Знайомтесь, це Кирило! Ні, то не я перейменувався, Кирило той, що в синій куртці. Кирило родом з міста героя Харків, власне там і жив, але війна внесла свої корективи в його життєві плани і він, із сім'єю, змушений був переїхати до Луцька. Він розповідав мені, про ті страшні майже двадцять днів, що вони провели в Харкові, переховуючись від бомбардувань. Розповідав, як здригалась земля, від потужних вибухів, як спостерігав, коли авіація скидала бомби, як вночі, горизонт палав помаранчевим кольором і як цілодобово, безперестанку, розривалися снаряди артилерії у північно-східні частині міста...
Якось, він сказав, що дуже хоче навчитися рибалити спінінгом, а "питання про пісню, для нас не питання")) Отож, одного недільного похмурого ранку, я Кирило та Андрій, мчимо в авто, на практично нову, для всіх нас, водойму, розповідючи новачку цікаві риболовні історії.
Відверто кажучи, погода була не найкраща, щоб полюбити спінінг: похмуре небо, сірі хмари, час від часу, накрапав невеличкий дощ, перемінний вітерець, та мокра трава під ногами. Я завжди казав, що перше, що повинен купити спінінгіст - це зручні чоботи, інакше, в кращому випадку, ходитиме, як Кирило, чавкаючи мокрими кросівками)) Погодні умови не комфортні для людини, проте досвідчений спінінгіст скаже, що для ловлі хижака це одні з найсприятливіших.
Перші пів години присвятили напрацюванням навичок закидання, і вже під час перших кількох спроб, новачок дістає окунька на палець. Початок покладено, рибка маленька, але власноруч впіймана на спінінг - важко передати ці позитивні емоції, що я спостерігав. Незабаром я впіймав маленьку щучку, яка мене практично не порадувала, а Кирила зацікавила, адже він спостерігав весь процес та вчився, йому було цікаво все. Подальші півтори години були не втішними - всього кілька невеликих поодиноких окуньків, Кирило все ще вчився закидати. Ось знайшли, нарешті, місце скупчення окуня, хоч настрій піднявся, щоправда кльов був не довгим.
Дістали термос, посмакували кави з бутербродами, і в голову прийшла ідея, спробувати перейти на іншу сторону водойми, через зарослі та хащі. Зарядив пошукові приманки по окуню Tanta та Scorp, ми рушили на пошуки риби. Знайти її нам вдалося практично відразу, ми, по черзі, почали ловити окунів, наш новачок відчув "спінінговий адреналін" і він значно точніше та дальше почав закидати.
Ось я помітив, як на поверхні води розсипається мальок - це точно щука. Вирішив спробувати щучі приманки, але зубата не відгукувалась. Андрій на SL-Remix дістав пару приємних окунів,
я вирішив поставити такого ж рака, що відразу подарувало мені непоганого смугастого розбійника.
І тут почалося цікаве... Андрій вигукнув, що в нього зійшла щука. А за 2 хвилини він мав ще одну щучу клюваку - не реалізував. Ось в мене покльовка щуки, але риба, зробивши свічку в самому березі, відвалюється... А не погана була. Одягаю і Кирилу SL-Remix на гачок, на якого він, практично відразу, ловить гарного окуня, з місця, де нам клювали щуки)) Літній окунь крепкий, повний енергії, а цей ще й приємного розміру, Кирило аж покликав мене, щоб я допоміг йому його дістати з води. Його очі загорілися, це були саме ті емоції, яких він хотів, рибка подарувала чудовий супротив на виважуванні і він відчув, що таке тріск фрикціону.
Уже хотіли йти далі, але "новачок" кличе мене знову і я помічаю, як в нього спінінг утворив хорошу дугу, а фрикціон співає мою улюблену... Я швиденько підбігаю до води, на поверхні показується гарна зубата в якій, щонайменше, півтора кілограма. Я практично діставав рибу рукою, і тут, ніби в режимі "slow mo", вона відкриває рот, демонструючи свої гострі зуби, робить ривок головою в сторону, а гачок просто вилітає з морди... На емоціях Кирило забув, що я вчив його підсікати рибу, риба дотягнулась до берега, просто тримаючи приманку з гачком в роті.
Це вже п'ята щука підряд, на 3х, яка сходить, але це ще не вечір. За кілька хвилин, мені сідає щучка, яку я всікаю, але вона запливає в латаття, де за хвилину моїх безуспішних спроб її звідти дістати, вона звільняється сама, а мені залишилося тільки обірвати приманку.
Хвилин за десять у мене знову гарна клювака знаєте кого? - щуки! І знаєте що відбувається? - на підсічці вона зрізає флюрокарбоновий повідок, я так і не відчув, якого розміру і сили була риба. Зі злості мене аж розривало, і не пригадую таких ситуацій, щоб стільки щук підряд могли нас перехитрити...
Щука притихла, але почав клювати окунь, різнокаліберний. Пригадавши весняну ловлю пасивної щуки, я вирішив змінити приманку на об'ємну личинку FishUp Tanta 2.5", адже зубата там точно ще була, але атакувати віброхвости, раки та блешні вона відмовлялась. Моя ідея принесла результат, щоправда не відразу, спочатку я впіймав пару окунів, а потім відчув і щучу подачку. Цього разу рибу всік надійно, та й з латаття вдалося вивести, та й з води дістати. Радості було багато, ніби трофея взяв, ще б пак, стільки невдалих клювань, і тут нарешті є!
Кльов щуки стих, та й додому час було їхати. "Ще кілька окуньків, та й завершуємо" - промовив я, зменшивши танту до розміру 2", яку окунь жадно атакував. Але ось, відчув не окуневу клюваку, пісічка - "таки не окунь", швиденько, форсуючи, дістаю ще одну щуку... "Хух, смуга невдач минула!", подумав я))
На завершення, не вистачало чогось цікавого. По дорозі до авто, Кирилові таки вдається впіймати щучку, з поміж окуньків, яку він сам дістав з води. Щучка невеличка, але уявіть собі, на першій же риболовлі на спінінг, він таки впіймав щуку, та ще й окунів кілька десятків! Висновок один - тепер він точно рибак!))
Всю дорогу додому, на стомленому обличчі Кирила, виднілась легка посмішка, яку я не раз спостерігав у людей, після вдалої риболовлі - саме так виглядає задоволеність. Уже біля міста він запитав "А скільки потрібно грошей, щоб купити мінімальний комплект? Це звісно, не на часі, але я відчуваю, що в майбутньому це мені потрібно".))) Ми з Андрієм посміхнулися, та почали озвучувати йому варіанти.
Хочу побажати всім нам перемоги, щоб була змога частіше вибиратися на водойму. Для перемоги нам потрібно максимально допомагати ЗСУ, всім, чим тільки можемо! Слава Україні, та всім героям, що її боронять.