Знову аномалія??? Турнір «Carp Monsters Marathon» оз. Уляники

Знову аномалія??? Турнір «Carp Monsters Marathon» оз. Уляники

 

Останній турнір який запланувала наша команда Carpfishing Team «Рівняни» в цьому сезоні 2024.

Самий важкий і водночас неоднозначний турнір, після якого залишилося купа запитань аніж відповідей. Воно і не дивно, адже від самого початку підготовки до даного турніру (попри велике бажання взяти участь в цьому дійстві та поборотися за призи) все йшло якось не за планом, і купа різних форс-мажорів ставили участь в даному турнірі під питання.

Турнір «Carp Monsters Marathon» - де організатором був Віталік Лущенко (власник компанії Piranhas Baits). Змагання які організовує Віталік, завжди рахувалися одним з найпрестижніших та цікавіших з розряду комерційних турнірів: підбір на запрошення одних з найсильніших колективів, пристойний призовий фонд, гарні кубки та медалі, чесне та неупереджене суддівство, і головне правильно підібраний формат турніру (під кожну водойму і пору року), щоб максимально урівняти шанси кожної команди поборотися за призи, і як завжди високий рівень організацій цього свята для спортсменів.

Керуючись саме цими факторами ми вирішили обрати два турніри в цьому сезоні які організовував Віталік. На один турнір, що проходив на Крутій Балці нам не вдалося поїхати по сімейним обставинам, а наступний на Уляниках ми не могли пропустити, оскільки нам все ще не вдається підкорити «тумбочку» даного озера

Готуватися до турніру почали ще заздалегідь. Збиралася якась загальна інформація, велося спостереження за турнірами які проходили в даному сезоні (адже за ці два роки керівництва водоймою Сергія) Уляники дуже змінилися в хорошу сторону, і що цікаво що поведінка риби теж. Ловля стала зовсім іншою ніж два – три роки тому. Враховуючи попередній досвід турнірів на даній водоймі, вирішили кардинально змінити кормову програму, та кількість корму на турнір.

Формат турніру по трьох таблицям (загальна вага; п’ять крупних риб та біг фіш) і залік з 10 кг. теж вносили свої корективи, потрібно було ловити багато риби вагою 10+; враховуючи те що у водоймі багато мілкого коропа до 1 кг. (який вішається на гачок навіть при відсутності клювання), під час турніру нам трапився лише один такий.

День виїзду.

Ще за тиждень до турніру до кінця не було відомо в якому складі ми поїдемо на турнір, Івану не виходило за сімейними обставинами бути перші дві доби з нами й потрібно було їхати у двох з Олегом. А старт турніру, маркування, обрання точок ловлі дуже важливі на початку. І враховуючи сильний склад команд учасників, у двох нам з Олегом було б дуже важко правильно стартанути, тому вирішили запропонувати взяти участь в турнірі ще одному Олегу (з Вінниці), з яким я познайомився ще минулого року на тих ще Уляниках. Враховуючи його хороші фізичні дані та вміння ловити на дуже дальніх дистанціях, а також немалий досвід турнірів на даній водоймі давали нашій команді можливість не наробити помилок ще на старті змагань. Хоч і з великим запізненням через неможливість дати відповідь раніше (в останній день перед виїздом) – Олег прийняв наше запрошення та вирішив скласти нам компанію як повноцінний учасник команди Carpfishing Team «Рівняни» - після чого я трохи видихнув і вже не переживав, через старт і подальший хід турніру.

Отже, день виїзду, з запланованим відвідуванням супермакета для закупу продуктів і далі дорога на озеро з чек-поінтом в кафе «Пончики». Чотири з половиною години дороги й ми на водоймі Уляники. Вітання з друзями яких давно не бачили й далі інтригуючий момент жеребкування. Запропонував Олегу, щоб той витягнув сектор (він відмовився через те що витягне 17 сектор, якого не хотів), довелося мені тягнути сектор. Коли я йшов до барабана з кульками в яких були папірці з номерами секторів, в барабані лишалося три кульки (з 4; 15 та 17 секторами), і я витягую те чого найменше хотів – сектор 17 (сектор який не рахується призовим та перспективним на фоні інших секторів які грали, дуже важкий через дальні точки ловлі, та транзитність риби яку потрібно було думати як максимально довго затримувати, з мінімальних бонусів, ми отримали частину 18 сектора – трохи ширшу зону ловлі). З переваг – комфортне розташування сектору в тіні дерев, де протягом всіх шести діб було перебувати в задоволення, а не смажитися як на сковорідці як в деяких інших секторах.

(Проте незадоволеність жеребкуванням важко було сховати на обличчі). А сектора №15 дісталися команді Piranhas Baits, сектор №4 – команді "БО-16" як останній який був в барабані (забігаючи на перед два останніх сектори посіли «тумбочку переможців»). Нічого не вдієш, жеребкування не переграєш, тому доведеться боротися в тому секторі який витягнув.

Далі ми вирушили у свій сектор розставляти табір та наводити логістику в секторі (поки у двох, оскільки Олег з Вінниці ще був в дорозі). Поки ми займалися облаштуванням свого побуту, що зайняло не мало часу під'їхав Олег і ми взялися за маркування сектору протягом якого ми знайшли кілька цікавих точок для ловлі які були як на дуже дальніх дистанціях, так і середніх та ближніх і тут потрібно було визначитися на чому зупинитися на старті. Оскільки сусідами ліворуч була досвідчена команда Piranhas Baits, ми розуміли що нам не варто особливо розраховувати на рибу ліворуч, оскільки вони докладуть максимум зусиль щоб її не пустити нам в наш сектор, тому вирішуємо вилазити максимально в перед і праворуч, тому що сусіди з правої сторони – невідома для нас команда «Plan-B» була суттєво розвернута в праву сторону і не перекривала хід риби для нас на над дальніх дистанціях.

Всі приготування були зроблені, лишилися лише дрібниці, і ми вирушили не вечірній фуршет який організував Віталік для всіх учасників турніру. Смачний бограч, шашлик, канапки – все було на дуже пристойному рівні, для бажаючих було і щось міцніше, і головне це все супроводжувалося дружнім діалогом в колі однодумців. Дуже приємно коли організатор організовує такі вечері, що дає змогу гарно перекусити після важкої дороги і тих розкладань свого краму в секторі та не потрібно на ніч думати чим себе погодувати нашвидкоруч, бо вже немає сил і бажання стояти біля каструль і сковорідок. Довго ми не засиджувалися, оскільки мали ще незавершені справи по логістиці.

Далі кліпсування вудилищ вже в секторі, і по спальниках відпочивати.

1 доба. Старт – перші залікові риби.

Будильник на 6:00 і ми за кавою обговорюємо як будемо стартувати.

В перші години турніру приймаємо рішення розмістити вудилища «драбинкою» 115; 125 та 135 метрів праворуч (залучивши ліву та центральну частину свіму). Оскільки ловля на старті планувалася на таких дальніх дистанціях вирішили зробити одну кормову пляму на 120-125 метрах і обловлювати його з різних сторін.

Перші клювання почали отримувати вже з 8:40 та 8:50 з ближньої та дальньої дистанції, які успішно вдалося реалізувати та завести коропа вагою 9,800 та 11,000 в підсак. Після чого догодовування по декілька жмень бойлів. Сусіди ліворуч теж почали систематично отримувати клювання та їх реалізовувати. Далі величезна пауза до обіду.

Протягом дня погода була досить сонячною, а термометр показував за 30 градусів, вітру не було і попри такий спекотний день риба потрохи себе проявляла, що не могло радувати, адже відбувалися відгуки як з обраних нами точок, так і риба харчувалася нашим кормом.

Наступні клювання ми отримали близько 14:00 і знову дуплетом, цього разу з середньої та дальньої дистанції клюнули два коропи вагою 12,000 та 13,000; І знов пауза. Аж до 18:00 – де як і попередні два заходи ми отримали два клювання підряд (з дистанції 125 та 135 метрів) коропів 12,000 та 10,000;

Протягом дня спостерігалися умовні проходи риби, проте по записах до кінця ще не було зрозуміло з якої сторони вона заходила в наш сектор (зі сторони сусідів ліворуч чи з правої сторони яка більш відкрита і менше запресована командою праворуч, яка розвернута від нас в сторону заливу 14-13 секторів)

Все наче йшло за планом, ми більш менш щось підловлювали й обрані нами дистанції давали майже однаковий результат, за вийнятком дальньої точки як і очікувалося давала краще рибу.

Починаючи з обіду почали систематично годувати дистанцію 60 метрів (умовну ближню точку) в надії спробувати половити там в нічну та ранкову пору доби.

Почало сідати сонце за горизонт і ніч почала окутувати озеро, ми ж зробивши більш акцентований закорм своїх точок в надії на хорошу та продуктивну ніч всілися за приготування вечері, під час якої обговорювали день який минув. Далі перезакид вудилищ і в спальники очікуючи клювань. По при постійні пере закидання в нічну пору та догодовування точок, риба закрила рот і ніяк не проявляла себе (з цікавого – не було чути навіть скидань та сплесків риби по водоймі, як це відбувається в активні її періоди.)

Протягом ночі нам так і не вдалося отримати жодного клювання, і лише перші відгуки ми отримали близько 05:20 (не засікання з ближньої дистанції в 60 метрів) і далі два клювання з різницею в годину 06:45 та 07:45 з ближньої та дальньої дистанції коропів 10,500 та 11,000.

Протягом даної доби нам вдалося отримати 10 клювань, серед яких одне не засікання, найбільший на цей момент короп в нашому заліку заважив 14,440. За кількістю спійманої риби по водоймі та підсумками трьох таблиць ми мали загальну суму балів - 10 і посідали третю сходинку в турнірній таблиці. Старт наче не поганий, але ми розуміли що ще не сказали своє слово більш перспективні сектори…

2 доба. Приїзд Івана.

Ранок другої доби розпочався з кави, аналізу подій які минули, та розробки плану ловлі на наступний день. Під час якого Олег займався приготуванням рагу з яєшнею, щоб поповнити запас сил на наступний день.

Спостерігаючи весь попередній день за діями сусідів ліворуч, ми розуміли що від них чекати рибу в потрібній нам кількості не варто, що показали й наші клювання, де більшість риби ми спіймали праворуч і на дистанції 135 метрів. Ближні наші точки які знаходилися ліворуч, просипалися сусідами смугою (перекриваючи нам хід риби), тому сподіватися позитивної динаміки з того підходу було не варто, оскільки команда Piranhas Baits в будь-який момент могла збільшити кількість закорму по своєму правому краю і тим сам «потушити» наші дві точки повністю. Тому цього дня ми вирішили де що змінити розташування наших вудилищ в іншу сторону, прив'язуючи до вже існуючого кормового пятна, але висунути перше вудилище максимально далі щоб тим самим і перекрити хід риби в сторону 15 сектора, тому розміщуємо вудилища таким чином (165; 135 та 125 метрів), від точки 115 м. ми відмовилися, оскільки по при свою перспективність вона не давала бажаного результату і підзакривалася командою ліворуч. З таким планом і розташуванням наших «ловушок» ми розпочали другу добу ловлі на турнірі «Carp Monsters Marathon»

Цього дня погода планувалася по синоптику без змін – палюче сонце, та безвітряно, з обіду невеликий вітряний бриз в сторону 15 сектора (який особо погоди не робив)

Що до клювань, то перший відгук від риби ми отримали лише близько 12:00 з дистанції 145 метрів, і це все відбувалося якраз як приїхав до нас Іван, який не мав змоги бути з нами від початку турніру. Проте даний короп був не заліковий оскільки заважив 9,000; Наступне клювання також відбулося з даної дистанції та знову короп вагою 9,000; Цього дня окрім обраних в перший день точок годування ми почали потрохи намагатися підкидати бойли і над дальню дистанцію 135+ (що вдавалося робити в безвітряну погоду за допомогою кобри 1,5 м довжиною). Активність риби цього дня була відчутно слабшою, це спостерігалося як і в наших сусідів ліворуч, так і по всій водоймі в цілому.

В постійній роботі та пошуку хоча б неактивної риби пройшов і цей день. І наближався вечір. Олег займався смаженням стейків та приготуванням вечері, ми ж загодовували свої точки в надії виходу риби в темну пору харчуватися. В темну пору вирішуємо забрати вудилище з дистанції 165 та розмістити його на відстані 115 праворуч, після чого включилася точка 135 метрів яка протягом 30 хвилин принесла нам дві риби серед яких один не залік вагою 8,000 та короп вагою 12,020;

Далі нічна ловля, а точніше - відсутність її, повторилася з точністю з попередньою ніччю, попри всі намагання знайти рибу і підхід до неї, не принесли нам результату. Як і минулої доби – ніч була провальною. З особливостей – шахеди які що ночі баражували повз водойму в напрямку великих міст. Першої ночі (перед стартом) я його не чув, бо дуже солодко спав, наступної ночі Олег мені вже записав той звук на телефон, а от на третій ранок я в перше побачив ту чорну «блядіну» над своєю головою. І якісь такі незрозумілі відчуття – наче дивишся в небо і розумієш, що та херня зараз вільно летить і несе шкоду та небезпеку якійсь сім'ї, і в цілому нашій Країні, а ти дивишся і поводжаючи поглядом нічого вдіяти не можеш…

І перші клювання ми отримали лише в 06:40 коропа вагою 11,460; а трохи згодом не залікового коропа вагою 8,000, з цієї ж дистанції. Так пройшла друга доба нашого перебування (вже в повному складі) на турнірі «Carp Monsters Marathon» що проходив на озері Уляники. Протягом доби ми отримали 7 клювань, серед яких один схід і лише два коропи залікових. В результаті нас посунули на одну сходинку нижче з загальною сумою балів -14; оскільки команді з 21 сектора вдалося непогано половити цієї ночі та спіймати декілька риб 17+ які дуже вплинули на турнірну таблицю.

3 доба. Гербарії 17-го сектора

Як і попередній ранок розпочався з кави, та аналізу подій які відбувалися протягом останньої доби – не те що ми встаємо об 7:00 чи 8:00 (щось робимо постійно, просто відлік ведемо від ранку)

Ми розуміли що протягом двох діб риба не ставала взагалі на корм і ми отримували хаотичні клювання (ловили транзитну поодиноку рибу). Чіткий прохід риби й захід на корм можна було спостерігати лише у 21 секторі – де за нічний відрізок часу хлопці отримали близько 13 клювань, серед яких дуже достойні екземпляри які рухали їх до гори по турнірній таблиці. А наші намагання спіймати тих розвідників і ще й не задовільної для нас ваги не давали можливості робити якийсь заділ чи стабільно триматися у верхній частині таблиці.

По при не дуже вдалу попередню добу, щось міняти в точках ми не стали та залишилися в на (165; 135 та 125 метрах).

Погода цього дня почала потрохи мінятися, почав надувати сильніший вітер в сторону 15 сектора і ми надіялись на те що він розворушить рибу, тому розмістили вудилища на зустріч вітру і попередньо загодували точки, щоб потім не розкидати корм під час поривів вітру. Як і минулого дня перші клювання ми отримали близько 11:25 (не заліковий короп вагою 7,000 з дистанції 135 метрів)

Далі два клювання в проміжку двадцяти хвилин зі 165 та 135 метрів – на першому розв'язався чи зрізало лідкор, інше дало нам першу непогану рибу вагою 17,000; І знову пауза аж до самого вечора.

Протягом дня через відсутність клювань намагався себе чимось зайняти, щось фотографувати – і помітив біля таблички з сектором «міні аптеку під відкритим небом» з декілька кущиків коноплі – кущики були сфотографовані й залишилися рости до розмірів ялинок чи смерек ))).

Цього дня з появою вітру поступово почали включатися сектори які знаходилися на дамбі, і той мінімальний відрив який наша частина водойми зробила завдяки тими прошеними декількома коропчуками – дуже швидко скорочувався. Упродовж дня показали вперше себе коропи вагою 20+ (один з яких в наших сусідів ліворуч), на що я почув таку фразу: «Що ми пропустили дану рибу сусідам», я в таки вислови при такій активності риби та в форматі кобри мало вірю, адже якщо риба не харчується і можливо ходить в товщі води, що їй заважає минати будь-які ліски і пливти куди їй заманеться. Дані два коропи в котре перевернули турнірну таблицю з ніг на голову, а нашим сусідам ліворуч дали хороший фундамент який потрібно було лише закріплювати. Ми ж чітко розуміли що нашій команді без таких трофеїв буде неможливо конкурувати з іншими командами, а враховуючі що в озері плавають і більш «серйозні та важчі персонажі» - несподіванки чекають ще на всіх…

Наступне клювання з обіду ми отримали лише після шести годин очікування об 19:40 короп вагою 14,500 (і це був не найдовший час між клюваннями на цьому турнірі), далі ще одне клювання з дистанції 135 метрів коропа вагою 12,000; Так поступово ми заходили в ніч з розташуванням вудилищ як і в попередню добу. Як завжди смачна вечеря – цього разу реберця тушковані в пиві під звичайну варену картоплю (яку готуємо в перше за весь час наших спільних поїздок на риболовлю), а далі перегляд футболу за участі Зальцбург-Динамо (де Олег сказав що Динамо виграє 0:2, до чого я поставився з насмішкою), цей матч зумів перевершити відсутність клювань і не найкраще становище нашої команди в той період турніру. Для мене нічого нового, а для решти учасників нашої команди – суцільне розчарування, і «осадочок» на фоні смачного столу зі снеків, мацика, хамону та пивка, які були геть не варті тих півтори години ганьби… Ну то таке, футбол, футболом, а в нас свій турнір де ще нічого не втрачено й основна боротьба попереду.

Ніч третьої доби як і дві попередніх не була виключенням, за вийнятком 02:10 клювання і після підняття вудилища на пів шляху риба просто без опору виплюнула гачок. А в 04:50 клювання і під час підсічки риба просто не засіклася, далі через десять хвилин ще одне клювання на це ж саме вудилище і цього разу короп вагою 10,000; І під завісу даної доби нам вдається запаркувати коропа вагою 13,000 з дистанції 145 метрів.

З особливостей – ми дуже багато отримували клювань в берег, і думали що то амур, але на тому кінці оснастки виявлявся короп, і були моменти коли під час таких клювань не завжди вдавалося засікти рибу вимотавши слабину. Для себе зробили такий висновок, що через розміщенням вудилищ майже під протилежним берегом рибі немає куди втікати в даличину на відкриту воду і вона розвертається і йде в берег через що і відбуваються такі клювання і як би ми стояли на відкритій воді таких клювань коропа було б в рази менше.

Отже, якось так пройшла третя доба перебування нашої команди на турнірі «Carp Monsters Marathon» де за цю добу нам вдалося отримати 10 клювань серед яких (1 схід; 1 не засікання та 1 зріз лідкора).

Як підсумок ми знову посунулися на одну сходинку нижче і посідали 5 позицію з сумою балів – 14.

4 доба. Зміна погоди

Ранок четвертої доби зустрів нас небом затягнутим хмаринками, які потім ближче до 11:00 переросли в короткочасний дощ з трохи сильнішим вітром в сторону 15 сектора, що вселило в нас надію що риба після зміни погоди почне рухатися та харчуватися.

Цієї доби в розташуванні вудилищ ми особливо нічого не змінювали за вийнятком правого вудилища, яке вирішили розмістити теж на відстані 135 метрів, але розвівши далеко два вудилища між собою і через форму берегової лінії на протилежному березі вони закривали чи охоплювали різні ділянки хоч і знаходилися на однакових дистанціях. Так ми вирішили зробити опираючись на аналіз попередніх трьох діб, оскільки більшість риби була спіймана саме з відстані 135 метрів.

Можливо хтось вдаватися в питання, що в даному секторі є точки й на відстанях до 120 метрів (так вони є, і спроби під час всього турніру половити там теж були), але при наявності всього трьох робочих вудилищ – сильно не розгуляєшся, і коли якась відстань тобі дає хоч і мізерний, але відгук, а інше вудилище стоїть, щоб прикрити хід риби сусіду, не сильно хочеш витрачати останнє вудилище на експерименти з ближняками в день (які попередні три доби не давали результатів навіть в саму здавалося б тиху пору доби — ніч)

Як і попередні ранки ми отримали поодинокі клювання в 08:50 та два клювання в проміжку з 9:30 до 10:45. Всі успішно реалізували (два коропи агою 10+ та один 14+). Близько 16:05 знову незрозуміле не засікання. І близько 18:05 та 18:35 беремо ще дві риби вагою 11,500 та 13,000; Цей день на фоні інших команд і враховуючи ловлю першої трійки, ми відловилися найкраще. Коли все озеро мовчало нам вдавалося цього дня отримувати хоч і не часті, але все ж таки клювання і залікової для нас риби.

Наближалася ніч і нічна ловля, футболу сьогодні не було, а розуміння що в ночі знову може не бути клювань давало розуміння - що розчаровуватися особливо не буде в чому, все закономірно. Але все ж таки ми вирішили знову повернутися до ближньої точки яку потрохи тримали кормом протягом турніру і дати їй шанс себе проявити.

Як і минулої ночі в 02:10 був схід, цієї ночі в 02:55 було не засікання і на тому вся наша нічна ловля закінчилася. Ближня точка так себе і не проявила

З особливостей майже кожної ночі від початку турніру спостерігався величезний повний місяць який з середини турніру почав «зменшуватися на обгрзаний». Хтось каже що повний місяць – пора трофейних коропів, а хтось каже що то погана ознака, риба погано реагує. Де правда – я не знаю, да й не намагаюся в цьому розібратися. Добре було те, що під час того повного місяця водойма дуже гарно просвічувалася, і навіть серед ночі можна було особо не користуватися ліхтариком під час перезакдинь, хоча можна сказати що той ліхтарик взагалі на даному турнірі був не потрібний в ночі, оскільки клювань практично не було в ту пору.

Як підсумок по при те, що протягом дня ми непогано підловлювали, а інші сектори мовчали, в ніч все було навпаки, ті хто засмагали в день непогано відловився в ночі, а особливо дамба і знову риба 20+; Ми ж своїм здобутком за добу у вигляді 9 клювань серед яких два не засікання, посідали все ту ж саму п’яту сходинку з сумою балів 17.

5 доба. І знову зміна погоди, найпровальніша доба за весь турнір.

Ранок як завжди розпочався з кави та сніданку і все того ж аналізу, що робити й що змінити, щоб покращити наше турнірне становище. Перепробувавши купу варіантів, в надії отримати позитивний результат – ми отримували все більше запитань.

Погода знову кардинально змінилася на вітряну, але цього разу вітер почав дути з 15 сектора на відкриту воду, можна було подумати що зараз надує рибу з того заливу, але відсутність клювань в сусідів ліворуч, не вселяли надію що коропи ринуть до нас з їх сторони.

З цього дня почали не те щоб економити корм, а давати його в рази менше, адже чітко було помітно що ловля відбувалася далеко за межами кормових точок, а те все що було висипано протягом чотирьох діб, скоріш за все ще лежить на дні і нікуди не ділося, тому сипати ще на гору туди не було змісту. Тому командою приймаємо рішення годувати по 20 бойлів лише після відгуку риби.

Цього дня перше клювання ми отримали лише близько обіду об 12:35 – не залікового коропа вагою 7,000; Наступне клювання відбулося лише близько 17:20 з дистанції 165 метрів – заліковий короп вагою 15,000. І близько 20:00 останній короп спійманий нами за цю добу вагою 13,000;

Як і попередньої ночі в нашому секторі була тиша, така ж сама ситуацій і по всій водоймі за вийнятком дамби 3 та 4 секторів які здали по 9 риб на фоні решти команд які поздавали по дві залікові риби в тому ж числі та ми.

По при те, що це була найгірша наша доба, ми спіймали стільки ж залікових риб як і сектора які рахувалися більш перспективними, і це в котре доводило що риба на водоймі не активна і не стає на корм. Як підсумок три риби в нашому активі та п’ята сходинка турнірної таблиці з 16 балами в активі. Ми дуже сильно просідали по крупним рибам, найбільший наший короп важив 17,930; який вважався ну дуже маленьким на фоні спійманих крупних риб іншими командами, що дуже тягнуло нас до низу таблиці, хоч і по загальній вазі картинка в нашої команди не була такою «відверто поганою», для просування до гори нам не вистачало двох, трьох хороших риб, які спіймати до кінця турніру навіть за декілька годин на даній водоймі взагалі не є проблемою…

6 доба. Фінішна пряма, розв'язка

Ранок останньої доби перебування на цій чудовій водоймі, і розуміння що так швидко пролетів майже тиждень часу. Ситуація в турнірній таблиці не є такою катастрофічною, але і не є такою доброю, щоб радіти. Ми все ще в пошуку риби, та в надії що вона все ж таки надумає перекусити і припливе до нас минувши всі оснастки наших конкурентів )))

В розміщенні вудилищ вирішуємо так і нічого не міняти й працювати далі (165,135 і 125)

Протягом дня без клювань, за вийнятком 15:00 і коропа вагою 14,000 з дистанції 165 метрів. Ближче до вечора об 21:05 клювання коропа вагою 14,000; і вже по традиції об 02:50 нам вдається реалізувати клювання в порівнянні з двома попередніми ночами, короп вагою 13,000;

Цієї ночі спостерігався помітний вихід риби зі сторони аераторів і рух на відкриту воду, активно почали ловити 13 та 19 сектор, ліхтарики в них не гасли протягом всієї ночі, і як результат 13 сектор очікуючи п’ять діб вловив той прохід і дуже добре відловився заліковими рибами серед яких (дві риби 17+; одна 19+ і одна 20+) і це все лише за один нічний прохід, непогано половив і 19 сектор спіймавши за ніч (дві риби 15+ та коропа вагою 18+; серед яких були й інші залікові коропи).

До нас риба дійшла лише на ранок – починаючи з 06:30 ми отримали близько шести клювань на два крайніх вудилища які були розміщені навколо основного кормового пятна. Чітко було видно що риба підійшла до корму і почала там крутитися підбираючи наші насадки. Спостерігалася динаміка і активність риби якої хотілося від початку турніру, але нажаль в риби були свої плани і вона себе почала проявляти лише під фінішну сирену…

Як підсумок даної доби нам вдалося отримати 12 клювань серед яких одне не засікання. Та за загальними підсумками посісти 7 загальне місце (через відсутність все тих же трофейних риб). Якщо дивитися уважно протоколи, то по загальній вазі наші справи йшли не так вже й погано (четверте місце по водоймі), але відсутність риб 20+ дуже сильно опускали нас в нижню частину решти двох таблиць, як підсумок VII місце.

В котре нам Уляники не підкорилися, і в котре звучить як виправдання – то сектор не такий, то риби не було, то ще щось заважало. Але в котре це досвід якого не набудеш ніде, окрім проведених жопогодин на турнірах, набиваючи шишки для того, щоб на наступний раз бути готовим і більш підготовленим, витривалим і трішечки розумнішим враховуючи попередні свої виїзди.

Результат рахую не дуже задовільним на – 3 бали (по пяти бальній системі). Чи можна було б щось змінити, щоб покращити результат – звісно що так, але не відомо що це дало б.

Окремо хотілося подякувати Олегу з Вінниці який відгукнувся на мою пропозицію взяти участь на турнірі в складі нашої команди. Спасибі за проведений з нами час та роботу в секторі. Впевнений що з цього виїзду ми один в одного щось да під черпнули, і по при відсутність позитивного результату даний турнір був корисним для нас всіх.

Дякую організаторам за запрошення на даний турнір та чудове свято для всіх нас, організаторам за таку прекрасну водойму яка має не тільки трофейних коропів, а й свій характер, під який треба підлаштовуатися, а інколи змиритися з ним. І головне подяка Захисникам, Завдяки яким ми маємо можливість мати, користуватися і цінувати водойми які є в нашій державі з такою гарною і трофейною рибою…

Сподіваюся ще повернуся на Уляники в якості учасника і поборотися за «тумбочку» даного озера яка нажаль нам в котре не підкорилася…

 

P.S Carpfishin Team «Рівняни» м. Рівне