Жирна крапка в сезоні 2018 року. Наш новий рекорд 25.300 оз.Уляники 20-22.09.2018.

Місце риболовлі: Уляники

Початок рибалки: вер. 20, 2018 13:00

Кінець рибалки: вер. 22, 2018 10:00

Тип рибалки: Карпфішинг

Риба яку було спійманоВага, кгшт.на що клювало
Амур білий4Інші насадки для білої риби
Короп дзеркальний3Бойли рибні
Короп голий10Бойли рибні

Після важкого і емоційного турніру на Мар’ївці який проходив на початку вересня, вирішили закрити риболовний сезон 2018 на озері Уляники. Оскільки потрапити туди не так вже й просто, тому прийшлося бронювати сектор за півтора місяця на 20-22 вересня (хоча були побоювання стосовно погоди, що за такий довгий час вона може змінитися в кардинально гіршу сторону, але особисто для мене кількість спійманої риби було не принциповим, просто хотілося гарно і душевно закрити риболовний сезон 2018), вирішили зупинитися на 14 секторі на якому ми досить вдало відловилися на початку сезону. І вже по дорозі до дому з Мар'ївки ми почали обговорювати деталі майбутньої поїздки, яка намічалася в мінімальному складі (оскільки Олег отримав свою порцію адреналіну вже на все міжсезоння і робочі моменти не сприяли його присутності в нашій компанії, тому їдемо у двох - Я і Ваня). І в мене та в Вані закралася думка, що не поїхавши з нами Олег ще буде кусати лікті.

Час пролетів швидко, і настав день виїзду. Проте хвороба яку я десь підхватив не давала повністю поринути й насолоджуватися закриттям сезону, доводилося всю дорогу і все перебування на озері насолоджуватися різноманітними пігулками й соплями які текли рікою з носа, і ще й горло в придачу змінило мій тембр голосу на «хрипцу шансоньє». Тому я їхав на Уляники в напіввакуумному стані та попри всі відмови та прохання рідних лишитися в дома, я відчував що по при всі болячки, завантаживши пів аптеки вирішив всеодно поїхати.
Завантаживши весь свій карповий скарб близько 3-4 години ночі вирушили в сторону озера, де по дорозі вже за традицією ми заїхали двійчи на каву з хот догами, і з сходом сонця ми були вже на озері.
Масла в вогонь підлила звістка в соц мережі, що в ході турніру що проходив в дати перед нашою рибалкою на Ульяниках було спіймано офіційний рекорд України – короп вагою 28.460 і в секторі який ми забронювали для рибалки. Саме через змагання ми цього разу вирішили виїхати пізніше щоб не сидіти в очікуванні нагородження та з'їзду команд з секторів, проте чекати все ж таки довелося, і заїхали ми в сектор близько 12.00 години.

Відразу вирішили зайнятися оснащенням вудилищ, оскільки приблизні точки лову нам були відомі ще з попередньої рибалки, але все ж таки вирішили намалювати карту, щоб більш точно переконатися в правильності вибору точок і можливо внести свої корективи ще до початку запуску оснасток у воду, а вже після того займатися побутом та облаштуванням табору. Погода в ці дні була просто неймовірною - легенький вітерець, та ще літнє сонечко дозволило спокійно перебувати в шортах та футболці.

Стосовно прикормочної програми то кормити вирішили не багато, але більш точно. В основі корму використовували тільки цілі 20 мм. розчинні бойли CC Baits Professional Soluble Squid Octopus та CC Baits Professional Soluble Squid-Cranberry до яких добавляли тігровий горіх, 14 мм пелет кріль, це все діло заливалося кукурудзяним екстрактом C.S.L. від CC Baits та бустером для прикормки High-Attract Squid-Octopus цього ж виробника. Цей мікс ми сипали по 5 спомбів на точку кожні 3-4 години, і після клювання підкидали бойли коброю. У роді насадки ми використовували різноманітні діповані бойли СС Baits Glugged (кальмар журавлина, сквід октопус, спеції, журавлина, монстр краб) в різноманітних варіаціях як одиночних глагів так і подвійних різних смаків, а також збалансованих за допомогою поп апів. Всі наживки доповнювалися стіками на основі стік мікса СС Baits Squid Octopus інший стік мікс СС Baits Spice до яких добавлялися ще деякі наші напрацювання. Перед закиданням у воду стіки вмокалися в однойменні діпи.

Поки ми поставили табір, замішали прикормку і закинули всі вудилща в воду була вже 15.00, тому вирішили відразу прикормити точки. І після першого спомба відразу поїхала третя палка, не квапливе виважування і риб вагою 10 кг позував перед фотоапаратом, наступне клювання відбулося через сорок хвилин і брат близнюк попереднього риба теж був заведений в підсак, такої ж ваги як і попередній. Хороший початок, не пройшло і години, а в нашому активі дві риби вагою по десять кілограмів. Це вселяло надії на мега активний кльов, але тільки при відсутності сусідів в 13 секторі, які б могли перекрити нам хід риби, і нам тільки лишалося б підловлювати жителів заливу який знаходився з правого боку нашого сектора. Але як надалі вияснилося що сусідів не буде і в нас є всі шанси добре порибалити. Близько 18.40 знову клювання, після виважування і вдалого заведення риби в підсак вага показала 7.000 (якийсь зальотний не формат). Після чого вирішили трохи потужніше закормити точки вже на ніч. А далі приготування вечері, девіз якої «М’яса багато не буває!», тому в вечірньому раціоні в нас були стейки і тільки стейки з овочами. Поки палили, смажили і різали овочі для салату, сонечко сховалося за горизонт і вечеряти довелося у світлі налобних ліхтарів, а далі кава з вафелками. Під час кавобрейку зателефонував до Вані наш товариш з Луцька, який по незрозумілим причинам образився на мене і всю йому потрібну інфу. вияснював через Ваню, ще там говорив якісь "жартівливі гадості" на мене, але під час цієї розмови відбулося клювання, шалений паровоз на другу палку, і цього разу риб пішов в праву сторону (хоча в більшості випадків риба йшла від камиша на відкриту воду), цього ж разу навпаки, вона нагло зтравлювала жилку, а я просто тримав в руках палку з катушкою та послабленим фрікционом, і дивився на шпулю як з кожною секундою зменшувалася кількість жилки на ній. І трохи почав переживати за ті камиши в які валило щось не відоме на тому кінці жилки, помалу почав підтягувати фрикціон і пробувати розвернути риба в іншу сторону, і мені це вдалося. Жилка почала стравлюватися паралельно йдучи протилежному берегу, так само вже в сторону відкритої води, але побоювання були тільки через кількість жилки на шпулі, чи вистачить мені її з такими темпами змотування. Помалу, помалу почав підмотувати кожен метр до себе. Ваня побачив ці всі маневри і кинув телефон та підбіг до мене взявши підсак в руки, в ході виважування він декілька разів то ложив його назад на помост то брав в руки і в проміжках зкурював цигарку. Розвернувши те чудо в протилежну сторону від залива з камишами воно почало йти на 13 вимостку, я намагаючись тримати в натяжку жилку перейшов теж на неї, не даючи рибу зайти під неї і вже з 13 вимостки спокійно виважувати рибу без всяких перешкод. Давши такий гак мені вдалося підвести риба до помоста і лишалося метрів 10 до підсака як воно розверталося і мені лишалося просто тримати палку в руках і чекати поки це «воно» зупиниться. Ніч була тепла і місячна (повний місяць), небо було без жодної хмаринки, і складалося таке враження як було ніби сонячне затемнення в день, все було добре видно без ліхтариків, а ми з Іваном все ще тягалися з тим рибом, вже Вані надоїло чекати і він каже що готовий змінити мене на палці, але я вирішив боротися до останнього. Було ще побоювання що жилка 0.23 може не витримати навантаження, оскільки ми після змагань на Мар’ївці де вода брудна і солона, просто зробили перекидку жилки, перематавши її навпаки, і через зовнішні механічні пошкодження і знос вона могла порватися в будь-який момент.

Той риб тримав нас постійно в напрузі вже в котре під час виважування він вспливаючи десь за метрів 50 йшов у верхніх шарах води, ближче до помоста занурювався і прижимався до дна, коли хоч трошки вдавалося його підняти він розвертався і змотував безкінечну кількість метрів жилки знову, більше ніж вузол шок лідера з ліскою нам так і не вдавалося побачити, і тим самим збільшувалася інтрига, що може бути на тому кінці. (найменше хотілося щоб то був товстолоб, які живуть в Ульяниках теж мега розмірів, найбільше хотілося веслоноса якого ми ще ні разу тут не ловили, якого всі бояться – бо він путає всі снасті, рве підсаки) Що цікаво, що вже з 13 вимостки «воно» намагалося вже стрімко йти в 12 сектор, де стояли люди й рибалили, і я переживав щоб він не зачепив їх жилок, оскільки в цьому році ми вже мали декілька сходів через перетирання жилок, між 12 і 13 секторами він під водою має теж якусь там домівку чи перешкоду куди стрімко намагався йти. Десь за хто знає за яким разом мені вдалося підмотати більше жилки й навіть шоклідер на шпулю, і підняти його на поверхню, і ми побачили того хребта і плавника який був мега великий і воно знову розвернулося і вже в верхньому шару води розвернулося і почало знову змотувати жилку, пішла хвиля як від моторного човна яку було дуже чітко видно в ту місячну ніч. І тоді я зрозумів що то може бути дійсно жирна крапка в закритті цього сезону, а мождиво і мій Біг Фіш, мій особистий рекорд, тому для мене було принципово не спустити його і вийти в цій дуелі переможцем, як Ваня каже незалежно хто за палкою, а хто з підсаком, любий мега трофей це перемога і здобуток обох членів команди.

Тягав я його близько години часу і вже виснажився, але втомив його змотувати безкінечно жилку, тому за хто знає яким разом я завів його в підсак. Від'єднавши ручку від голови підсака ми підняли того риба у двох, бо навіть такому кремезному рибалці як Ваня було це важко зробити й були побоювання що може не витримати сітка в підсаці, тому волочили ми його до мата у двох. Поклали в мішок для зважування і вага показала 25.300!. Радості моєї не було меж, мене калатало трусило водночас від ангіни з якою я приїхав сюди так і від припливу адреналіну. Пропала втома, пропало бажання спати, пропало бажання ловити далі (жарт), я був готовий до кінця рибалки стояти тільки на підсаці. Нас з Іваном переповнювали емоції він був теж дуже радий що нам вдалося поставити таку жирну крапку і таким рибом завершувати цей риболовний сезон. Поки ми фотографувалися в нас відбувається ще одне клювання на четверту палку, виважував вже Ваня його трофей потягнув на 15.000. В перше за всі наші виїзди ми вирішили в ночі покормити точки спомбом і кинули по п’ять спомбів на кожну точку. Протягом ночі було декілька клювань і все.

Настав ранок другого дня. За прогнозом повинен був відбутися злом погоди на погіршення, що і відобразилося на частоті клювання. Хоча ми протягом дня періодично підкидали на точки по декілька спомбів того ж за складом корму, пробували експериментувати з насадками на одній з палок в надії підібрати ще одну уловисту комбінацію яка б могла нам приносити стабільно рибу на фоні вже перевірених і дієвих комбінацій. Протягом дня в нас було два досить великих провала в кльові з 00.00 до 13.35 жодного клювання і тільки по обіді відбулося довгоочікуване звучання сигналізатора яке принесло нам в актив красеня на 13.000. І далі до 19.00 знову повне затишшя. Цього дня похолодало, піднявся вітер, ми очікували що він нам принесе рибу в нашу камишову лагуну, але крім дощу нічого він нам не приніс, погода різко змінилася від літньої яка була першого дня, до справді осінньої (холодного пронизливого вітру, шелесту листя яке сипалося з пожовклих дерев і затяжних темних хмар, які скоротили світовий день затягнувши небо над нами). Як вже вище писалося о 19.00 відбулося друге клювання цього дня з другої точки, і на вулиці була вже темнота. Нам вдалося завести риба в підсак, яким виявився амур на 7.000, в 19.20 знову клювання і вже карп на 8.000, о 20.20 знову клювання і знову амур з другої точки на 8.500. Знову приймаємо рішення підкинути пару спомбів в темну пору доби, оскільки корм замішаний в відрі ще лишався, а тому, що закриття сезону не хотілося його везти до дому та і в планах кормити в ранці не було, тому з 10 спомбів на точки в надії затримати бо дай амура і не дати Вані поспати цієї ночі, оскільки в мене особливого бажання не було ні виважувати ні підсачити в шквальний дощ з ангіною (надалі та болячка мене тримала ще дві неділі після рибалки).

Всю ніч Ваня бігав до тих палок виважувати рибу, деякі я все ж таки йому допоміг запідсачити, частину він паркував сам. За ніч ми мали ще шість клювань з яких найбільший заважив 18.000. Останнє клювання відбулося о 5.10, і до самого від'їзду до дому більше ми не чули наших сигналізаторів. Протягом всієї ночі лив дощ, на ранок трохи перестав і в цей проміжок часу ми вирішили швиденько зібратися і з'їхати, оскільки дощ мав відновитися.

За цю риболовну сесію нам вдалося заробити 18 клювань з яких ми реалізували 17 і один зріз поводка. Як для закриття сезону ми залишилися дуже задоволені даним виїздом.

Як підсумок закриття цього сезону, який виявився дуже різноманітним, колоритним на емоції, мега вдалі та не дуже вдалі виїзди. Протягом всього сезону я декілька разів перебивав свій особистий рекорд по найбільшому карпу, вага якого на початку сезону була 14.100. А далі на першій же рибалці в цьому сезоні на Ульяниках я спіймав карпа на 18.500, на Мар’ївці в вересні місяці карпа на 19.300, і як жирна крапка в завершенні сезону 2018 на даній рибалці карпа на 25.300. Кожен трофей по своєму запам’ятовуєця, але виважування саме цього я запам'ятаю на довго.

Завдяки продукції CC Baits якою ми активно користувалися протягом сезону, ми отримали цілу купу покльовок різноманітної риби, деякі лінійки нам не вдалося протестувати більш детально і зрозуміти їх роботу можливо пору року в яку вони більш вдало працюють, проте для себе ми виділили дві топ лінійки смаків прикормочна програма та насадки яких нам принесли найбільше трофеїв – це CC Baits Professional Soluble Squid Octopus та CC Baits Professional Soluble Squid-Cranberry, я думаю що є і інші не менш уловисті смаки, але нам більш вдало себе показали саме ці. Обширна лінійка поп апів давала змогу комбінувати насадки та робити різноманітні кольорові та смакові презентації. Однією з наших головних насадок в цьому році були діповані бойли СС Baits Glugged які завжди нам приносили рибу. За допомогою стік міксів даного виробника наші насадки мали більш презентабельний та цікавий для карпа вигляд. В цілому дана продукція показала себе з дуже хорошої сторони, а її середня вартість в співвідношенні до інших виробників робить її більш доступнішою для карпятників які не мають змоги витрачати великі кошти на корм.

В цьому сезоні я відвідав Мар’ївське водосховище двій чи, на яке мріяв попасти вже давно (раз як вболівальник-розвідник, раз як учасник змагань). Водойма дуже цікава та мега зариблена, і по при велику відстань від Рівного туди хочеться їздити (плануємо вже на наступний сезон як мін. одну поїздку – можливо і більше).

В цьому сезоні хороша людина Олег мала змогу двійчи рибалити разом зі мною та Іваном в одній команді – компанії, і ці два виїзди вдалися дуже позитивними та дуже вдалими. Ми більше здружилися, більше почали розуміти один одного і довіряти один одному.

В цьому сезоні я знову вивіз свою дитину на рибалку, кожна поїздка з моєю доцею для мене стає дуже відповідальною і в першу чергу думаєш про те щоб їй було комфортно і цікаво, навіть перестаєш шкодувати метри поводкового Fox Corotex які змотуються на вудку з куска якоїсь палки на який наживляється герлянда з поп апів. Кожен виїзд з нею для мене дуже особливий і хочеться таких побільше.

В цьому сезоні було і декілька не вдалих виїздів які в силу своїх обставин лишили не найкращі враження, але не може були все так гладко, без помилок і невдалих рибалок немає підґрунтя на якому можна вчитися і самовдосконалюватися.

Вже будуємо плани на наступний сезон який думаю буде теж дуже насиченим цікавим та емоційним, плануємо відкрити для себе нові водойми на яких ще ніколи не були й про які мріємо, ну і звісно перебити свої особисті рекорди, а для мене це буде зробити не так вже й легко.
Тому бережіть і відпускайте рибу, і кожен зможе спіймати такий трофеїв в майбутньому


Коментарі