Прилбичі 07-09.06.2019

Компаньйони: Слава Воронцов, Діма Сафонік, Саня Мельничук, Віталій Поліщук.

Погода: першого дня хвиля на дамбу, збоку була гроза. Другий день повний штиль і дуже спекотно. Третій день стало похмуро, сонечко сховалось. Тиск раптово стрибнув до 770 мм.рт.ст..😧

Рівень води: можливо трішечки вище норми.

Час ловлі: ловив постійно, але вночі над вудками не сидів.

Місце: сектор номер тридцять дев'ять (торік був тридцятим). Це відразу за непролазними кущами на південно-західній частині ставу

Вартість рибалки: 300 гривень за день.

Зловлено: короп майже не клював, за те багато карасів. Схід якогось монстра після двох годин запеклої боротьби.

Наживка: поп-апи Haldorado.

Прикормка: Haldorado Brutal Liver. Також закидав спомбом пелетс + конопля + кукурудза.

Снасті: фідери.

Вступ

Саме до цієї риболовлі ми з друзями готувались мабуть добрих півроку, мріяли про неї з часів нашого минурічного відвідування озера Прилбичі

Нарешті цей день таки настав і ми поїхали на улюблене місце риболовлі, ура!

Нас зовсім не злякало те, що ми приїхали відразу після завершення на наступний день після Чемпіонату України, адже ми мали ловити в секторах, де ніхто не виступав.

Їхали ми двома машинами, але хлопці на другій могли вирватись з роботи лише під вечір, то ж ми облаштували табір самі.

День перший

Було доволі спекотно, доводилось ховатися в тіньку наших великих парасоль. Ловили ми на тих же дистанціях, що й минулого разу: 85 та 100 метрів. Короп мовчав зовсім, але по-трішки почав клювати карась і робив він це вкрай обережно. Я вирішив відразу годувати свою точку. Білим легким пелетсом, а потім більш жирнішим з крильом і коноплею. Це власне нічого особливого не дало, так само клював карась.

Ввечері приїхали хлопці і до темноти встигли закинутись. Сусіди з сектору через залив почали годувати місце й завозити корабликом свою снасті, акурат перед Діминими палками (він стояв з самого краю) і цим перекрили нам вихід з заливу. Ми запитали в охоронця, що ввечері обходив озеро чи це взагалі законно і він пообіцяв розібратись. Звісно, що це нічого не дало і ми були всі три дня закриті справа. 

Карась клював на все, а короп ні на що. Іноді раки гризли попапи.

Вже глибоко вночі у Дімона відбулось клювання гарної риби, яку він виважував 2 (дві) години. Але так і не зміг її побороти, відбувся прикрий схід в 15 метрах від берегу. Нехай щастить)

День другий

За ніч у мене ні одної покльовки. У інших хлопців (крім Діми, де схід) так само.

Було дуже спекотно, кльов значно погіршився. А коли вітер зупинвся, то й клювали геть вимкнулись.

Я прогулявся по водоймі, зустрів Юру Прокоп'юка, який люб'язно поділився зі мною робочою-секретною штукою для загодовування сектору. Він став на місце, де ловила перед цим на ЧУ команда Трініті. Пізніше мені казав, що й там клювали карасі, а короп підходив лише вночі і брав на дуже далекій і недосяжній для мене (поки що) дистанції.

Також я підійшов до наших сусідів, що перекрили нам залив праворуч, і о диво це виявився мій знайомий з Рівного! На жаль конструктивного діалогу не вийшло і кожен лишився при своїй думці як тут потрібно закидати снасті. 

Повернувся на базу і загодував місце так, що зробив там штучну бровку для риби, але на кльов це не вплинуло. Хлопці, які взагалі не годували сиділи теж з такими ж показниками по кількості покльовок, тобто майже ніякими.

День третій

Кльов майже припинився повністю, ще такого я тут мабуть і не бачив. Та нічого не вдієш, доведеться знову приїхати і реабілітуватися)

А ще в цей день було моє день народження, тому користуючись нагодою ще разом привітаю себе.

Далі буде нудне відео, в якому Діма тягне коропчука ніжним фідерком з 30 метрової дистанції (обережно, хлопці не обмежують себе в культурі мовлення):

А тут я нарізав всі більш-менш цікаві моменти з риболовлі:

 

Якісь мої висновки:

• краще після дуже великих заруб на це озеро не соватись хоча б пару днів
• погода як завжди підвела і тиск стрибнув у космос
• по карасю можна було відірватись на рік вперед, але ж ми приїхали на коропа
• наступного разу зроблю важкий корм: різані бойли і ядерна арома

Якби там не було, на цій водоймі завжди чомусь так добре, величезні простори з непередбачуваною погодою, навколо одні друзі. Одна з найулюбленіших точок на мапі України. Дякую, що прочитали стільки писанини. Зустрінемось на водоймах, НХНЛ)