Все або нічого, за крок до золота. Або турнір Rocket Ellite Monster «REM-2021» Мар’ївське водосховище.

Все або нічого, за крок до золота. Або турнір Rocket Ellite Monster «REM-2021» Мар’ївське водосховище.

Вже давно хотілося взяти участь в турнірі REM (Rocket Ellite Monster), але то з часом не виходило, то дати не підходящі, тому на цей сезон вирішили відкласти інші турніри в даному проміжку часу на користь REM-2021. Ще в грудні написав в месенджер Владу Бугаю (організатору даного турніру) та поцікавився за дати проведення, щоб можна було розплановувати календар і попросив, щоб нас записали попередньо в список зареєстрованих команд. Формат турніру наш улюблений по крупній рибі та годування коброю, до уваги береться вага десяти найбільших спійманих риб, розподіл призових місць по зонах (водойма розбита на три зони: А, B та C; в кожній зоні розміщено по сім команд переможець кожної зони в результаті між собою посідають призові сходинки).

Даний турнір був запланований на Мар’ївському водосховищі, Донецької області в с.Мар'ївка, водойма для нас знайома і наша команда неодноразово займала призові місця на різноманітних турнірах, тому що робити та з чим їхати туди ми орієнтовно знали. Проте перед початком сезону мені в месенджер написала Анастасія Афанасьєва – власник компанії Carp Catchers яка займається виготовленням коропового харчування. Особливістю даної компанії є те що вони вготовляють бойли вручну на спеціальних дошках, а не на машинному устаткуванні. Анастасія звернулася з пропозицією чи ми не хочемо піти на експеримент – протестувати її пілотний «тестовий бойл» який розробляється то відшліфовується протягом двох сезонів, в бойових умовах змагань, під впливом пресингу інших команд, та конкуренції різноманітних бойлів інших виробників. Пропозиція цікава, але водночас авантюрна, оскільки ні Анастасія, ні ми не розуміли як себе може показати даний продукт, і коли ти приймаєш участь в інших турнірах з продукцією в якій впевнений і знаєш як нею користуватися і що від неї очікувати, то в такій ситуації розуміння не було ніякого, принаймні в нашої команди. Хоча бойл розроблявся саме на ловлю крупної, трофейної риби. Обговоривши з хлопцями дану пропозицію ми вирішили спробувати влізти в дану авантюру, хоча на кону стояли кубки, про які на даному турнірі Ваня мріяв вже давно. Отже, обговорили з Анастасією нюанси, розписали план дій, та кількість корму якого нам потрібно, але в ході підготовки вирішили не їхати з одним тестовим бойлом, а взяти ще бойл RED, який де що відрізнявся від протилежного як за своїм вмістом, кольором так і запахом, що давало можливість для більших маневрів в кормовій програмі, а також в презентації насадки, тому довелося коригувати прикормочну програму. Далі домовилися про крайні терміни на які повинні були готові бути дані бойли й чекали дат наближення турніру. Час якось плинув своєю чередою, сім’я, робота, питання побутового характеру заповнили голову, і час якось пролетів швидко. А тим часом хтось встиг відпочити, а хтось підтягнути роботу та свої хвости.

Наближався день виїзду, попередньо як і домовлялися вся продукція від Анастасії попередньо вже була в мене в дома, особливо не розглядав, бойли як бойли, все буде видно на водоймі та в процесі ловлі.

День виїзду.

На даний турнір ми їхали в повному складі: Я – Стасік, Іван та Олег. Підготували машини, кожен провів свої забобонні ритуали (хто стиржеця перед змаганнями, хто стриже траву навколо будинку, а хто напрасовує свої фартові шорти та футболку і готує кросівки). Все готово домовляємося виїжджати о 18.00 в неділю, по дорозі супермаркет докупити необхідне з продуктів і в сторону Мар'ївки. Дорога як на диво пройшла спокійно, в мене цього разу не було ні ангіни, ні температури та не срачки, все було – ГУД. Близько 1-2.00 ми на традиційному «check point» в кафе «У Сестер», полтавські галушки та пивко, і вирішуємо тут лишитися подрімати, і вже з ранку добити решту шляху. Після смачної вечері здається мало б клонити на сон, але не цього разу, спалося відверто хріново, я підірвався вже о 5.00, крутився совався навколо машин, згодом попросиналися хлопці і ми вирушили далі, де по дорозі заїхали на каву, далі зупинилися ще в Лозовій (докупити невистачаючі продукти, і вирішили взяти кавун та диню) і на Мар’ївку. Що цікаво що наче вже не перший раз, але постійно їдемо на певних ділянках дороги різними маршрутами. Близько 14.00 ми були на водоймі де зібралося вже трохи команд, реєстрація та в очікуванні жеребкування. Сидіти та довго чекати не хотілося, тому запропонував Олегу пройтися і подивитися на сектори, (і вирушивши в сторону 40-го сектора сказав що покажу йому наш сектор на турнірі). А тим часом біля будиночка адміністрації кухарі готувалися до вечірнього фуршету від організаторів даного турніру, де коронною стравою даного дійства був цілий баран запечений на вертелі (виглядало дійсно достойно та класно, команди час від часу підходили сфотографувати тушу яка рівномірно крутилася завдяки електромотору над палаючим вогнем, ковтаючи свою порцію слин споглядаючи на дану смакоту). Згодом настав час жеребкування, і вже по традиції, вступне слово організатора та адміністратора водойми та хвилююча мить кому достанеться який сектор. Цього разу жеребкування проходило трохи по іншому, спочатку команди по списку реєстрації витягували чергу за якою будуть витягувати свій сектор, а далі відповідно до черги, витягували свій сектор. Наша команда Carpfishing Team «Рівняни» була десятою в списку реєстрації, тому чергу тягнути довелося десятими, і я витягую – 17 чергу серед 21 команди, трохи засмутився, майже самі останні. Але найбільше переживав, щоб команди під час витягування секторів розібрали сектора з 21-28 (найбільше не хотілося туди потрапити), і на щастя вони пішли відразу, але напруга не спадала, для мене жеребкування одне з най хвилюючих митей на турнірах (переживання зашкалюють), в ході наближення нашої черги тягнути сектор розуміємо що хороші сектори ще є, і ось настає моя черга тягнути сектор, і я витягую сектор - №2 зона-А; один з бажаних всіма командами секторів, крайній сектор на даному турнірі, дана зона є самою рибною, але не дуже трофейною. Далі на радостях я не слідкував за жеребкуванням, сектором був дуже задоволений, лишилося реалізувати потенціал даного сектора і виступити достойно, в таких секторах відповідальність виростає в рази, адже в разі провалу суперники будуть судити строго ваш результат, ніж не успіх в середнякових чи поганих секторах. Вже згодом виявилося, що в нашу зону в 40 крайній сектор потрапляє команда Rocket -1 з дуже сильним учасником в даній команді – Сергієм Квітченком.

Розуміємо що заруба буде серйозною. Але ми сповнені сил і налаштовані дати бій, та поборотися за призи. Далі вирушаємо в сектор для облаштування табору, та маркування зони ловлі, адже в даному секторі ми в перше, тому основним завданням було намалювати карту до темноти, щоб на ранок не кидати маркер у воду і не шугати рибу яка буде присутньою в секторі.

Кожен займався своїми справами, ми розмістивши свої намети, сіли з Іваном маркуватися, поки Олег займався вудилищами. В ході маркування знайшли виражені тверді ділянки дна. Одним з завдань було знайти щось цікаве на ближній дистанції, але тут не склалося, виражених твердяків не було, мінімальні намул по всюди й ліворуч обрізаний стовбур затопленого дерева, який ми найшли на другий день змагань зачепивши там ліску. З точками приблизно визначилися, але все одно потрібно було остаточно визначатися з дистанціями в ході змагань. Так в підготовці сектора на снастей швидко сплинув час і потрібно було йти на фуршет. Смачний плов з шурпою та лимонадом, а далі смажений баран, для якого місця в шлунку майже не залишилося, але все ж таки спробували, все було дуже смачно і якраз доречно з довгої дороги. На таких дійствах наша команда довго не засиджується, отже перекусивши ми вирушили у свій сектор, щоб завершити підготовку та добре виспатися перед чотирьох добовим марафоном.

 

Перша доба. Старт. Закриття таблиці по 10 крупним рибам.

Ранок першого дня розпочався о 5.00, ми повставали приготували кави та перекусили бутербродами, які приготувала Олега мама. Піднялося сонце і відразу почало нещадно палити, а з жарою прилетіли мухи, велика кількість мух, складалося таке враження що ти в природному дерев’яному туалеті «зеленій будці», точніше в такому  туалеті мух було набагато менше ніж в секторі навколо, і було інколи незрозуміло що гірше, температура 30-34 градуси чи навколо літаючи повсюди мухи, яки лізуть скрізь, в очі, повзають по тобі, посуду, бойлам - це просто жесть.

7.00 старт змагань, і почалася безперервна робота в секторі, перезакидання, кобріння, виважування. Перше клювання ми отримали о 9.00 через дві години після старту – заліковий короп 12,500 спокусився на пилящий RED, хоча ми прекрасно розуміли що дана риба не та якою потрібно закривати таблицю, щоб перемагати, через пів години запрацювало інше вудилище і знову короп вагою 12,500, перекидаємо і не проходить пів години як на дане вудилище знову клювання – короп 11,000; помалу починає розкачуватися сектор і клювання починають бути ще частішими, так до 15.00 ми закриваємо таблицю по 10 крупним рибам, паралельно сектор №40 теж не пасе задніх і теж закриває таблицю випереджаючи нас. В цілому по водоймі ситуація не така як в нас, решта секторів мовчить лише декілька секторів спіймали по пару риб.

Опівдня Олег поїхав на будиночок адміністрації за м’ясом до шашлику, а в нас по класиці почалися активні клювання і цього разу нам вдається спіймати коропа понад 15+ (16,775) перший реальний та вагомий претендент в нашу таблицю, далі було ще декілька клювань стандартних 10-12 кілограмових коропів.

Близько обіду починають на небі з'являтися хмари, але ми незважаємо, адже по прогнозу малоймовірні дощі. Але тут гідрометцентр нам обманув, хмарки зібралися до купи та зайшли з іншої сторони водойми вже одною єдиною хмарою, і тут почалося – шквальний вітер, гроза, грім, блискавки й це все з неймовірною силою, і тут, як на зло в нас запрацьовує одне вудилище, я підсікаю і починаю виважувати (тоді тільки гроза починала набирати свої оберти та ще можна було спокійно виважувати), далі відразу запрацьовує інше вудилище, підсікає Ваня, а за ним і третє на якому був карась (Олег його запаркував швидко) і побіг збирати речі ховаючи від дощу, а ми виважуємо своїх коропів. Гроза почала набирати обертів, і Ваня вирішує відпустити фрикціон і лишити палку сховавшись від грози, я свого майже підтягнув до берега і вже з’явився шок лідер, але короп розвернувся і почав зтравлювати ліску, на той час ми майже іли в епіцентрі грози, і я теж лишаю вудилище зтравлювати ліску, боячись, щоб мене не торкнуло тою блискавкою. Вода просто кипіла, як в шторм на морі, величезні хвилі з шаленою швидкістю, двометрові камишові зарослі ложило до самої землі, блискало постійно, в таку грозу ми ще не потрапляли, хлопці навіть тримали палатку, щоб та не полетіла, з тим шаленим вітром, гроза як зненацька налетіла, так і швидко її прогнало над Мар'ївським водосховищем, все обійшлося без втрат. Ми швидко кинулися до вудилищ, на двох з яких вже світилися бекінги, було змотано понад 250 метрів ліски, ми помалу почали підмотувати та виважувати, обидва коропи було благополучно достано, але вони виявилися не заліковими. Сказати що водойма ожила після грози, то ні, кльов був такий же активний як і перед грозою, але тут в турнірній таблиці зміни, протягом доби наші прямі конкуренти 40 сектор; ловить коропа 22,250; 18,550 та 18,150 і виривається в перед з відривом у 22 кілограми по десяти великим рибам. Хороший ривок та хороші риби, але ми розуміємо що тільки перша доба з чотирьох і все ще попереду.

Наближалася ніч, і в нашої команди були великі сподівання на нічну ловлю, стояло завдання запустити в ніч одну точку і збільшити кількість клювань в рази, та активізувати всі вудилища. З приходом вечора, а згодом і ночі на зміну мухам прийшли спочатку комарі, а далі мошка. Як тільки ввімкнеш ліхтарик, щоб побачити напрямок ліски, так відразу і сліпнеш від рою тої мошки яка стрімко починає атакувати твоє лице, в результаті чого доводилося гасити ліхтар, а хтось з хлопців брав свого ліхтаря в руки й підсвічував позаду стоячи з підсаком, тільки так можна було виважувати рибу до середини ночі, далі мошка пропадала. Але по при всі наші старання з вечора і до 2.00 ночі повна тиша, і лише після другої активізувалася риба яка нам не дала заснути до самого ранку, постійні клювання з періодичністю у 20-30 хвилин. Під час даної ночі нам вдається спіймати серед незаліків дві риби 16,500 та рибу 15+; які зайшли в нашу таблицю та трохи скоротили відставання від 40 сектора. Так пройшла перша ніч на турнірі, а з нею і перша доба змагань. За першу добу ми отримали 38 клювань риби, з яких реалізували 34 (3 не засікання, та 1 схід риби). Загальна вага спійманої риби за дану добу 382,200, загальна вага десяти крупних риб 141,525 і друге місце в зоні А.

 

Друга доба. Смуга невдач та сходів.

Ранок другої доби розпочався з аналізу минулої доби та внесенням коригувань та розташування вудилищ відносно кормових точок для покращення результату. Погода цього дня обіцяла бути ще спекотнішою +34 градуси, відповідно мухи теж нікуди не ділися.

Риба клювала постійно, але деякі вудилища провалювалися та не давали стабільних клювань, тому потрібно було експериментувати та шукати їх більш краще розташування.

Близько 14.15-14.25 перший триплет. Наш сектор був розташований на помості не дуже великих розмірів, першочергово планували розмістити два род пода, але побачили на скільки не зручно і мало місця стало, то від одного род пода відмовилися і всі вудилища розмістили на одному, і ось триплет і постало питання як вивести всі три риби не втративши їх, у воду заходити не варіант, оскільки біля помосту глибина по груди, тому всю рибу доводилося брати з помосту, але нам вдалося завести в підсак всіх трьох коропів. По обіді ловимо ще одну рибу 16+, а протягом дня в цілому постійні зміни в таблиці, де ми замінювали то одну то інші риби більш важчими, але вся риба була до 16 кілограмів.

Цього дня через незрозумілі причини почали відбуватися сходи, риба клювала, наче нормально засікалася, але в процесі неквапливого виважування без форсувань, злітала з гачка. Спочатку на перших сходах не звертали уваги, що при такій кількості риби вони можливі, але отримавши ще декілька сходів це почало бити по психіці та самооцінці, та почало давити на бойовий настрой. Тішило одне що декілька сходів було біля підсака і було видно що риба не велика. Далі ми зробили для себе певні висновки, свою лепту в дані сходи внесло також розміщення помосту з якого ми виважували, мінявся кут ліски біля берега що було не дуже зручно і часом приходилося виважувати відходячи назад, зазвичай на Мар’ївському ми беремо рибу з води, це зручно в багатьох аспектах, а в даному секторі через глибину біля помосту це було неможливо. Також було замінено частину поводків, а саме гачків, що дало мінімізувати сходи, але не позбавитися їх повністю. Особисто я за даний день мав шість сходів, що для мене недопустимо, почав грішити на себе, перед хлопцями стало незручно і не було виправдання, але якогось разу в Олега відбувався подібний схід «риба звалилася з гачка» - виважуєш спокійно, контролюєш без форсування, а тут провал і риби нема, без всякого опору, вивертань, чи розворотів риби. Якогось разу і Ваня виважував теж і в нього аналогічна ситуація, після чого вони на собі відчули ти незрозумілі сходи.

В постійній роботі та виважуванні пройшов другий день змагань, на вечір якого ми визначилися з розміщенням двох вудилищ, які стабільно приносили нам рибу.

Наближався вечір, Олег взявся готувати червоний Борщ з грінками з салом та часником, а ми займалися ловлею. Так ми зайшли в ніч де знову мали великі сподівання на нічну ловлю. Але цього разу на фоні денної ловлі коли працювали всі точки, в ночі чомусь працювали лише два вудилища, але стабільно, на одне з яких ми спіймали коропа 16+ та першого коропа вагою 18,075.

Станом на кінець другої доби нам вдалося збільшити динаміку клювань та отримати 44 клювання з яких реалізувати вдалося -37. Загальна вага спійманої риби за добу 397,675. Загальна вага десяти спійманих риб 162,125; нам вдалося скоротити відрив від 40-го сектора на вісім кілограмів. Таким чином ми все ще залишалися на другому місці.

 

Доба третя. Доба особливих трофеїв.

Ранок третьої доби розпочався як і попередній, з кави та мух, але цього дня обіцяли підвищення температури до +35. Вітер розвернувся і почав дути з хвоста і видувати з лівої частини водойми рибу. А перед нами стояла незмінна задача, наздогнати та перегнати нашого основного конкурента – сектор №40.

Проте ми так і не знайшли потрібне місце двом вудилищам, щоб вони приносили нам стабільні клювання (пошуком місця лову яких продовжували займатися протягом дня). Окрім мух  в день, комарів ввечері та мошки в ночі, в нашому секторі були також бджоли чи оси, які крутилися біля мату та мішків для зважування. Так на одну з них сів Олег – він в нас експерт по осах чи бджолах, два роки тому його вкусила за язик в 30 секторі, тут він на одну сів. Цікаво що його чекає попереду в цій історії з осами?

По обіді об 12.40 в нас відбулося клювання на третє вудилище на насадці тестовий пилящий бойл, після тривалого виважування нам вдалося завести коропа в підсак, вага показала 17,725. Цікавим було те, що це був перший та єдиний на даному турнірі в нашому заліку голий короп без луски. Близько 17.15 було клювання також на тестовий бойл – короп вагою 18,775. Даний короп був особливий тим що в нього не було одного ока взагалі, а інше було маленьким і якимось атрофованим (одноокий Флінт). Цього дня нам вдалося скоротити відрив до мінімуму до 1,8 кілограма. І нам конче  потрібна була риба 20+, щоб впевнено перегнати суперника з невеликим зазором. Але в команди Rocket team 1, були інші плани, хоча я більш ніж впевнений що дане скорочення розриву заставило їх сильно понервувати, і ми це розуміли з власного досвіду, коли лідируєш постійно, а під фініш тебе наздоганяють та починають дихати тобі в спину. Наздоганяти завжди легше ніж втікати, поступово набираючи обертів ти постійно заряджений і сконцентрований нарощувати темп, а коли ти лідируєш то в тебе відбувається своєрідний пік, а далі він починає поступово нівелюватися та зменшуватися і тут важливо знайти сили й правильно спрацювати тактично щоб той спад був невідчутним та не відобразився на результаті, поки доганяючи набирають обертів.

Так в постійній роботі в нас пройшов третій день на турнірі. Цього вечора в нас по плану були реберця та ковбаски гриль, поки Олег займався приготуванням ми потроху підловлювали рибу. Далі сіли вечеряти й по всім канонам карпфішинга – клювання, які періодично відволікали нас від смачної вечері. Далі хлопці лишилися чергувати біля вудилищ, а в мене вже не вистачило сил, і я перебував в стані «зомбі». Хлопцям протягом дня вдавалося між клюваннями та підходами риби подрімати, а я в день не спав взагалі та перші три ночі включаючи дорогу теж можна сказати не спав, і тут настав той момент коли впиратися організму та втомі вже не було сил і я приліг відпочити на годинку, а в результаті вирубився (просто провалився) на 3-4 години. Да й риба цієї ночі щось не активно себе проявляла.

Так пройшла третя доба змагань на турнірі Rocket Ellite Monster 2021. В результаті за дану добу нам вдалося отримати 41 клювання з яких реалізували – 37 (3 сходи та 1 не засікання). Загальна вага спійманої риби 415,850. Вага десяти крупних риб 170,250 і ми все ще посідаємо другу сходинку в зоні А, програючи трохи менш як два кілограми.

 

Доба четверта. Змирення, але не капітуляція.

Четверта, остання та вирішальна доба на турнірі Rocket Ellite Monster 2021, яка розставить всіх по своїх місцям та визначить переможців даного турніру. Станом на початок дня ми вже мали точні точки які нам регулярно приносили рибу, рибу 10-15 кг. яка нам вже була непотрібною, оскільки найменша риба в таблиці десяти крупних риб була 16+, і потрібно було ловити трофеїв понад 18 кг. Ми були сповнені оптимізму та ще більш заряджені створити переворот, зі зміною лідера в даній зоні на свою користь, і все робили для даного результату. Але по обіді настав переломний момент, Олег відкрив протокол обідній і сказав: «Нам гайки!». Сороковий сектор ловить ще одну рибу 20+; далі ще дві риби 19 та 18+ які збільшують відрив до 17 кілограмів. Ми то швидко аналізуємо та підраховуємо і розуміємо що нам потрібно ловити дві, а бажано три риби 20+, що практично не реально зробити в даному секторі за пів доби змагань, коли ти переловив вже більше тонни риби а в тебе такі риби і близько не заходили, далі аналіз статистики та змагань попередніх які проходили в даному форматі, і ми бачимо що на даний час ми вже показуємо кращий результат в даному секторі ніж це робили до нас в цьому форматі змагань. І тут настало частково змирення з тим що наздогнати сороковий сектор вже майже не реально. Почали в голові з’являтися ідеї, щоб трохи збавити обороти, економити корм (бойли), а коли дану ідею підтримує інший напарник в команді то третьому важко їм протистояти. Але я сказав що цього разу все до останнього бойла і до кінця незалежно від результату, нехай ми програємо, але то буде видно на фініші, але не капітулюємо і не здамося і будемо боротися до кінця, щоб потім совість була чистою і вбити в собі цю якість визнавати програш завчасно. Виконуємо все як до того та отримуємо задоволення, адже за цим ми сюди приїхали.

Отже, працюємо в тому ж темпі, але бачимо що інші команди почали менше сипати корм, побачивши як вирвалася команда з 40-го сектора в перед, дехто взагалі перестав кормитися, ми ж продовжували качати сектор, і цього дня нам вдалося його запустити так як ніколи в порівнянні з попередніми днями, постійні дуплети, триплети було дуже круто і водночас легко, адже те переживання наздогнати і перегнати зникло. Тепер головне було достойно завершити турнір, щоб тобі тисли руку не як програвшому, а як хорошому і достойному супернику.

На такій ноті ми зайшли в ніч, під час якої клювання не припинялися, не встигав я присісти після того, як пере закинули вудилища, як їхало інше і, так з інтервалом у 20-30 хвилин. Бували такі моменти що не встигали перезаряджати поводки, бо потрібно було то виважувати то підсачити, то знову поводки.

 

Фініш.

Майже не спавши всю ніч настав ранок останнього дня перебування на турнірі REM (Rocket Ellite Monster) який проходив на Мар’ївському водосховищі. Ми проснулися близько 5.00 та почали помалу збирати свої речі, бо передавали дощ, а нам необхідно було зібратися сухими, щоб залишити частину своїх речей на адміністрації, адже через тиждень ми плануємо знову повернутися сюди на інший вже турнір, але то нова історія і нова сторінка наших пригод в цьому сезоні.

Отже, поки помалу збирали речі, потроху підловлювали рибу. Протягом ночі нам вдалося спіймати ще одну залікову рибу, і команді з 40-го сектора теж. Збори речей та на нагородження, щоб привітати переможців. Нам завжди приємно коли нас вітають з перемогою, тому проявляємо повагу і до інших вітаючи їх з перемогою. В результаті турніру ми посіли друге місце в зоні з загальною вагою десяти крупних риб 173.100. Загалом за весь турнір ми отримали 168 клювань, з яких реалізували 143. Загальна вага спійманої риби 1612 кг. Але з урахуванням формату змагань та розподілу призових місць по зонах це не дало нам зайняти призове місце, хоча якби брався до уваги загальний залік по всій водоймі ми б посіли друге місце, але то інші вже змагання та інший формат.

Як підсумок враховуючі що даний турнір був для нас своєрідним випробуванням та експериментом оскільки їхали на продукції яку потрібно було тестувати та ніхто до нас не ловив на її в таких умовах та в такому пресингу – залишилися дуже задоволені, як продукцією яку тестували, так і результатом, хоча і програли. Хочеться подякувати компанії Carp Catchers та Анастасії Афанасьєвій, що розгледіла в нашій команді щось те, що дозволило нам протестувати абсолютно безкоштовно її продукцію в необхідній для нашого виступу кількості. В нас в країні таких виробників риболовних коропових кормів немає, які готові забезпечувати команди на турнірах в повному обсязі, а якщо є такі, то можливо я про них не знаю. Питань стосовно роботи корму немає ніяких все на високому рівні, є нюанси, але то дрібниці які не впливають на роботу та привабливість бойла, і саме для таких цілей надається продукція на тестування, щоб в ході обкатки зробити її довершеною та ідеальною при виході в маси. Дані побажання вже обговорені та будуть допрацьовані та не за горами я думаю даний продукт отримає свої плоди у вигляді перемог на різноманітних змаганнях, та принесе багато трофеїв користувачам даної лінійки бойлів. Ще раз красно дякую Анастасії Афанасьєвій.

Окрема подяка адміністрації водойми та організаторам компанії - Rocket Baits за турнір, суддям (хоча інколи хотілося від них оперативності в їх діях),  учасникам за боротьбу та конкуренцію. Приємно чути й бачити команди які знаходяться з тобою разом на турнір, але паралельно вболівають за тебе - це надихає і надає крила. Приємно чути від незнайомих команд, що вони нас дивляться та читають, ми по можливості відкрити до всіх. Приємно бачити шалену підтримку від вже хороших для нас друзів – команди «Robin Carp», які постійно були на зв'язку та всіляко підтримували нас.

Особлива подяка нашим спонсорам які постійно підтримують нашу команду як на змаганнях, так і на звичайних рибалках, завдяки вам ми зациклені лише на позитивному результаті: СС Baits; Crazy Carp; Techno Carp; ТМ «Robin»; LaFishing Baits; Carp Catchers – Дякую вам велике з вами ми СИЛА!!!

P/S  Ще ми своє слово не сказали на даному турнірі, і Ваня пообіцяв мені що ми ще повернемося  і поборемося за «Кубки Ліги Чемпіонів»

До зустрічі на нових турнірах та звичайних рибалках, команда: Carpfishing Team «Рівняни» м. Рівне