега та перший осетер у його житті.

Навівши будильник на 6:00, я прокинувся одним із перших, оскільки вже за звичкою сплю на першому поверсі і близько до род-пода. Проте, як виявилося, Олег не спав цілу ніч і дістав тих пару риб, поки ми дрімали, бо пейджер був біля нього і ми не чули жодного клювання.

Далі ранок другої доби перебування, як і зазвичай, розпочався з кави, перезакидання вудлищ і догодовування точок ловлі. Зі сходом сонця все водне плесо вкрилося густим туманом, і лише де-не-де у променях сонця проглядався протилежний берег. Тим часом наші оснастки почали атакувати лини різного розміру. Насадка не встигала простояти навіть 30 хвилин, як відбувалося шалене клювання і потім провисання свінгера, тому, розуміючи, що оснастка вже зміщена від першочергового свого положення, потрібно було її перезакинути. І, піднявши вудлище, відразу відчувалося, що на тому кінці щось висить невелике – в результаті то був лин. Для когось то цінна риба і хтось любить ловити линів – для нас то риба, яка не несе ніякої цікавості, як і карась, тому відразу ті лини і карасі відпускалися у воду відрощувати свої животи.

Ми розуміли, що протягом дня риба відходить ближче до дамби і потрібно хоча б одним вудлищем максимально висуватися вперед без корму в надії пошукати рибу, яка стоїть і скидається далі за зонами корму та лову довкола нього.

Після того як зник туман і піднялося сонце – настала спека і почало парити (погодні умови не з найкращих для риболовлі, але доволі хороші для засмаги), хоча, помахавши годину чи півтори сподом, гарна засмага і так була забезпечена (переживали лише за те, щоб не згоріти на тому палючому сонці). Протягом всього дня ми постійно підгодовували та перезакидали вудилища в надії спіймати ще декілька хороших риб.

Ближче до обіду Олег вирішив приготувати плов, тому ми займалися вудилищами, а він тим, що найбільше любить на рибалці – «готувати для Івана, який постійно щось хоче з’їсти». Цього разу плов був особливим, адже використовувалося м’ясо дикого кабана – з власних «нз» запасів, тому мені особливо було цікаво, яким вийде плов з дичини.

Поки ми собі куховарили та відпочивали в альтанці, вудилища наші мовчали, і це вкотре доводило, що думка більшості, ніби Липівці – це про Ельдорадо трофейної риби, є дуже хибною. Поки ми трохи засмагали та відпочивали в постійному пошуку риби, у нас промайнув другий день, який почав плавно переходити у вечірню пору. Під час неї, навіть не маючи клювань удень, ми все одно загодували точки в надії на безсонну ніч.

Перші клювання цього дня і вечора ми почали отримувати з 22:00 (перше вудилище і короп вагою 23,000 кг, якого виважував Олег) — дана риба виявилася його новим рекордом, який тримався понад п’ять років. Як прийнято у більшості короп’ятників — персональний новий рекорд потрібно відсвяткувати «литтям з відра», тому під час фотосесії ми набрали повні відра води і облили з ніг до голови Олега (але в такі моменти ти навіть забуваєш про сухий одяг або відсутність запасного), і лише після 5–10 хвилин усвідомлюєш, що тобі нема в що перевдягнутися… Але це гарні та класні миті на рибалці, адже побити власний рекорд, який тримався роками, — це неповсякденне досягнення. Обробляння рибки антисептиком, поцілунок на прощання — і в рідну стихію рости і набирати вагу. А ми — в альтанку святкувати даний здобуток Олега, ну і не забуваємо про Водяного.

Протягом всієї ночі з інтервалом у 40 хвилин ми постійно отримували клювання коропів вагою від 10,000 до 15,000 кг. І в постійному русі провели всю ніч. Ближче до ранку вирішили відпочити, особливо Олег, який не спав попередню ніч взагалі, — мав відпочити, бо він мав їхати за кермом як водій, а Іван — як пасажир.

Так за другу добу нам вдалося отримати та реалізувати 13 клювань, серед яких короп вагою 23,000 кг.

 

День 3. Фініш 🏆 Ще один «прісноводний динозавр»

Густий туман, спів пташок та шум аератора, що звучить як водоспад… Ідеальний ранок для філіжанки кави. ☕️

Збираємо табір. Помічаю, що Іван, який завжди кудись поспішає, цього разу зовсім не квапиться. Ми давно не бачилися, і ці фінальні хвилини хочеться розтягнути. Для нас неповні дві доби на риболовлі — це просто мить.

Іван уже змирився, що клювань більше не буде, а я чекав на кульмінацію. І дочекався! 💥 О 10:45 «вистрілює» третє вудилище. Миттєве підсікання, і над водою злітає потужна «свічка». Це осетер! Передаю вудлище Олегу — дуже хотів, щоб саме він пережив цей драйв. 40 хвилин напруженої боротьби. Велетень відчайдушно вистрибував, але нерви Олега виявилися міцнішими. «Динозавр» у підсаку!

Далі класика: слінг, мат, ваги. Дивимось і не віримо очам — рівно 23,000 кг! 😱 Олег оформлює неймовірний дубль: попередній короп і цей красень-осетер важать точнісінько по 23 кг!

Яскравішої крапки у цій риболовній сесії просто неможливо уявити!

  

За неповні дві доби ми отримали 21 клювання! Кожен із команди мав шалений шанс поборотися з рибою вагою понад двадцять кілограмів. Ця поїздка принесла купу емоцій та повністю переписала наші особисті рекорди:

• 🎣 Мій особистий трофей: Спіймав свого найбільшого осетра — ваги показали аж 25,800 кг! Уже готуюся до довічних дружніх підколювань від хлопців. Тепер точно «крапатимуть на мізки», що я все підлаштував і махлював ради перемоги.
• 🐟 Тріумф Івана: Відкрив новий етап у своєму рибальському житті — взяв першого коропа 20+ кг на рідних водоймах.
• 🏆 Дубль Олега: Подвоїв ставки та оновив рекорд коропом на 23,000 кг, а потім додав до заліку ще й осетра аналогічної ваги — точнісінько 23,000 кг!

Цей виїзд став особливим. Нам рідко вдається збиратися разом, тому кожна хвилина на такій рибалці має подвійну цінність. Було мегапозитивно, активно та драйвово. Щиро вірю, що попереду в цьому сезоні на нас чекають нові сесії, і прекрасне трофейне озеро Липівці подарує нам чергові рекорди.

Далі буде! ✨