За карасем в нерест

Ну, що ж. Нарешті відбулась справжня риболовля в 2026 році для мене. Міг друг Артем впрошував мене поїхати кудись, щоб він з своїм сином Антоном нарешті побачив якусь рибу, адже вудочок вони вже собі накупляли, але жодного разу на кльов не потрапили.

То завдання із зірочкою, мало того, що в нас й так не багато місць, де можна отак просто потягати рибу на найпростіші махалки, так ще й зараз пора, коли риба розмножується й може взагалі не брати. Отже, я влаштував коротеньку сесію на одному з ставків рибного місця з назвою Острів, саме там, де часто клює карасик. Дуже дякую за це Віктору Яковичу, який відразу відгукнувся на моє прохання показати дитині бодай якусь рибку, щоб не пропав той запал рибалити.

Ми виїхали зранку і рибалили лише до обіду. Місце обрали собі навмання, там де було хоч трохи натоптано і було як закидати поплавчанки. Став зустрів нас шумом в комишах, якраз повним ходом нерестився карась.

Прикормка була з морозилки, яку я використовував минулого літа - фанатік солодкий карась. Вже на місце я ще присипав її крилевою мукою і сипнув трохи атрактанту "карп-линь-карась" від виробника traper. З наживки ми мали лише опариші, адже підготовлену консервовану кукурудзу мій син всю зʼїв напередодні ввечері, бо більше нічого не знайшов в холодильнику 🤣 

Відразу після закидання ми тримали покльовки, та мої напарники сильно поспішали з виважуванням і вся риба зривалась. Трішки набивши руку і використавши підсак перші карасики почали летіти в мій пʼятиметровий садок. Також в нас проскакували й коропчуки до півкіло (найбільший піймайний був десь на кілограм), які значно відрізнялись силою й напором забитись в прибережні коряжки. Пару разів мені доводилось прийняти водні процедури рятуючи снасті.

Щоб трохи подивувати своїх напарників я ще й закинув найлеглий свій пікер, дистанція мабуть метрів 15 і там клюваки були навіть частіші, ніж на вудки. Тягати бійких карасиків на таку снасть було саме задоволення. 

Варто відзначити, що ми спочатку самі спостерігали за виставою "плаваюча вудки на водоймі", а потім й самі її влаштували, коли одна з махових вудок з легкістю була вкрадена бійким карпиком.

Вдосталь натягавши рибу та наївшись стейків ми вже до дванадцятої години покинули водойму сповненні найприємніших емоцій.