«Рибалка на озері Уляники. Або свято живота і чотири 20+»

«Рибалка на озері Уляники. Або свято живота і чотири 20+»

Озеро Уляники 12-15 червня, компаньйон Віталій – це вже четверта поїздка на дане озеро у цьому риболовному сезоні. Цей виїзд планувався ще за довго до початку сезону, тому по при всі негоди, нерест і решту катаклізмів - він мав відбутися. Трохи дискомфорту на дану поїздку накладало аж за надто перенасичений графік і нові непередбачувані поїздки які в мене з’явилися після даної риболовлі на озері Уляники. Ще за два дні до поїздки подзвонив Віталій з пропозицією взяти в поїздку його товариша – Толіка. Толік не такий риболов як ми, але дуже хороший куховар, для якого готувати приносить більше задоволення, а ніж інколи смакувати те що приготовив і ви не подумайте що не смачно – все дуже смачно, а інколи і занадто, бо не встиг з'їсти шашлик, як несуть вже плов. Стільки на рибалці я ще ніколи не їв. Отже, з появою Анатолія у цій риболовній пригоді, питання харчування та всього що з ним пов’язано лягло на плечі його. За нами було закріплено все що стосується рибалки та побуту. Щоб не обмежувати себе в речах і через додаткового пасажира, цього разу ми вирішили їхати з причепом.

День перший. Виїзд на водойму.

Отже, 5:00 четвер 12 червня і ми вирушаємо в сторону озера Уляники. І як вже по традиції – Кафе «Пончики», що на житомирській об'їзній. Смачний чебурек Максі з кавою і далі в дорогу. Близько 11 чи 12:00 ми були вже на водоймі, реєстрація, тачка в руки і носити свій крам в сектор, а тим часом Толік мізкував над тим як і чим смачним нас нагодувати. Розкладати табір та готувати все для рибалки не зайняло багато часу, адже у двох це робити набагато краще та швидше.

Поки ми з Валіком готувалися до ловлі, Толік почав готувати якусь страву в афганському казані, і паралельно з тим замаринував шашлик та цибульку (в нас в команді таке меню прийнято на два дні розраховувати, а тут все в один день – якесь свято живота).

Що стосується самої ловлі. Хоч і в мене була намальована маркерна карта і я знав дистанції та точки, ми все одно вирішили промаркувати сектор та можливо знайти ще декілька нових для себе точок ловлі. Намалювавши карту визначили для себе чотири точки ловлі.

- 44,5 метри - яма яку я знайшов минулого року

- 101 метр – у напрямку трьох пучків комишу, але з орієнтацією по лівому краю

- 84 метри – в напрямку широкого пучка комишів, так званий «амфітеатр» який я знайшов теж в минулому році

- 75 метрів – тверда ділянка з орієнтиром на маленьке поодиноке дерево на горбку.

Точки обрані, залишилося лише загодувати, але попередньо поки справа дійде до корму, бо нічого ще не було готово, ми вирішили закліпсувати вудилища та просто закинутися без корму. Поки ми готувалися до ловлі та маркуватися, як нас кличе Толік на обід, де я писав вище на нас вже чекав накритий стіл з тушеною картоплею з реберцями приготовленими в афганському казані. Смачно поївши ми продовжували готуватися до рибалки, а Толік чаклував вже над мангалом та шашликами На перше клювання довго чекати не довелося, якраз як прийшов до нас в гості Сергій (адміністратор озера) близько 18:30 сталося перше клювання, першим побіг виважувати Віталік (хоча на цій рибалці він намагався бути завжди першим, навіть коли черга виважувати була не його, але то вже таке, наступну рибалку буде навпаки – ЖАРТ (але це не точно)). Отже, виважування в присутності Сергія, і завівши рибу у підсак, ми помітили дуже гарну і велику рибу, далі вага показала 19,800.

Перша риба і відразу такої ваги – не поганий початок. Після того ми перекинули вудилище і взялися готувати корм, я вирішив не гратися з кормом і на цю риболовну сесію взяв 15 кг 25 мм. вареного бойла сквід/слива який надалі різав на половинки, а на старті трохи на четвертинки і добавляв по жмені цілого бойла. Ось такий у мене був корм. Віталік вирішив заморочитися і привіз з собою не так багато вареного бойла, тому основну частину корму його складав різний пелет і конопля (хоча я йому неодноразово казав що мілкий корм зараз на Уляниках це не дуже добре, бо збирає мілкого коропа, а враховуючи специфіку першого сектора, це може взагалі буди плачевно, бо доведеться його сипати безперестанку і нон стоп тягати тих тузіків). Але то рішення Віталіка, тому кожен грається з своїм кормом як хоче. По насадках така ж сама ситуація, в мене варений або пилящий бойл, інколи з шапкою поп апа, у Віталіка теж, але інколи він експериментував ще зі стіками та самими повідцями (любить він ті екскременти та ускладнювати все, коли можна ловити набагато простіше і не менш якісніше і навіть краще), але на то вона і рибалка, коли в арсеналі купу вільного часу для власних експериментів, тут стоїть завдання не наловити тонну риби, а гарно половити, та спіймати великого та гарного трофея, щось нове спробувати та гарно провести час за улюбленим хобі.

Протягом дня риба потрохи прокльовувала, але ближняк 44,5 метри чомусь мовчав, хоча і в попередні рази дана точка в с\мене запускалася ближче до ночі. Тому потрібно було годувати та чекати на підхід риби на точку. Так ми поступово почали наближатися до ночі. Вже на мангалі шкварчав шашлик, а ми підгодовували свої точки та виважували паралельно рибу яка зайшла годуватися. Далі смачна вечеря і в спальники відпочити. Протягом ночі ми мали ще десь сім клювань на два з яких я вставав, а далі мені стало лінь бігати і я вирішив відіспатися і відпочити перед наступним трудовим днем. З того що клювало в ночі нічого варе уваги не було (я маю на увазі риб більше 15 кг.) тому Віталік і сам гарно справлявся. Так за цю добу нам вдалося отримати 19 клювань серед яких короп 19,600;

 

День другий. Перші 20+ та новий Personal Best Віталія.

Я встав раніше оскільки виспався, тому взявся відразу за нарізання бойлів, а Віталік ще дрімав. Трохи згодом ранкова кава з якогось там технологічного кавового апарата який має Віталій в своєму арсеналі і далі годувати рибу в надії на продовження клювань, та можливості спіймати рибу 20+. З розташування вудилищ вирішили забрати ближняк оскільки за ніч він особливо не дав результату, і розмістити вудилище на 75 метрів – тверда ділянка з орієнтиром на маленьке поодиноке дерево на горбку На вулиці протягом дня пасмурно, температура повітря 18-19 градусів, вітер з залива в сторону другого сектора, та короткочасний дрібний дощ. Протягом дня нова точка особо не давала нам рибу, працювало дві інші, а точка з 101 метра яку годував Віталік дрібним кормом в котре довела що на такий «закормочний стіл» став дрібний короп і постійно турбував наші сигналізатори, там де лежав грубий корм, клювання були рідшими, але розмір риби кращий.

Близько 15:20 ми отримуємо клювання коропа вагою 16,500 з дистанції 84 метри. По обіді на тому дрібному кормі яким годував Віталік під час одного з клювань нам вдається спіймати «бабушку» - карася. Толік відразу зреагував і сказав що буде уха, тому на обід ми смакували уху з свіжо спійманого та приготовленого карася. Далі десь об 17:00 пройшла сильна злива, яка ми думали нас мине, бо йшла стороною, але сила вітру розвернула ті чорні хмари на нас, і добряче покропила, тим самим перемішала воду, що трохи  зашевелило рибу.

Після чого відбулося знову клювання на друге вудилище, короп жадібно забирав метри ліски і далі став в якийсь зачеп, добре що на шпулях була намотана 0,32 ліска тому можна було не переживати що вона лопне і помалу пробувати протягнути рибу з того зачепу, як тільки риба вийшла з тих штрупаків відразу рвонула на відкриту воду, але неквапливо вдалося її розвернути і далі вона вальяжно вже прямувала до підсака. Дану рибу вдалося завести в підсак і вага показала 18,800; Наближався вечір, по меню у нас плов в чавуному казані. Точки загодовані, вудилища пере закинуті і ми в очікувані нічних клювань. Протягом всієї очі працювали стабільно всі вудилища. Близько 22:25 клювання на першому вудилищу (Віталік на виважуванні я з підсаком), риба йде вальяжно і давить, але злагоджена робота та акуратне виважування дають змогу завести коропа в підсак. Далі процес зважування де відтарена вага показала 24,800; (це новий персональний та перебитий рекорд Віталіка) і наша перша риба 20+ на даній риболовній сесії. Ще їдучи на дану рибалку я собі поставив за мету спіймати що найменше 4 риби 20+, але в голос це не озвучував, тому перша 20+ є лишилося ще три.

Протягом всієї ночі ми мали багато клювань коропів вагою до 15,200; (максимальний). В районі 1:00 ночі клювання, я на виважуванні, далі їде паралельно ще одне вудилище (виважує Віталік), і не встигли завести першого коропа в підсак, клює третє вудилище. Всіх три клювання вдалося реалізувати завдячуючи злагодженій роботі і наявності трьох підсаків, нам було легше впоратися з тим триплетом (в результаті в нашому активі коропи вагою 13,500; 12,250; та 12,700;). Тому раджу в такі сектори де багато клювань мати запасні підсаки та слінги. З цікавого що коли відчіпляти гачок в одного з коропів Віталік мав необережність і попав я теж на гачок (маючи вже двій чи такий досвід і розуміючи величину риби, я відразу йому кажу нехай пробує по при все вирвати чи дістати гачок з пальця, бо якщо короп почне брикатися, то наробить великої біди). Віталік довго не думаючи висмикнув гачок (далі обробив і ходив до кінця рибалки з набрякшим пальцем) і розумів що як би не цей відчайдушний крок, то могло бути і гірше. Тому дану роздачу можна рахувати як «читириплет»

Ближче до ранку в районі 8:00 клювання, дало про себе знати вудилище яке ми переставили в на початку дня – 75 метрів (ось тут зауважу що черга виважувати була моя), Віталік вскочив і побіг підсікати, я не став казати що моя черга (хоче людина виважувати, нехай біжить) і потім чую що мене гукають що треба моя допомога, заводимо рибу в підсак, далі в слінг і вага показує 23,200; (це була друга риба 20+ спіймана за цю риболовну сесію) Як результат нашої роботи та рибалки за дану добу нам вдалося отримати 24 клювання (серед яких два коропи вагою 20+, один 16,500 та 18,800;) чотири не засікання та один зріз.

 

День третій. Кульмінація

Традиційна ранкова кава і до роботи На вулиці пасмурно, вітер вже навпаки почав надувати в наш залив з поривами 6-13 м/с. По дистанціях та точкам нічого вирішили не змінювати і лишатися на обраних точках. До 11:00 затишшя і лише на точці де дрібний корм (поодинокі підтяжки скоріш за все дрібної риби). Тому кожні 2 години підгодовуємо точки по 5 спомбів. Цього дня з обіду краще почала проявляти себе перша палка яка кожні 30-40 хвилин давала клювання (пєлєтс у Віталіка вже скінчився, тому туди летіла конопля з декількома жменями бойлів). Десь об 14:25 дане вудилище дає нам коропа вагою 16,400; А об 15:45 шалений потяг, на виважуванні цього разу вже був – Я. Виважування тривало 20-30 хвилин, короп постійно відвойовував по 30 метрів ліски і не давав себе підвести до берега. Я вже мав нагоду схожої боротьби з рибою на турнірі: - «Кубок Пам'яті Юрія Ралко». Тоді короп вийшов з даної дуелі переможцем, я його навіть не побачив, тому цього разу я виважував з особливою обережністю. А Віталік стоячи поряд підколював мене що там риба в районі 8-10 кілограмів. Але мені все ж таки вдається розвернути рибу і завести її в підсак, ще був лускатий велетень, з величезною головою і продовгуватою будовою тіла (справжній трофейний сазан) – риба дуже гарна (навіть Віталік зауважив, що риба на стільки гарна що точно відкладеться в пам’яті). Забув про саме головне – вага риби становила 21,800; (це був третій короп вагою 20+ спійманий на даній риболовній сесії)

Далі риба зайшла на наші загодовані точки і ми протягом двох годин не злазили з помосту, виважування, процес обробки ран і губ риби, фото та відпускання, далі знову пару спомбів і так по колу, навіть не було часу пообідати. Вся риба була в районі 13-16 кг. Протягом цього дня у Віталіка почала проявлятися застуда (він шмаригав, чхав і почував себе не здорово та кволо), я намагався якось триматися трохи осторонь, щоб не підчепити ту застуду, бо попереду довга дорога. Далі ближче до вечора ми зробили масований закорм своїх точок перед тим як розпочнеться знову негода, бо небо довкола озера почало затягувати дуже чорними грозовими хмарами, і ми розуміли що сухими нам не вдасця цього дня бути. То ж висипавши всі корма які привезли на цю рибалку, відразу склали  споди, щоб бути трохи зібраними перед завтрашньою дорогою до дому, добре що після даного закорму риба трохи притихла і дала це комфортно зробити. Далі здійнявся шалений вітер, що довелося забрати мат та триногу з помосту, щоб її не здуло і линув той очікуваний дощ.

Наставав вечір, я Віталіку сказав, що якщо ми спіймаємо ще одну рибу 20+ я готовий вимотати вудилища і більше не ловити (бо хочу відпочити перед довгою дорогою за кордон яка мене очікує після даної рибалки), але якщо він хоче продовжувати ловити, я готовий йому допомагати з підсаком, тільки не буду виважувати і пере закидатися. Він підтримав мою ініціативу. І не пройшло години часу, як о 20:15 клювання і ми заводимо четвертого коропа вагою 20+; а саме 21,950 в підсак. Гарний дзеркальний короп, далі фото і у воду. Після чого ми вимотали всі вудилища і помалу зібрали частину свого табору та віднесли в причеп. А тим часом Анатолій готував смачний шашлик на вечерю. Далі смакування м’яса, обговорення даної рибалки, і я частково вже по думками про сімейний відпочинок, та нову майбутню рибалку яка на мене чекала під час сімейної подорожі (але це вже в іншій статті). Як підсумок даного дня рибалки не враховуючи ночі (оскільки в ночі ми не ловили) ми отримали 25 клювань серед яких короп вагою 21,800; та 21,950;, чотири сходи та два не засікання. На превеликий жаль підсумовуючи дану рибалку ми мали трохи за багато сходів, що є не дуже добре, тому в них доведеться розбиратися. Далі ми спокійно повлягалися та відіспалися як «білі люди» і навівши годинники на 6:00 почали збирати решту свого краму в авто. Цього разу вдалося виїхати з озера ще до 10:00 та швидко добратися до дому. Як підсумок рибалки ми мали 68 клювань серед яких нам вдалося напрацювати на чотири риби 20+.

Завдання яке я собі ставив на дану рибалку ми виконали, хоча через велику кількість різної риби, спіймати коропа вагою 20+ в першому секторі не так вже й легко, бо потрібно переловити чималу кількість коропів які там живуть, щоб трапився реальний трофей.

Спасибі хлопцям за компанію, та Анатолію за те що ми були аж за надто ситі, стільки я ще ніколи не їв на рибалці як цього разу Отже радісні та щасливі та сповнені гарних вражень та емоцій, згарними пам’ятними для нас фото повертаємося до дому до сімей, до роботи на Наближення Перемог!!!