Волошки, 31.05.2020

Погода стоїть доволі бридка, цілими днями дощить і ще й холодно капець. Відчуваю себе не в травні, а в листопаді.

Зміг знайти по прогнозу погоди віконечко без падаючої зверху води в цю неділю з шостої і до дванадцятої години. Треба їхати!

Взяв з собою своїх синів і брата. Всі разом попрямували на звичайний сільський ставочок, де мій рідний брат відпочиває з друзями в когось там на дачі і орієнтується як й де там ловити рибку. 

А ще я був доволі засмучений тим, що в нашому чаті навіть не зміг відповісти на просте запитання: а де половити карася неподалік від міста Рівне? Адже карась це настільки неприхітлива й розповсюджена риба, що має водитись в кожному ставку!

Тож, ловили на поплавок, з наживки була вдома лише перловка і по дорозі в гараж я на мокрому асфальті назбирав хробаків. Прогноз не підвів, і ми нормально побули біля води. Звісно ж, що не без пригод, адже разом з дітьми по-іншому не буває ;) Мій брат набрав в чоботи води, я порвав дві вудки й витрати ВСІ нав'язані повідки, а вже вкінці риболовлі поломав улюбленого поплавця.

Але, діти щасливі! День вдався, і ще й жодна риба не постраждала. Ну крім одного карасика, якого таки вициганив у нас місцевий пес Цезар.

З цікавого було те, що в мого брата клювало лише на перловку, а в мене на хробаків. При чому риба в нього була більшенька і на відміну від мене, він зовсім не застосовував прикормку.