Night street fishing

Червневий, спекотний день на роботi......прийшов додому, легка вечеря, увiмкнув TV, прилiг на диван, налаштувавши вентилятор прямiсiнько на себе. Релаксую. Легенький стук, наростаючого дощу, по пiдвiконню не дав заснути, та щей товариш позвонив: зайду в гостi!
Товариш зайшов з холодним пiнним напоэм, пiд який зав'язалася цiкава розмова про ловлю судака в ночi та iнтригуюча iдея, яку не можна було вiдкладати, могла б лишитися всього планом на майбутнэ. Дощ закiнчився, повiтря наповнилося озоном та приэмною прохолодою, а радужний багрянець заходу сонця, дарував не лише радiсть своэii краси, а й надiю на успiх нашоii спонтанноii вилазки. 
Мiська, запресована рибалками водойма з першою зiркою, зусрiли нас, помалу окутавши в обiйми сутiнок, а згодом й повноii темноти. 
Спiнiнговий комплект зiбраний, флюровий поводок, карабiн, чебурашка та вiброхвiст вiд крейзi фiш. Пiсля дощику та щей в темнотi не зовсiм зручно ходити по березi, тому обираэмо локацiю, де кликастий ловився не раз. I полетiли приманки в воду, немов трассера, виблискуючи на свiтлi лiхтарiв. Закид за закидом турбували кликасте братство всплесками, падаючих у воду приманок та стуком свинцю по днi! 
А лiтня нiч дарувала нам своii красоти. Рiдко коли побачиш стiльки зорь над мiстом. Вони немов допомагали електричним лiхтарям освiтлювати спокiйне нiчне мiстечко. 
Пiсля декiлькох годин одноманiтноii безрезультатноii ловлi, з'эвлялися думки повертатися до дому. Тут на черговому силовому закидi, за межi видимостi, приманку, хтось наче пальцем за хвостик потянув. Я здивувався, знаючи судаковi клюваки та те, що окунь в ночi тут не клюэ. Ще пара пiдривiв i сильний удар, я пiдсiкаю та не розумiю, що робиться. Унцова палка в дугу, на рибi ще нiколи так не прогиналася, та щей до того не шивелиться. Я починаю викачувати, i тут почалося! Рибина наче бронетранспортер пiшла в праву сторону, нещадно вимотуючи 0.8 шнур зi шпулi. Затянув фрикцiон, розвернувши на себе почав ще раз викачувати свiй трофей. Даэ серйозний супротив, давить в дно, але йде. Пiдтянувши метрiв за 20 до себе, риба вийшла на верх та лягла на бочок немов замучений лящ. Я почав форсувати, бо побачив, що в такому положеннi вiн не впираэться. Лише в березi, коли знову судак опустився повнiстю в воду вирiшив дати останнiй бiй, але його спроба увiнчалася моэю над ним перемогою. Судак в мене в руках. Сильна рибина, виблискуючи м'язистою бронзою на свiтлi лiхтарiв, дивувала своiiм розмiром, це був мiй перший судак такого розмiру. Намiряли 75 см, а вага близько 3.5 кг. Адреналiн та справжня рибальська радiсть зашкалювали, тому ловлю було вирiшено завершити. Ось така видалася спонтанна нiчна рибалочка!
Виходьте на рибалку не залежно вiд погоди та бережiть природу!