Жалянка, 29-30.07.2015

Компаньйони: Олександр Кротюк.

Погода: хмарно, але тепло. На другий день з десятої ранку пішов дощ. Вітер західний 5 м/с, тиск 739 мм.рт.ст..

Рівень води: норма.

Час ловлі: 18:30-16:00.

Місце: “в березах”.

Вартість рибалки: 100 грн.

Зловлено: мною 2 карасі та 1 линок. Сашко мав 6 клювань карпа, 4 з яких реалізував, також він впіймав 10 карасів. Краснопірку ніхто не рахував

Наживка: карпи на горох, карасі брали на опариша або кукурудзу у “вбивці карася”. Фідери не працювали.

Прикормка: ферментована кукурудза(закидав спомбом), на методі використовував спеціальну полуничну прикормку від траперу із коноплею(дарма, жодного клювання), на фідері прикормку з минулої рибалки.

Снасті: пікер, фідер.

Моя відпустка триває! Мій друг Сашко давно хотів поїхати зі мною сюди на рибалку. То ж ми вибрали спокійний будній день, щоб по-менше було народу і рванули в ці гарні місця.

Моя стратегія була такою:
1. Дальню точку загодувати спомбом крупною фракцією і ловити там методом в надії на карпа чи великого карася. Саме методом було спіймано всіх карасів на минулій моїй рибалці тут. Результат – правал. Можливо спомб не долітав до потрібного місця, чи моя методна прикормка з морозилки була вже поганою.
2. Середня дистанція. Використовував фідер з хробачком або часниковим пуфіком. Результат – провал. Сашко мені докоряв, що я й тут користувався прикормкою з морозилки. Можливо він і правий.
3. Ближня дистанція пікерна. Насадка опариш. Результат – заліковий линок, моя мрія. Але це й все.
4. Окремо два спутники на мастирці, яку варив Саша Лащук для рибалки в Бочаниці. Його мастирка просто розсипалась в повітрі при закиді. Тому результат близький до правального. Аж на наступний день після замінити смоктухи на класичного “вбивцю карася” і використання замість поганою мастирки принади з назвою “Риболовний пластелін горох” зеленого кольору вдалося таки вимучити 2 карася.
Коротше, у мене провал по всім показникам. Всю рибалку мої снасті мовчали.

А тепер переходимо до героя цієї рибалки, мого напарника Олександра Кротюка.
По приїзді він вправно попрацював спомбом – загодував і собі і мені місця. Далі ловив фідером на кукурудзу. Перше нормальне клюваня відбулось близько першої ночі, дзвіночок на фідері від файного карася розбудив Сашка. І як тільки рибина полетіло в садок, так відразу сталось гарне клювання на іншому фідері. Рибина відразу чимдуж попливла аж до моїх снастей і по дорозі зібрала ще й всі Сашкові. Якби останній спав, то нічого не б встиг вдіяти взагалі. Слава першому карасю, який поставив мого напарника на ноги! 5 хвилин боротьби і красунчик короп на березі. Ще 30 хвилин і борода з лісок була розплутаною.

Більше у нього покльовок не було.
Зранку погода стала ще хмарнішою. Відразу після сходу сонця я пікером отримав чудове клювання і красунчик линок затріпотів в моєму садку. Далі ще один гарний карась взяв на метод десь о сьомій тридцять. Звісно, що сподівань у мене мене було багато, але фактично на цьому моя рибалки й закінчилась, більше нормальної риби я на фідери не виймав. Далі була лише краснопірка, й то не часто.

У напарника теж нічого не клювало. І у мене не клювало. Ні в кого на березі не клювало. Минала одна година, інша. Нічого не змінювалось. Не допомагали ні зміна насадки, ні зміна повідків й гачків на менші. Десь о десятій ранку почав крапати дощ, який йшов далі з невеликими перервами цілий день.
Я пішов погуляти по березі і просто поробити фотки. Один чоловік приїхав сюди суто на карпа і ловив горохом, яким де і загодував всі свої точки лову. Так ось у нього було пара клювань і один короп в активі.
Десь об 11 ранку цей чоловік покликав мене на допомогу – виважувати карпа.

Як я вже писав вище, ловив він суто на горох і горохом же годував рибу(запливав човником). Короп дуже гарний! Дістали ми його з води десь об 11 годині.

Повернувся я до Сашка і розказав про цю рибу. Тоді мій напарник каже: “Зараз пішов дощ, і карп хоче кисленького!” Він взяв замішав флагманівську прикормку “карп слива”, і з рогатки загодував всю свою акваторію кулями цієї принади. Потім переналаштував свого фідера суто на ловлю з флет годівничкою типу method. В якості насадки – дві горошини на волосяній оснастці.
Закинув він те діло у воду і вже за півгодини покльовка!

Санька був радий просто безмежно. Дощ іде, а він вже другого карпа спіймав. І при тому на методний оснастку, він ж про це мріяв вже стільки часу, і от нарешті здійснилося! І хоча у нього було закинуто три видки, черезе півгодини відбулось дуже впевнене клювання в стилі “віддай мені вудку” на ту ж палку.

Це найбільша риба в житті мого напарника взагалі. Ми її швиденько пофоткали і обережно поклали зберігатись у карповий мішок, з якого нарешті зірвали цнотливі етікекту й пластикову пломбу. Цей мішок нарешті діждався свого часу для великого карпа.

Тим часом у напарника навіть карасі почали клювати. Дебеле жалянські карасі! Снасть вбивця карася, покльовки були на гачкок з опаришем або на гачок з кукурудзою. А я що тільки фідером не робив – ніц не допомагало.

У Саши було суперове клювання типу “паровоз” – це коли ні з того ні з сього шпуля починає дуже сильно крутись. Короп швидко втікає і зтягує ліску. Але чомусь та риба банально не засіклась. Саша казав, що ще такої швидкості обертання шпулі він не бачив, і там був монстр 🙂
Також було ще клювання, коли замість карпа Сашко витягнув якогось болта і окуня. Ось можна переглянути відео цього виважування. Тобто дощ йшов, була середина дня, а карпи клювали!
Ось четвертий короп Сашка. Теж зловлений методом на горох.

Висновки:
– риба почала клювати вдень, коли пішов дощ
– вона клювала лише у мого напарника

Результат рибалки:

Кому ліньки читати все вище:
Насправді це важче, ніж вам здається.
Ми вже провели 12 годин на рибалці нічого не брало.Ключик було підібрано так: мій напарник вирішив змінити тактику. Оскільки почав йти безперервний дощ, він сказав що “короп хоче кисленького!” і з рогатки загодував сипухою зі смаком сливи своє місце в 50 метрах від берегу. Далі налаштував метод: волосяна оснастка з двома горошинами, в якості прикормки на флеті – carp method mix halibut. І тут мабуть ще й почала працювати моя ферментована кукурудза на дні.
В це важко повірити після стількох годин непорушних фідерних кінчиків, але діло пішло! Ще й як пішло) Головне не здаватись на рибалці і постійно шукати й експерементувати 😉

Всі фото з рибалки:

 

P.S.
Вже як ми збирались додому, то з’ясувалось, що наша машина не заводиться. Величезне спасибі місцевим хлопцям, які “дали підкурити” зі свого бусіка! Двигун затарахкотів з півоберту. Але й це ще був не кінець пригодам з машиною. Остання була постійно заведеною, щоб заряджався акумулятор і раптово всі двері зачинились, а ключ вставлений. Це був капець. Добре, що Сашко не закрив до кінця багажник, так би довелось йому їхати в Рівне якимись попутками лише в сімейних трусах 🙂 Він через багажне відділення з певними труднощами, але перебрався в салон і розблокував двері.

З радістю в коментарях відповім на ваші запитання і буду вдячним за поширення даного звіту з рибалки в соціальних мережах, ↓↓↓ кнопки знизу ↓↓↓