Місце де пишеться нова історія Українського карпфішингу. Частина – IV

Місце де пишеться нова історія Українського карпфішингу. Частина – IV

(Завершальний етап зариблення озера трофейною рибою)

 

Коротко про те що відбувалося декількома днями раніше. Наша компанія з трьох чолові з Рівного мала можливість брати участь на такому дійстві як – Мега Потужне Зариблення озера Липівці трофейними коропами та Рекордним Коропом якій на цей час можна вважати: «Найбільший Короп в Україні» вага якого в момент запуску 40,050 кг.

Далі ми повернулися до дому в Рівне, але через чотири дні мало бути ще одне зариблення озера - завершальний етап наповнення водойми потрібною кількістю трофейної риби. Оскільки процес запуску вже був відпрацьований та вже чітко було зрозуміло скільки людей потрібно залучити в даному дійстві, хто і що повинен виконувати (відмовлятися ми не могли, по при те, що це вже була третя поїздка в Липівці протягом двох тижнів). Окремий тягар накладало те, що цього разу планувалося відразу дві машини з рибою від 17-24 кг та загальною кількістю 84 шт.

Тому в проміжку між даними поїздками ми займалися своїм буденним життям та роботою, де час пролетів неначебто як мить. І ось ми знову вирушаємо (можна сказати вже як «до дому» якісь такі асоціації з’являються в голові коли з’їжджаєш на територію озера і ступаєш перший крок вийшовши з авто). Цього разу Я, Анатолій (який вирішив взяти свого сина, щоб той побачив що все про що було написано раніше, не сон і розповіді придумані «фантастом Стасом», а реальність) ну і Володя (головний контент-мейкер та «зірка останнього відео», без якого вже нікуди). Такого досвіду діставання риби стоячи в резервуарі з водою по груди – нажаль ніхто не мав.

Близько обіду ми виїхали з Рівного і вже на вечір були на озері. З цікавого на що ми звернули в першу чергу увагу і на що звернули увагу читачі моїх статей – це дорога. Під'їжджаючи до тієї ділянки яка була не зовсім в хорошому стані (затягувала час доїзду), і бажала кращого стану, а в темну пору доби, то був ще той квест, щоб об'їхати акуратно всі ями які через дощі які пройшли не давали змогу розуміти глибину ями. Але – Диво!!! Перед нами дорога засипана щебенем! Толік на своєму авто ту ділянку пролетів за мить, ми на мить подумали що то все справа рук хлопців, але далі дізналися що були виділені кошти з сільського бюджету чи аграріями для нормального курсування машин які обслуговують поля. Особисто мені і думаю вам не важливо хто зробив дорогу, головне що вже дорога є, і лише сам під’їзд (з’їзд з гірки в бік озера) можливо доведеться доробити, щоб все вже виглядало як належним чином.

Попередньо для нас вже був розтоплений камін в будинку, та баня, тому відразу по приїзду ми з Вовчиком пішли погрітися в баню, поки Толік займався дієтичним меню для малого. Далі невеличка вечеря та спілкування, на сон.

Вранці наступного дня приїхав Андрій в компанії якого ми провели майже весь день, де він поділився своїми планами стосовно розвитку даного озера та ідеями і баченням наступного сезону. І лише на вечір ми повернулися назад на озеро де за останньою інформацією 4:00-7:00 ранку має бути риба. Часу було вдосталь щоб відпочити, тому Володя взявся за приготування обіцяної ексклюзивної страви – ШПУНДРИ!

На кухні кипіла робота, та булькотів кальян Толіка – кожен щось робив (хтось розтоплював будинок, хтось нарізав інгредієнти на шпундру, хтось помішував цибульку яка смажилася на пательні) – короче всі працювали як цільний механізм. Смачна вечеря та дегустація тієї гастрономічної страви над якою працював (вірніше підсобляв) весь наш дружній колектив. А далі трохи відпочити та подрімати перед подвійним навантаженням у вигляді двох машин з рибою кількості 84 штуки та емоцій від розмірів та випускання такої кількості риби. Як і планувалося машини заїхали на озеро близько 7:00 Товариші Андрія які приїхали трохи раніше, приготували сніданок у вигляді шашлику і ребер (поки ми спали). Далі чай, кава і до роботи, адже на нас чекало в два рази більше риби і з кожною потрібно було поводитися обережно, дістати, покласти в sling, далі обережно донести і вже далі обробити ранки при необхідності і лише потім випустити в новий дім.

Цього разу не став акцентуватися на всіх рибах, і намагався фотографувати весь процес в цілому і якісь окремі – цікаві мені екземпляри. Те ж саме стосується і зважування риби, важили окремі найбільші на вигляд рибини, а все решта як змога швидше відпускалося у воду. В даному процесі я більше виконував роль звільнення з слінгу, оброблення ранок та відпускання.

На вулиці вже потрохи почало розвиднюватися і процес зариблення набрав хорошого темпу, все було налагоджено як «швейцарський годинник» ніхто не стояв (допомагаючи словами носити і відпускати рибу), всі щось робили та брали участь в даному процесі. Першу машину з рибою в кількості 40 штук ми опрацювали дуже швидко, далі невеличкий перекур (бо в когось вже крутилися в трубочку вуха) і кава чи чай для зігріву, бо на вулиці не літо, а стоячи весь час у воді хоч і в якісних і товстих забродах, розумієш що на вулиці точно не літо і навіть не весна…. Десять – П'ятнадцять хвилин відпочинку під час якого хтось сьорбав каву, а хтось намагався випхати першу машину яка вгрузла і не могла виїхати, і далі черга розвантажувати наступну машину. То був справжній конвеєр, одні ловили рибу, інші носили та мінялися, інколи не встигали оглядати рибу та звільняти зі слінга, як інша вже підносили та чекала поряд щоб передати її та покласти в надувний мат на воді.

Весь процес розвантаження двох машин та відпускання риби зайняв до 3-3,5 годин. Де раніше на розвантаження 35 риб в нас йшло на це стільки ж само часу. Загалом цього разу ми запустили 84 коропи загальною вагою 1710 кг. На цьому даний етап зариблення озера Липівці можна вважати завершений.

Підводячи якусь загальну риску зариблення Озера Липівці. Протягом даного сезону включаючи перше зариблення в якому не брали участі та дві риби 20+ які хлопці закинули самостійно.

У Водоймі Липівці на даний момент відгодовуються, облаштовуються, проживають та плавають та готуються радувати відвідувачів у наступному сезоні:

- Рекордний Короп Велетень вагою - 40,050 кг.

- 6 коропів вагою 30+

- 31 короп вагою від 25 до 30 кг.

- 120 коропів вагою від 20 до 25 кг.

- чимало коропів до 20 кг яких не беруся рахувати

- декілька осетрів гігантів від 24 – 30 кг

- амур 18+ (той за якого знаю)

- карпи кої

- лин та карась

І вже в цілому вималювалася якась загальна картина та розуміння – що зараз це Найзариблиніше Трофейною Рибою Озеро в Україні – і це Озеро Липівці!!! Протягом наступного сезону буде вивчатися та вестися спостереження за поведінкою коропа та його частотою клювань і вже в процесі буде розуміння чи потрібно буде дозариблювати, чи навпаки забирати якусь кількість коропів.

В любому випадку в наступному сезоні адміністрація озера розглядає варіант точкового зариблення Липівців особливими за вагою коропами. Попереду в міжсезоння ще купу роботи в напрямку адміністрування, налагодження та вдосконалення інфраструктури довкола озера, щоб зробити перебування на даному озері ще більше комфортним та зручним. Попереду купа роботи – щоб зробити озеро одним із ТОП в Європі!!!

 

Тому – Далі буде ….