Ромашківка, 09.05.2019

Компаньйони: Олексанрд Лащук, Олександр Чернюк.

Погода: сонячно, зранку так холодно, що на траві всюди був іній, потім потепліло, тиск 740 мм.рт.ст.. 

Рівень води: мабуть нормальний.

Час ловлі: 06:00-10:00. 

Місце: навпроти сторожки, поміж дерев

Вартість рибалки: нам казали, що 180 грн з людини, але ми не платили.

Зловлено: а нічого.

Наживка: опариш, мотиль, хробак, мастирка.

Прикормка: всяка різна.

Снасті: поплавок.

Перебираючи поплавочки на нашому вебсайті мою увагу привернули затоплені торфяні розробки в селі Ромашківка. Внутрішній підказував, що тут клондайк для карасів і не виключені линки.

Доїзд з міста Рівне ідеальний, якби не остання миля прямо через ліс. Добре, що блукали ми не довго і таки знашли голубі ворота.

На місці стоїть господарська хатина, також було присутнє чиєсь авто. Я стукав у двері, вікно і взагалі всіляко гукав бодай когось, та все марно - до нас ніхто так і не вийшов. Ми прийняли рішення починати рибалити, а як хтось підійде, то вже постфактум розрахуємось. Наперед напишу, що так ніхто й не підійшов.

Дуже мене засмутило ще дві речі відразу: скомкана величезна сітка на березі та не тронуті з ночі поплавки двох вудок на пірсі власника. Ну, не розвертатись же додому?

Ми перейшли на інший берег, закинули по вудці і почали рибалити. Я підкинув одну прикормку, Сашко Чернюк іншу, а Саня Лащук взагалі рибалив без неї. Ми чекали. Змінювали насадки і знову чекали. Саньок навіть пішов з мотилем шукати рибу по ставку. Ви мабуть вже здогадались, що нічого ми так і не дочекались. Буду відвертим до кінця: два Сашки таки бачили якісь покльовки (по одній на брата), але вони нічим не закінчились.

Добре, що ми хоч не заплатили по 180 гривень за таку "рибалку". Трохи розчаровані від результатів, але задоволені від спілкування з природою поїхали додому.